Справа № 240/2429/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
24 жовтня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 за період з 30.11.2022 по 09.11.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 30.11.2022 по 09.11.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року. Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 позов задоволено частково.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 :
- з 30.11.2022 року по 20.05.2023 року включно, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" в розмірі 2102.00 грн. та станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" в розмірі 2 102.00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12,13,14 до Постанови 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою, яку Позивач займав на час звільнення із служби, в тому числі розмірів матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби та їх виплату з урахуванням проведених виплат;
- з 21.05.2023 року по 09.11.2023 року включно, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 1 762 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою, яку Позивач займав на час звільнення із служби, в тому числі розмірів матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби та їх виплату з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Під час проходження військової служби з 30.11.2022 року по день звільнення (09.11.2023 року) Відповідач невірно встановив йому розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення, а при звільненні компенсаційних виплат та одноразової грошової допомоги в значно меншому розмірі.
У грудні 2023 року представник Позивача звернулася до Відповідача із клопотанням про надання довідок про розміри тарифного коефіцієнту, посадового окладу та окладу за військовим званням за весь спірний період, проте відповіді Відповідач до цього часу не надав.
Таким чином, суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на перерахунок з 30.11.2022 року по 09.11.2023 року грошового забезпечення у зв'язку із збільшенням з 01 січня відповідного календарного року розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні роки (2022-2023 роки).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
За приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. №704 (надалі - постанова № 704) були збільшені розміри грошового забезпечення військовослужбовців. На виконання вказаної правової норми Закону № 2262-XII та постанови № 704 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ( надалі - постанова № 103).
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на перерахунок з 30.11.2022 року по 09.11.2023 року грошового забезпечення у зв'язку із збільшенням з 01 січня відповідного календарного року розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні роки (2022-2023 роки).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 і з 09.11.2023 року був звільнений з військової служби.
Сторонами визнається, що розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням Позивача, і відповідні інші складові його грошового забезпечення за спірний період визначалися із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.
Суд враховує, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються правовими нормами постанови №704, що набрала чинності з 1 березня 2018 року.
Первинна редакція п.4 цієї постанови №704 передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 постанови № 103 п.4 постанови №704 було викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.
Суд погоджується з доводами Позивача, що з набранням чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 про визнання протиправним та скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21,02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відновлено чинність пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в первинній редакції.
Вказане судове рішення згідно положень ст.325 КАС України набрало чинності з дати її прийняття - з 29.01.2020 року.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт, в тому числі постанова КМ України, втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Більш того, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.01.2022 р. у справі № 826/9052/18 підтверджено неправомірність дій Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21 лютого 2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Таким чином, з 29.01.2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Як зазначено в ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року - 2481 гривня.
Одночасно в ст.7 цього ж Закону зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами з 1 січня становить 2102 гривні.
Як зазначено в ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2023 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року - 2684 гривня.
Одночасно в ст.7 цього ж Закону зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами з 1 січня становить 2102 гривні
Суд враховує, що відповідно до вимог ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Як зазначено в ст.23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Таким чином, з 01 січня 2020 року збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в розумінні вимог п.4 постанови №704 призводить до збільшення з 29.01.2020 року розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
З 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу становить 2102 гривні, тобто в розмірі прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
В подальшому на протязі 2021-2023 років розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу також становить 2102 гривні, тобто в розмірі прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
Одночасно суд враховує, що постановою КМ № 481 від 12.05.2023 року до п.4 постанови №704 внесено зміни, згідно яких розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Вказані зміни набули чинності з 20.05.2023 року.
Як вже зазначалося судом, за приписами п.2 постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд враховує, що відповідно до положень ст.15 Закону № 2011-XII та п.5 і п.6 постанови №704 визначення розмірів надбавки за вислугу років військовослужбовцям, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби знаходиться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.