Справа № 137/1334/24
Провадження № 33/801/855/2024
Категорія: 170
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гопкін П. В.
Доповідач: Шемета Т. М.
24 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Воловодівського Ігоря Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 140 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп на користь держави.
В постанові суду зазначено, що 14 серпня 2024 о 00:57 на 73 км.+800 м автодороги Р-31 «Бердичів-Любар» ОСОБА_1 , будучи майстром Літинського ДРП «Філія Вінницької ДЕД», відповідав за експлуатаційне утримання дороги не вжив заходів щодо ліквідації ямковості, що стало причиною ДТП за участю транспортного засобу BMW X7, державний номерний знак НОМЕР_1 , який отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Воловодівського І. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Літинського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 як посадова особа філії ДП «Вінницький облавтодор» не є суб'єктом відповідальності за даною статтею, так як відповідальним за стан дороги є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області (п. 1 ч. 3 ЗУ «Про автомобільні дороги»), а ДП «Вінницький облавтодор» лише виконує роботи з поточного ремонту та експлуатаційного утримання доріг Вінницької області на підставі договору № 1/21-Е від 04 січня 2021 року укладеного між ДП «Вінницький облавтодор» - (Виконавець) та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області - (Замовник).
В протоколі про адміністративне правопорушення інспектор поліції зазначив про порушення ОСОБА_1 вимог п. 1.5 ПДР України, який не має жодного відношення до ч. 4 ст. 140 КУпАП, оскільки стосується дій чи бездіяльності учасників дорожнього руху до яких ОСОБА_1 не відноситься. Протокол складений через 20 днів після події, яка сталася 13 серпня 2024 року, в протоколі не вказано особу потерпілого.
У Акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 14 серпня 2024 року інспектором зазначено те, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги «вулиці) покладено на Автостраду м. Вінниця, вул. Максимовича, 9 - ОСОБА_2 , який є посадовою особою ТОВ «Група Компаній «Автострада», при обстеженні жоден працівник ДП «Вінницький облавтодор» не був присутній, що робить його недопустимим доказом.
Крім того, Акт обстеження та схема ДТП містять суперечливі значення розмірів вибоїни, зокрема, у Акті глибини не зазначено, а в схемі місця ДТП по центру зображення вибоїни вказано 15 см.
У схемі місця ДТП йдеться про пошкодження транспортного засобу о 23 год. 50 хв. 13 серпня 2024 року, проте фотознімки автомобіля зроблені у денну пору доби, що ставить під сумнів наявність пошкоджень дороги на час складення акту огляду та схеми, також в цій схемі зазначено громадянина ОСОБА_3 як учасника пригоди, а не як потерпілого.
В судовому засіданні адвокат Воловодівський І. В. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами статті 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
На переконання апеляційного суду вказані вимоги процесуальних норм КУпАП суддею суду першої інстанції не дотримані.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП є ряд суперечностей, на які суд першої інстанції уваги не звернув та не дав їм оцінки.
Суд першої інстанції прийшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 432305 від 04 вересня 2024 року, акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 14 серпня 2024 відповідно до яких зазначено, що вибоїна має розміри 2 м., 1,50 м., 1 м., 0,9 м., визнав, що зазначена інформація також зафіксована на схемі місця ДТП від 13 серпня 2024 зі змісту якої вбачається, що глибина вибоїни становить 15 см., а також підтверджується фотоматеріалами.
Проте такі висновки суду першої інстанції є невірними, висную з наступного.
До адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, притягуються особи, які здійснили порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержані правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 року № 198, які поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди в межах смуги їх відчуження та червоних лінії і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю як умислу так і необережності.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого частинами 2, 3, 4 ст. 140 КУпАП, можуть бути, як посадові особи, так і громадяни.
Тобто, за цією статтею КУпАП може бути притягненою до відповідальності лише службова або посадова особа, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.
Статтею 13 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, серед іншого, за стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування (п. 1 ч. 1 ст. 13)
Відповідно до частини 2 Указу Президента України № 456/2011 від 13 квітня 2011 року «Про положення про Державне агентство автомобільних доріг України», Державне агентство автомобільних доріг України є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року №29 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Отже, зазначені норми законодавства України чітко вказують на те, що власником автомобільних доріг загального користування в Україні є держава, а всю повноту відповідальності за стан автомобільних доріг, та їх належне утримання з дотриманням норм і стандартів несе - Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, а на місцях - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у відповідній області.
В матеріалах справи наявний договір, укладений між Службою автомобільних доріг у Вінницькій області (Замовник) та Дочірнім підприємством «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Виконавець) № 1/21-Е на експлуатаційне утримання та поточний дрібний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення у Вінницькій області від 04 січня 2021 року (а.с. 21 - 36). Дія даного договору продовжена додатковою угодою № 32 від 28 грудня 2023 року до кінця 2024 року (а.с. 38 - 39).
Відповідно до п. 1.4. Договору послуги виконуються Виконавцем згідно щомісячних планів-завдань та Актів дефектів затверджених Замовником в межах видатків затвердженого помісячного розпису.
Відповідно до п. 1.7 Договору передбачено, що крім послуг передбачених вище, Виконавцем за письмовим розпорядженням (завданням) Замовника або негайно поставивши до відома Замовника і при його згоді надає послуги (виконує роботи), окрім іншого, з усунення загрози безпечного проїзду автотранспорту (включно боротьбу з зимовою слизькістю).
З листа заступника начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області О. Бабія від 02 липня 2024 року вбачається, що за липень 2024 року від Служби жодних завдань на ліквідацію ямковості на дорозі Р-31 не було (а.с. 72), таких завдань з ліквідації ямковості на цій же дорозі не було і за серпень 2024 року, що підтверджується листом начальника служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області І. Жебелева від 05 серпня 2024 року (а.с. 74 - 75).
Отже, відповідальним за стан автодороги Р-31 є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, а ДП «Вінницький облавтодор» є лише виконавцем замовлених органом управління автомобільними дорогами загального користування.
Відтак, ОСОБА_1 як майстер філії «Вінницька ДЕД» не є суб'єктом відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 432305 від 04 вересня 2024 року складений відносно неналежного спеціального суб'єкта правопорушення.
За таких обставин оскаржувана постанова Літинського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене апеляційний суд не вдається до оцінки інших доводів апеляційної скарги, проте не може зауважити, що в протоколі невірно здійснено посилання на п. 1.5 ПДР України, який регулює питання пов'язані з діями чи бездіяльністю учасників дорожнього руху, до яких ОСОБА_1 не відноситься (п. 1.10 ПДР); протокол в порушення вимог ст. 254 КУпАП складений через 19 днів після обставин обстеження вулично-шляхової мережі, яке мало відбуватись за участі представника підрозділу з експлуатації доріг, який відповідає за її належне утримання (пункт 3 Розділу ІІ, Додаток № 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджено Наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р).
Таким чином, апеляційний суд виснує, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП не дотримався всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності із законом, належним чином не оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності, що призвело до ухвалення у справі необґрунтованого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції.
Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки надані суду першої інстанції матеріали не містять доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Воловодівського Ігоря Васильовича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Літинського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета