Справа № 170/318/24
Провадження № 1-кп/170/93/24
про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу
24 жовтня 2024 року сел. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання та в режимі відеоконференції з ДУ «Луцький слідчий ізолятор», з використанням захисниками власних технічних засобів, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 62024000000000225, внесеному до ЄРДР 18.03.2024, про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 подав суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.07.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави строком до 19.09.2023. У подальшому ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва та Шацького районного суду Волинської області зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_8 неодноразово продовжувався. Востаннє строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 продовжено до 14.11.2024. ОСОБА_8 надмірно довго утримується під вартою. Тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , не є визначальною обставиною для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановленні при застосуванні та продовженні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час зменшилися. Небезпека переховування ОСОБА_8 не може бути оцінена виключно на основі важкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування обвинуваченого повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою. Проведені під час досудового розслідування слідчі дії, зібрані докази та експертизи нівелюють саму необхідність впливати обвинуваченим на будь-якого учасника кримінального провадження. Щодо ризиків можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_8 то захисник зазначає, що стороною обвинувачення таких доказів суду не надано.
Адвокат ОСОБА_12 вважає, що кримінальне провадження на даний час втратило значний суспільний інтерес, а особа обвинуваченого не є значною «постаттю» у кримінальному світі, тому перебування ОСОБА_8 під домашнім арештом у повній мірі змогло б попередити існування ризиків, вказаних прокурором.
Крім того ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, виховує трьох неповнолітніх дітей, двох спільних з цивільною дружиною ОСОБА_13 і одну від попереднього шлюбу ОСОБА_8 , які наразі позбавлені батьківського піклування. Відсутність батька негативно впливає на дітей, які зростають у неповній сім'ї. Також у м. Смілі з неповнолітніми дітьми проживає дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_13 , яка під час оголошення повітряної тривоги, самостійно змушена долати значну відстань з дітьми від місця проживання до найближчого укриття, яке знаходиться на відстані понад один кілометр від місця їх проживання.
Тому адвокат ОСОБА_12 просив суд змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .
Цивільна дружина обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_13 подала до суду заяву, у якій також просила суд змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначила, що не заперечує проти проживання ОСОБА_8 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником якої є вона.
Допитана у підготовчому судовому засіданні як свідок, у межах розгляду клопотання, ОСОБА_13 повідомила суду, що вона є співвласницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками квартири є її батьки. Фактично вона з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Вона не заперечує проти проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_13 також зазначила, що діти дуже сумують за батьком і їй самій тяжко їх виховувати та під час повітряної тривоги супроводжувати до укриття, яке знаходиться на значній відстані від місця їх проживання. Тому ОСОБА_13 просила суд змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_8 просили клопотання про зміну запобіжного заходу задовольнити.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт немає.
Інші учасники кримінального провадження просили клопотання адвоката ОСОБА_12 задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, покази свідка, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_12 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.07.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави строком до 19.09.2023 включно. В подальшому ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва та Шацького районного суду Волинської області зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_8 неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Шацького районного суду Волинської області від 16.09.2024 щодо обвинуваченого ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід тримання під вартою до 14.11.2024 включно, без визначення розміру застави.
Також судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинених повторно за попередньою змовою групою осіб, що свідчить про його високу суспільну небезпечність. Крім того кримінальне правопорушення викликало значний суспільний резонанс серед місцевих жителів.
При вирішенні клопотання адвоката ОСОБА_12 судом також враховано, що на утриманні у ОСОБА_8 є троє неповнолітніх дітей, догляд за якими наразі здійснює його цивільна дружина ОСОБА_13 , яка не заперечувала проти проживання ОСОБА_8 у квартирі, співвласником якої вона є. Разом з тим, суду не надано згоди батьків ОСОБА_13 - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які також є співвласниками квартири за адресою: адресою: АДРЕСА_1 , на проживання обвинуваченого ОСОБА_8 у квартирі за вказаною адресою.
Приватний інтерес, який виражається в можливості забезпечення обвинуваченим виховання трьох неповнолітніх дітей, не є вищим за публічний інтерес щодо запобігання поширенню серед населення наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах.
Судом у попередніх підготовчих судових засіданнях встановлено, що ОСОБА_8 не працює, не має офіційного джерела доходів. Окрім того, протипоказань щодо утримання ОСОБА_8 в умовах слідчого ізолятора не встановлено.
Оцінивши встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що існує висока ймовірність того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може з метою уникнути кримінальної відповідальності переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Тому, з урахуванням в комплексі і тяжкості вчиненого злочину, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити запобігання встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 .
Отже у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 183, 201, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлено 25 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_2
/підпис/ ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1