Номер провадження: 33/813/2327/24
Номер справи місцевого суду: 523/6705/24
Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.
Доповідач Дришлюк А. І.
22.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І.
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (а.с. 26-27).
30 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного та всебічного дослідження обставин, що мають значення для справи. Таким чином апелянт вказує, що про існування винесеної відносно нього постанови дізнався випадково 29 серпня 2024 року. Про час, дату та місце розгляду справи не повідомлений належним чином, у результаті чого його було позбавлено можливості подання до суду відповідних пояснень та заперечень, та особисто прийняти участь в судовому процесі (а.с. 30-41).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.09.2024 року було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 44-45)
В судове засідання з'явилася особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, оскаржувану постанову суду першої інстанції просив скасувати.
Дослідивши матеріали справи, наведенні доводи апелянта, апеляційним судом встановлено наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього встановлена та підтверджена наявними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 734124 від 06.04.2024 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 905157 від 06.04.2024 року, довідкою з інформаційного порталу Національної поліції, довідкою з інформаційного порталу Національної поліції проте, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 виданий 20.03.1992 року, відеозаписом з ПВР № 470586, 474935, роздруківкою Alkotest Drager № 7510, приладу ARLM0429, результат 1.10% (проміле), тест № 789 та іншими документами наявними в матеріалах справи.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 06.04.2024 року відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 734124, згідно якого 06.04.2024 року близько 00 хв. 15 сек. в м. Одеса по вул. Атаманова Головатова ОСОБА_1 керував в комендантську годину транспортним засобом Mercedes Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями п. 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу відповідного адміністративного правопорушення, до матеріалів справи в свою чергу було долучено відеозапис подій, відмітка про наявність якого міститься безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відео з бодікамер № 470586, 474935. З даного відеозапису вбачається як в ході спілкування поліцейського з водієм зазначеного в протоколі транспортного засобу, останнім було підтверджено, що він є ОСОБА_1 , надавши при цьому відповідні ідентифікуючі документи, в тому числі й посвідчення водія. В подальшому, на запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв в день складення протоколу, ОСОБА_2 було дослівно повідомлено «вживав» (05 хв. 08 сек. відеозапису), у зв'язку із чим йому було повідомлено щодо наявної необхідності в даному випадку пройти огляд на стан алкогольного сипіння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Драгер» (05 хв. 12 сек. відеозапису). При цьому, з даного відеозапису в свою чергу вбачається у водія зазначеної в протоколі ознаки сп'яніння такої як, порушення мови. Даним відеозаписом також встановлено, що поліцейським було повідомлено та роз'яснено особі, відносно якої складено протокол щодо передбаченого положення Правил дорожнього руху України, а саме п. 2.5, обов'язку щодо проходження огляду на вимогу поліцейського та відповідно повідомлено наслідки відмови від виконання даної вимоги (10 хв. 00 сек. відеозапису).
Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння та роз'яснювалася процедура проходження огляду за допомогою газоаналізатору «Драгер», однак останній даний огляд не проходив, на що йому було повідомлено, що зазначені дії будуть розцінюватися як відмова від проходження такого огляду. В подальшому, оскільки ОСОБА_1 не пройшов відповідний огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського, було складено відповідний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно, наведені обставини справи, в свою чергу в повній мірі підтверджують наявність в діях особи складу відповідного адміністративного правопорушення.
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , незважаючи на складений відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в тому числі відсторонення останнього від керування транспортними засобами, про що міститься відповідна відмітку у протоколі, все-таки продовжив керування транспортним засобом Mercedes Benz Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_2 , у зв'язку із чим відносно нього 06.04.2024 року близько 06 год. 10 хв. працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 905157 згідно змісту якого, ОСОБА_1 в м. Одеса по вул. Балківська, 28 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Стан сп'яніння було встановлено за допомогою газоаналізатору «Драгер», роздруківка якого також долучена до матеріалів справи та згідно якої результати огляду становлять - 1,10 проміле (а.с. 14). При цьому, з матеріалів справи також вбачається складена відносно ОСОБА_1 постанова 06.04.2024 року близько 06 год. 10 хв. за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом без посвідчення водія (а.с. 16). Відповідно, за наведених обставин справи в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити щодо правильних висновків суду першої інстанції відносно наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи при цьому на відсутність в апеляційні скарзі будь-яких обґрунтованих посилань апелянта на помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині.
Разом з тим, апелянт в свою чергу посилається на здійснення судом першої інстанції розгляду справи за його відсутності та позбавлення його права на надання відповідних пояснень по суті справи, у зв'язку зі чим слід зазначити. Згідно наявних в матеріалах справи протоколів про адміністративне правопорушення, працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 щодо місця приведення судового розгляду, а саме - Суворовський районний суд м. Одеса, що також вбачається й з відеозапису подій, долученого в якості додатків до протоколу. При цьому, в матеріалах справи в свою чергу також наявні відповідні довідки щодо направлення ОСОБА_1 на його мобільний номер телефону, повідомлений безпосередньо ним працівнику поліції під час спілкування та зазначений в протоколі, судовий повісток щодо виклику, а саме на 10.07.2024 року (а.с. 20), на 21.08.2024 року (а.с. 24). Особа, яка притягується до відповідальністю в свою чергу в судові засідання не з'являлася, неодноразово направляючи на адресу суд заяви про відкладення судового розгляду, зі змісту яких безпосередньо вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо дати, часу та місця проведення призначених судових засідань, а тому відповідні доводи апелянта в цій частині відхиляються апеляційним судом. Відносно неврахування судом першої інстанції направленої на адресу суду заяви про відкладення судового розгляду від 20.08.2024 року, слід зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження існування зазначених у заяві підстав для відкладення особою до відповідної заяви долучено не було, а тому дані твердження апелянта також визнаються судом як необґрунтовані. Слід також зазначити, що згідно положень ст. 268 КУпАП участь особи у судовому засідання, за наявності підтверджень щодо повідомлення такої про дату та час судового розгляду, в даній категорії справ не є обов'язковою.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та оскаржуваної постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року без змін.
На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк