Справа № 161/18319/22
Провадження № 1-кп/161/347/24
24 жовтня 2024 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022035580000824 від 27 липня 2022 року, №12023030580000019 від 03 січня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працює, неодруженого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.190 КК України (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року),
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що у червні 2022 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом продажу військової амуніції, заздалегідь не маючи на меті здійснювати відправлення товару.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_3 , маючи навички роботи із комп'ютерною технікою та інтернет - ресурсами, з використанням електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема мобільного телефону марки «Redmi Al» моделі «220733SG», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім - картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , за допомогою якої створив та адміністрував в соціальній мережі «Facebook» сторінку з назвою « ОСОБА_6 » за інтернет посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », a сторінку з « ІНФОРМАЦІЯ_3 », для входу до яких створив унікальні логіни і паролі, на яких вподальшому розмішував завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції для пошуку потенційних клієнтів з метою незаконного заволодіння їхніми грошовими коштами.
Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих, ОСОБА_3 , отримав в користування банківські картки емітовані в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 та АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_7 , а також банківські картки № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 , емітовані в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_8 , банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_8 та АТ АКБ «Конкорд» № НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_3 та банківську картку АТ «Універсал банк» № НОМЕР_10 задля заволодіння грошовими коштами потерпілих, надаючи їх в якості реквізитів для перерахування грошових коштів за нібито придбані ними товари, а грошові кошти, отримані злочинним шляхом, витратив на власні потреби, а саме, на придбання різного роду товарів та поповнення власного ігрового акаунту у букмекерській компанії «Parimatch».
Так, 20 вересня 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлений), ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи раніше розміщене неправдиве оголошення про продаж військової амуніції у соціальній мережі «Facebook», реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, з проведенням незаконних операцій і використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме, мобільного телефону із доступом до мережі Інтернет у онлайн - месенджері «Facebook», шляхом здійснення електронної переписки підтвердив потерпілій ОСОБА_9 наявність обраного нею товару та розповів про умови продажу, після чого остання, будучи введеною в оману та впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків, щодо продажу амуніції 20 вересня 2022 року, перерахувала на банківську картку АТ «Універсал банк» № НОМЕР_10 грошові кошти у сумі 2250 грн., якими ОСОБА_3 , повторно, незаконно заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди на вищевказану суму.
Також, 02 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_10 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_11 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_10 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 02 листопада 2022 року о 12 год. 49 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 1000 грн. на банківську картку № НОМЕР_7 , яка емітована у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_8 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_12 майнової шкоди на вищевказану суму.
Також, 09 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_13 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_13 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 12 листопада 2022 року о 22 год. 29 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2400 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_13 майнової школи на вищевказану суму.
Також, 09 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_13 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_13 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 13 листопада 2022 року о 12 год. 47 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2100 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КВ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_14 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_13 майнової шкоди на вищевказану суму.
Також, 16 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_15 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_15 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_16 взятих на себе обов'язків, щодо продажу амуніції, 16 листопада 2022 року о 01 год. 37 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_15 майнової шкоди на вищевказану суму.
Також, 16 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_17 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення, щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману Шаренко В.1., який впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 16 листопада 2022 року о 08 год. 11 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_17 майнової шкоди на вищевказану суму.
Також, 16 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_18 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_18 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_16 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 16 листопада 2022 року о 12 год. 42 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_18 майнової шкоди на вищевказану суму.
Окрім того, 16 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_19 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_19 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 16 листопада 2022 року о 15 год. 44 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_19 майнової шкоди на вищевказану суму.
Також, 16 листопада 2022 року (точний нас досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_20 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_20 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_16 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 17 листопада 2022 року о 08 год. 11 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_20 майнової шкоди на вищевказану суму.
Також, 19 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_21 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_21 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 19 листопада 2022 року о 13 год. 57 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2000 гривень на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_21 майнової шкоди на вищевказану суму.
Окрім того, 24 листопада 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_22 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_22 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 25 листопада 2022 року о 14 год. 37 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 1500 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка емітована у АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_7 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_22 , майнової шкоди на вищевказану суму.
Окрім того, 04 грудня 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_23 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та, інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_24 , яка впевнившись у виконанні ОСОБА_3 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 04 грудня 2022 року о 15 год. 34 хв., добровільно перерахувала грошові кошти в сумі 300 грн. на банківську картку № НОМЕР_6 , яка емітована у АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_8 та перебувала у користуванні ОСОБА_3 , також того ж дня о 16 год. 21 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн. на банківську картку № НОМЕР_6 , я емітована у АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_8 перебувала у користуванні ОСОБА_3 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_24 майнової шкоди на загальну суму 2300 грн.
Окрім того, 13 грудня 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_25 , зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», а саме, у соціальній мережі «Facebook», побачив попередньо створені ОСОБА_3 , завідомо неправдиві оголошення щодо продажу військової форми, спорядження та амуніції, які були розміщені на створеній та адміністрованій останнім інтернет - сторінці та будучи зацікавленим у придбанні вказаного в оголошенні товару, написав повідомлення автору оголошення. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння чужим майном, повторно, в ході здійснення електронного листування у онлайн - месенджері «Facebook», за допомогою електронно-обчислювальної техніки, призначеної для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань, зокрема, мобільного телефону, ввів в оману ОСОБА_25 , який впевнившись у виконанні ОСОБА_16 взятих на себе обов'язків щодо продажу амуніції, 13 грудня 2022 року о 17 год. 54 хв., добровільно перерахував грошові кошти в сумі 2200 грн. на банківську картку № НОМЕР_6 , яка емітована у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_8 та перебувала у користуванні ОСОБА_14 , якими останній вподальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_25 майнової шкоди на вищевказану суму.
Органом досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), в тому числі повторно, вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 в частині епізодів щодо потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , Ку ОСОБА_27 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в зв'язку з втратою чинності Закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки такими діями обвинуваченого завдано шкоду, розмір якої не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян станом на час їх вчинення, а тому вони відносяться до категорії дрібної крадіжки, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив суд закрити кримінальне провадження щодо нього, у зв'язку з декриміналізацією Закону, який встановлював відповідальність за вчинення шахрайства, розмір якого не перевищує 2481 грн., станом на 2022 рік, при цьому вказав, що йому відомо, що вказана підстава для закриття кримінального провадження є нереабілітуючою.
Прокурор щодо задоволення поданого клопотання не заперечував.
Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши та дослідивши матеріали судового провадження та клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (Закон №3886-ІХ), яким викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, якою визначено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням зазначеного, заволодіння чужим майном шляхом шахрайства вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу Українидля відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу Українивизначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 01 січня звітного податкового року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2481 грн.
З урахуванням наведеного, сума соціальної пільги у 2022 році становить 1240,50 грн., тобто для кваліфікації кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум у 2022 році становить 1240,50 грн., відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2022 році становить 2481 грн.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в тому числі повторно, вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за період з червня 2022 року і по грудень 2022 року, відносно потерпілих ОСОБА_9 у розмірі 2250 грн., ОСОБА_12 у розмірі 1000 грн., ОСОБА_13 у розмірі 2400 грн. та у розмірі 2100 грн., ОСОБА_15 у розмірі 2000 грн., ОСОБА_17 у розмірі 2000 грн., ОСОБА_18 у розмірі 2000 грн., ОСОБА_19 у розмірі 2000 грн., ОСОБА_20 у розмірі 2000 грн., ОСОБА_26 у розмірі 2000 грн., ОСОБА_21 у розмірі 2000 грн., ОСОБА_22 у розмірі 1500 грн., ОСОБА_24 у розмірі 2300 грн., ОСОБА_25 у розмірі 2200 грн., тобто на момент вчинення даних кримінальних правопорушень вартість майна не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується наКонституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
Згідно ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до вимог ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі, на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи наведене, Закон № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», із врахуванням положень ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України, має зворотну дію в часі, і як наслідок, поширюється на обвинуваченого ОСОБА_3 .
Також судом ураховується усталена практика Європейського суду з прав людини щодо поняття «якість закону» - національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб. Відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 «Ніякого покарання без закону» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, КПК України передбачає наявність згоди обвинуваченого на це і наявність підстави для такого закриття кримінального провадження.
Так, згідно ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
У зв'язку із зазначеним та враховуючи вимоги ст. 5 КК України, ст.58 Конституції України та усталеної практики Європейського суду з прав людини закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, і суди мають застосовувати той закон, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Тому, враховуючи згоду обвинуваченого ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, і наявність передбаченої цим підстави, кримінальне провадження про овбинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в частині епізодів щодо потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , підлягає закриттю, у зв'язку з втратою чинності Законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5 КК України, Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-IX, ст.ст. 26, 284, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задовольнити, а об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022035580000824 від 27 липня 2022 року, № 12023030580000019 від 03 січня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 в частині епізодів за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в тому числі повторно, вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки відносно потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) закрити, у зв'язку із втратою чинності Законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Після набрання законної сили ухвалою, її копію направити прокурору для вирішення питання притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 24 жовтня 2024 року о 18 год. 00 хв.
Головуючий: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1