Номер провадження: 33/813/2486/24
Номер справи місцевого суду: 492/1107/23
Головуючий у першій інстанції Гусєва Н. Д.
Доповідач Громік Р. Д.
21.10.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря Триколіч І.Б.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 стаття 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за частиною 1 стаття 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами на строк один рік; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 321754 від 26.09.2023, вбачається, що 26 вересня 2023 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 біля блокпосту № 42, розташованого на автодорозі з виїзду м. Арциз Болградського району Одеської області до м. Одеса, керував транспортним засобом марки «TOYOTA AVENSIS VERSO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проведено за допомогою газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810», тест від 26 вересня 2023 року, відповідно до якого в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 1.41 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 стаття 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за частиною 1 стаття 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобами на строк один рік; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що:
1) в суді першої інстанції не було опитано ОСОБА_1 , хоча адвокат наполягав на розгляді справи за участі правопорушника, однак такий розгляд було здійснено за відсутності ОСОБА_1 , що порушило його право на захист;
2) ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі;
3) на відеозаписі відсутні файли проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року, мотивуючи тим, що копію оскаржуваної постанови отримав 23 вересня 2024 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити його з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
В матеріалах справи міститься розписка про отримання адвокатом Реу Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , копії оскаржуваної постанови 23 вересня 2024 року (а.с. 81).
Також, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 рокуу оприлюднена на сайті реєстру 23 вересня 2024 року, апеляційну скаргу подано 01 жовтня 2024 року, тобто в межах десятиденного строку з дати опублікування постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень та отримання копії оскаржуваної постанови.
Враховуючи матеріали справи, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року.
18 жовтня 2024 від адвоката Реу Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відпусткою представника.
Розглянувши заяву про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд ніяким чином не обмежує учасників справи, оскільки останні скористались своїм правом на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, скористались правом на захист, у встановленому законом порядку своєчасно повідомлялись про час і місце розгляду справи та надавали пояснення щодо справи.
Згідно з ч. 1 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що адвокатом Реу Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не надано жодного підтвердження щодо його перебування у відпустці.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасника справи та його адвоката, на підставі доводів, викладених в скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.9 а, 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/753 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також, бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.2.9 а, 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимоги ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 7 розділу І Інструкції).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 321754 від 26 вересня 2023 року, в якому наведені обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом спеціального технічного засобу газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810», тест від 26 вересня 2023 року, відповідно до якого в організмі ОСОБА_1 зафіксована концентрація алкоголю в кількості 1.41 ‰ (а.с. 3);
- поясненнями притягуваного ОСОБА_1 , відповідно до яких під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення дав пояснення, про те, що він вживав пиво, а потім керував транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів надавав свою згоду (а.с. 5);
- відеозаписом, з якого вбачається, що патрульним поліцейським на місці зупинки ОСОБА_1 були роз'яснені його права, в тому числі право оскаржити дії поліцейських, якщо він з ними не згоден та було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на, що ОСОБА_1 погодився, після чого він продув газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810», результат якого показав, що в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 1.41 ‰ (а.с. 13, 46);
- роздруківкою тесту «Alcotest 6810» від 26 вересня 2023 року, відповідно до якого в організмі ОСОБА_1 зафіксована концентрація алкоголю в кількості 1.41 ‰ (а.с. 11).
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст. 251 КУпАП доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в суді першої інстанції не було опитано ОСОБА_1 , хоча адвокат наполягав на розгляді справи за участі правопорушника, однак такий розгляд було здійснено за відсутності ОСОБА_1 , що порушило його право на захист, то апеляційний суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що від адвоката Реу Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , неодноразово подавалися заяви про відкладення судового розгляду, а саме:
- 17.10.2023 від адвоката Реу Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 24-28);
- 10.05.2024 від адвоката Реу Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з находженням на слідчій дії (а.с. 57-58);
- 24.07.2024 від адвоката Реу Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про перенесення судового розгляду у зв'язку з прийняттям участі в іншому судовому засіданні (а.с. 65).
Суд першої інстанції врахувавши вказані обставини та те, що адвокат Реу Р.В. в судовому засіданні 16 вересня 2024 року не заперечував щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 (а.с. 74), вважав за можливе здійснити розгляд справи за відсутності правопорушника.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд першої інстанції ніяким чином не обмежував учасників справи, оскільки останні скористались своїм правом на подачу клопотань та заяв, скористались правом на захист, у встановленому законом порядку своєчасно повідомлялись про час і місце розгляду справи та надавали пояснення щодо справи.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності учасника справи та його адвоката, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів було достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, то суд зазначає таке.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок).
Вимогами п. 7 розділу І Інструкції, п.6 Порядку та ч. 3 ст. 266 КУпАП встановлено, що в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до діючого закону водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом. У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я. При цьому водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов'язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом.
Разом із тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Із долученого відеозапису вбачається, що поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стані алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager, на що ОСОБА_1 погодився та, який в подальшому зафіксував 1,41 проміле алкоголю в його організмі, зазначених результатів водій не заперечував.
Крім того, зі змісту акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 був згоден з результатами такого огляду, про що свідчить йог підпис у графі «з результатом згоден» (а.с. 3).
Також, в роздруківці тесту № 1788 ОСОБА_1 жодних заперечень не зазначено(а.с. 11).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами тесту приладу Драгер, а працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, апеляційним судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Що стосується тверджень захисника про те, що на відеозаписі відсутні файли проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, апеляційний суд зауважує наступне.
02 жовтня 2023 року т.в.о. начальника ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області на адресу Арцизького районного суду Одеської області направлено матеріали адміністративного провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на 17 арк.
Під час дослідження диску з відеозаписами у судовому засіданні 14 грудня 2023 року адвокатом Реу Р.В. заявлено клопотання щодо витребування повного відеозапису у працівників патрульної поліції, оскільки один із відеофайлів не відтворився.
14 грудня 2023 року головуюча у справі звернулась на адресу ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області з метою надання повного відеозапису подій, що мали місце 26 вересня 2023 року (а.с. 39).
15 січня 2024 року з ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшов диск відеозапису подій, що мали місце 26 вересня 2023 року (а.с. 45-46).
Із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних приладів на місці зупинки, на проведення даного огляду було надано згоду та в подальшому за результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована концентрація алкоголю в кількості 1.41 ‰ (диск 1 з аркуша справи 46).
Таким чином, тверджень захисника про те, що на відеозаписі відсутні файли проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, є неспроможніми та спростовуються наявними відеозаписами.
18 жовтня 2024 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду від адвоката Реу Р.В. надійшло клопотання про закриття адміністративної справи у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, однак вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений 26 вересня 2023 року, розгляд справи в суді першої інстанції відбувся 16 вересня 2024 року.
Тобто, на час розгляду справи у суді першої інстанції, строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, не закінчився.
Таким чином, дана обставина виключає можливість закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік