Справа № 504/3853/24
Номер провадження 3/504/2249/24
30.09.2024с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Вінська Н.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС в Одеській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,
за ст.155-1 ч.1 КУпАП,
11.09.2024 року до Комінтернівського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №488/15-32-07-06-12 від 26 серпня 2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за ст.155-1 ч.1 КУпАП.
У відповідності до наданого на розгляд суду протоколу ОСОБА_1 порушила п.1, 2, 9, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, згідно акту перевірки бланк № 000736, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування РРО, не видача відповідного розрахункового документа; не створення щоденного у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків, проведення розрахункових операцій без застосування режиму програмування, а саме без зазначення коду товарної підкатегорії згідно до УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, відповідальність передбачена ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, була повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань не надіслала.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об'єктом правопорушень, передбачених вказаною статтею, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій, при цьому суб'єктами правопорушень, передбачених ч.1 ст.155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також, посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а також положень ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дає можливість зробити висновок, що вимоги законодавства, яким визначається порядок проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, поширюються не на всіх без винятку осіб, а лише осіб, які на законній правовій підставі беруть участь у правовідносинах, пов'язаних із здійсненням розрахункових операцій у відповідній сфері господарської діяльності.
З урахуванням цього, суд приходить до висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, має спеціального суб'єкта, а саме особу, яка на певній правовій підставі (трудові відносини тощо) проводить розрахункові операції або відповідно до своїх обов'язків має компетенцією щодо організації проведення розрахункових операцій. Отже, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, може бути лише особа, яка відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснює розрахункові операції, а також, посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення. До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Зазначений висновок підтверджується і тим, що санкція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає два окремих суб'єкти, на яких може бути накладено стягнення за вчинення такого правопорушення, а саме: особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи. Накладення стягнення за порушення порядку проведення розрахункових операцій на інших осіб не передбачається, внаслідок чого порушення порядку проведення розрахункових операцій з боку інших осіб не становить складу вказаного адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення №488/15-32-07-06-12 від 26 серпня 2024 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме товари були реалізовані ОСОБА_1 які розрахункові операції було проведено, які розрахункові документи не було видано, на яких товарах не було зазначено коду товарної під категорії.
Також, до матеріалів справи долучено лише Акт (довідка) фактичної перевірки від 23.08.2024 року, який складений за результатами перевірки суб'єкта господарської діяльності ФОТ ОСОБА_1 .
Однак, матеріали справи не містять відповідних доказів, які доводять той факт, що ОСОБА_1 дійсно є суб'єктом господарської діяльності та являється суб'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, зокрема відсутнє свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія документа, що підтверджує взяття її на облік у державному податковому органі.
Крім того, у змісті акту перевірки зазначено про наявність додатків до нього, однак до матеріалів справи вони не долучені, а тому суд позбавлений можливості дослідити їх та надати їм оцінку. Сам акт перевірки не є повним, достовірним та належним доказом провини ОСОБА_1 , та зважаючи на те, що він складений заінтересованою у розгляді справи особою та не підтверджується будь-якими доказами, не може бути взятий судом до уваги.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять жодного додатку, які зазначені в акті фактичної перевірки, тому всі викладені в ньому обставини є недоведеними і не відповідають фактичним обставинам справи.
Зважаючи на викладене, долучені до справи документи не містять достатніх доказів, які б підтверджували вказані у протоколі про адміністративне правопорушення відомості, тому вина ОСОБА_1 визнається недоведеною.
Тобто, до протоколу не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, зокрема, при цьому лише протокол про адміністративне правопорушення, який, до того ж, не містить розкритої повністю об'єктивної сторони правопорушення, не може вважатися достатнім для встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення та висновку про винуватість особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Тому, відсутність будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд повинен встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в даному випадку не дає можливості беззаперечно кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.155-1 КУпАП.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже, в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 155-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. В. Вінська