Справа № 204/16386/23
Провадження № 2/204/1268/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
21 серпня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2023 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №208/5851473-СК від 18.01.2019 року в розмірі 16 889 грн. 10 коп. та за договором позики № 9114997 від 30.09.2020 року суму в розмірі 30 784 грн. 80 коп., судовий збір в розмірі 2 684 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 18.01.2019 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 208/5851473-СК, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). 02.12.2022 року між АТ «Таскомбанк» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/7-Ф, у відповідності до умов якого АТ «Таскомбанк» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу № НІ/11/7-Ф ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16 889 грн. 10 коп. З розрахунку заборгованості за договором позики № 208/5851473-СК від 18.01.2019 року за період з 02.12.2022 року по 31.10.2023 року встановлено, що відповідач має заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" в сумі 16 889 грн. 10 коп., з яких: 10 700 грн. - сума заборгованості по основному боргу та 6 175 грн. 36 коп. - сума заборгованості за відсотками.
30.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено Договір позики № 9114997, за яким ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надало відповідачу кредит в розмірі 12 000 грн. строком на 30 днів, процентна ставка протягом пільгового періоду 0,32%. Дата повернення позики 30.10.2020 року. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу 14/06/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів»» права вимоги до Додаткеової угоди №4 до договору Факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, в тому числі до відповідача в сумі 30 784 грн. 80 коп. згідно витягу з Реєстру боржників. З розрахунку заборгованості за договором позики № 9114997 від 30.09.2020 за період з 16.08.2021 по 31.10.2023 року встановлено, що відповідач має заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" в сумі 30 784 грн. 80 коп., з яких: 12 000 грн. - сума заборгованості по основному боргу та 18 784 грн. 80 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №208/5851473-СК та договором позики № 9114997 в розмірі 47 673 грн. 90 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 24 січня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 24.01.2024 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Відповідачка у встановлений судом строк не надала суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 18.01.2019 року відповідач ОСОБА_1 уклала з АТ «Таскомбанк» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №208/5851473-СК, підписавши заяву-договір на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки, що підтверджується копією заяви, умовами надання та обслуговування кредитної лінії, (а.с. 6).
До договору додано та підписано відповідачем паспорт споживчого кредиту за карткою Велика П'ятірка (а.с.6-7). Відповідач не виконав свого обов'язку за кредитним договором №208/5851473-СК від 18.01.2019 року, у зв'язку з чим станом на 31.10.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 16 889 грн. 10 коп., з яких 10700 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 175 грн. 36 коп. сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 8).
02.12.2021 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/7-Ф, у відповідності до умов якого, АТ «Таскомбанк» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 11-14).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №НІ/11/7-Ф ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №208/5851473-СК від 18.01.2019 року у розмірі 16 889 грн. 10 коп., з яких: 10 700 грн. сума заборгованості по основному боргу та 6 175 грн. 36 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 15).
Крім того, 30.09.2020 pоку між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір Позики № 9114997 на умови якого вона погодилася підписавши вказаний договір. Відповідач не виконав свого обов'язку за договором позики №9114997 від 30.09.2020 року, у зв'язку з чим станом на 31.10.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 30 784 грн. 80 коп., з яких 12 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 784 грн. 80 коп. сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 27).
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 4 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №9114997 від 30.09.2020 року у розмірі 30 784 грн. 80 коп. (а.с. 26).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України, встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмові формі. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощену процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлення в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі, свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору № 208/5851473-СК від 18.01.2019 року та договором позики № 9114997 від 30.09.2020 року, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 208/5851473-СК від 18.01.2019 року та договором позики № 9114997 від 30.09.2020 року не виконала, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 22 700 грн. ( 10 700 + 12 000), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується вимог щодо стягнення заборгованості за договорами позики по відсотках, суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтовувало свої вимоги щодо заборгованості по відсотках посилаючись лише на витяги з Реєстру боржників до договору факторингу №НІ/11/7-Ф та Реєстру боржників №4 до договору факторингу №14/06/21 та на розрахунки заборгованості за кредитними договорами станом на 31.10.2023 року, складеними самим ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а не первісними кредиторами.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду по справі №200/564/7/18 від 16.09.2020 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічні норми містяться в п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
В постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15 вказано, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Як зазначалося вище, позивачем на підтвердження позовних вимог було надано лише складені ним самим розрахунки заборгованості та витяги з Реєстрів боржників, будь-яких інших належних доказів існування заборгованості по відсотках в заявленому в позовній заяві розмірі, в тому числі і виписки з особового рахунку позичальника, матеріали справи не містять.
Аналізуючи надані позивачем розрахунки заборгованості, суд дійшов висновку, що останні не є достатніми у розумінні приписів ст. 80 ЦПК України доказами існування заборгованості по відсотках, оскільки є внутрішніми документами товариства та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити рух коштів по відкритих рахунках відповідача, відомості про період та суми нарахованих за користування кредитними коштами відсотків та нарахованих штрафних санкцій.
Суд зауважує, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як фактор, мав за договором факторингу отримати не лише кредитний договір та докази перерахування коштів на рахунок відповідача, але і документацію, що стосується кожної заборгованості боржника, яка підтверджує її дійсність, тобто мав отримати детальний розрахунок заборгованості за кожним із кредитних договорів станом на дату відступлення права вимоги.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діє принцип змагальності сторін у цивільному процесі.
Враховуючи вказане вище у сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у повному обсязі у стягненні з відповідача на користь позивача заявленого розміру відсотків за укладеними кредитними договорами.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, вказано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відтак, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для стягнення у примусовому порядку суми заборгованості у розмірі 22 700 грн. за основною сумою боргу за договором № 208/5851473-СК від 18.01.2019 року та договором позики № 9114997 від 30.09.2020 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 700 грн. (договір № 208/5851473-СК від 18.01.2019 року), заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12 000 грн. (договір позики №9114997 від 30.09.2020 року), судові витрати у розмірі 2 684 грн., а всього стягнути суму 25 384 грн.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська