Справа № 640/2404/22 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
23 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Маринчак Н.Є.,
Черпака Ю.К.,
при секретарях судового засідання: Верес П.О., Левкович А.С.,
за участю: позивача; представника позивача; представника відповідача, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, -
14 січня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення чотирнадцятої кадрової комісії від 19 лютого 2021 року №3 про неуспішне проходження ним, - прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, атестації за результатами складання 04 лютого 2021 року іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки, з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Просив поновити строк звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суд у міста Києві від 21 січня 2022 року справу №640/2404/22 прийнято до розгляду.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
06 липня 2023 року справа №640/2404/22 надійшла до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без руху, заявнику запропоновано усунути недоліки шляхом подачі до суду доказів поважності пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу про скасування вказаної ухвали як такої, що ухвалена з порушенням норм права, просив направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року - скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зі змістом спірного рішення позивач ознайомився лише 16 грудня 2021 року, з позовом в суд звернувся 14 січня 2022 року. Обставина залишення Київським окружним адміністративним судом позовної заяви ОСОБА_1 без руху після спливу близько вісімнадцяти місяців з дня відкриття Окружним адміністративним судом міста Києва провадження у справі, на думку апеляційного суду, свідчила про непослідовність дій Київського окружного адміністративного суду та обмежила позивача у доступі до правосуддя, що стало підставою для скасування 04 жовтня 2023 року апеляційним судом ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року справу №640/2404/22 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду матеріалів справи не було встановлено порушень з боку Офісу Генерального прокурора при прийнятті рішення про неуспішне проходження позивачем ОСОБА_1 атестації. За висновком суду першої інстанції сам позивач ОСОБА_1 підтвердив, що після завершення тестування комп'ютером видано результат про набрання ним 67 балів, що є менше прохідного балу (70 балів) для успішного складання іспиту, що було зазначено у відомостях про результати тестування із проставлянням ним на підтвердження цього особистого підпису. Водночас, у примітках до вказаної відомості позивач ОСОБА_1 не вказав будь-яких зауважень стосовно процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування, а також відносно кількості набраних балів. Надані до справи докази та матеріали щодо загального стану здоров'я та його погіршення під час складання іспиту не впливали на результати розгляду даної справи, оскільки позивач ОСОБА_1 склав іспит, надавши відповіді на всі питання, не призупинивши його відразу після усвідомлення про погіршення стану здоров'я, що за належного фіксування давало б підстави клопотати про повторне проходження такого тестування.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач ОСОБА_1 (надалі - апелянт) подав апеляційну скаргу, просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оспорюване рішення відповідача про неуспішне проходження ним атестації є протиправним та підлягає скасуванню через некоректність питань у анонімних тестах, що штучно ускладнювало проходження анонімного тестування та негативно позначилось на його результатах і завадило успішно скласти іспит, не добравши 3 (три) бали. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що напередодні складання іспиту, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, він звертався за медичною допомогою до сімейного лікаря, що підтверджується медичною довідкою про "Результат огляду" №21644353 від 03 лютого 2021 року в якій зазначено діагноз: «гіпертонія з ускладненням та рекомендовано стаціонарне обстеження». Не бажаючи затягувати проведення атестації після відповідної підготовки, як зазначає апелянт, він вранці 04 лютого 2021 року прибув для проходження тестування. Позивач стверджує, що під час тестування у нього погіршилось самопочуття, запаморочилось у голові, внаслідок чого до нього підійшли члени комісії, яким він повідомив про свій стан здоров'я та попросив викликати швидку медичну допомогу. На його прохання до нього підійшла медична сестра, яка надала ліки та зробила укол, виміряла і зафіксувала у медичній довідці артеріальний тиск, який становив 200/130, і порекомендувала негайно звернутися до медичного закладу. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає: "на відео проходження ним тестування, зафіксованому на диску Саm.1 Vid 4 інформація: на 14 хв. 02 сек. ОСОБА_1 рухає головою, що свідчить про головну біль; на 15 хв. 41 сек. запису ОСОБА_1 зняв маску; на 23 хв. 53 сек. видно дії, які свідчать про те, що йому погано, а вже на середині тестування почувається недобре і став задихатися (диск Cam.I Vid 4 долученому до матеріалів справи)". Апелянт ОСОБА_1 вважає, що саме через погіршення самопочуття він не зміг успішно скласти іспит, набравши 67 балів з 70 необхідних, а судом першої інстанції не надано належну оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Також, позивач вказує на дискримінаційний характер процедури атестації прокурорів, адже у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-ІХ (далі - Закон №113-ІХ) та Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 (далі - Порядок №221) наявна правова невизначеність, що фактично унеможливлює прийняття прокурором свідомого рішення про свою подальшу долю та долю його сім'ї. Крім того, апелянт ОСОБА_1 звертає увагу на розробку тестів Національною академією прокуратури України, що повідомлено на третій сторінці додаткових пояснень відповідача від 23 лютого 2024 року за вих.№15/1/2-13781-22. Позивач вважає, що Національна академія прокуратури України на час виникнення спірних правовідносин діяла як науково-навчальний заклад Офісу Генерального прокурора, на її працівників поширювалась дія Закону України "Про прокуратуру", відповідно її діяльність організовувалась та координувалась Офісом Генерального прокурора. ОСОБА_1 вважає, що відповідачем у даному спорі є Офіс Генерального прокурора, а не члени чотирнадцятої кадрової комісії, тому відмова судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог з аргументацією, що "кадрові комісії не складають тестових питань та завдань іспиту, не визначають та не формують перелік питань для прокурорів і, відповідно, не наділені повноваженнями щодо перевірки цих питань" не є обґрунтованою та не відповідає обставинам справи. Апелянт ОСОБА_1 вважає, що запитання для тестування також повинні були бути досліджені судом у ході розгляду даної справи, адже у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги Висновок експерта №163/К від 12 грудня 2023 року (а.с.135-159 том ІІ).
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 24 жовтня 2024 року.
В судовому засіданні 28 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гардецький О.С. підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити.
Кожушко В.Е. ,- представник Офісу Генерального прокурора, заперечує проти апеляційної скарги позивача у повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, переглянувши в судовому засіданні відеозаписи на яких відображено проходження вранці 04 лютого 2021 року іспиту ОСОБА_1 , - прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, перевіривши законність і обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за належне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, мотивуючи це наступним.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , будучи інвалідом другої групи з дитинства, з 10 грудня 2010 року працював в органах прокуратури України.
16 січня 2019 року на підставі наказу прокурора Київської області №30к позивача було призначено на посаду прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.
Наказом Генерального прокурора від 17 листопада 2020 року №546 створено чотирнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих): голова кадрової комісії - ОСОБА_3 ; секретар кадрової комісії - ОСОБА_4 ; член кадрової комісії - ОСОБА_5 та членів кадрової комісії, які делеговані міжнародними неурядовими організаціями, проєктами міжнародно-технічної допомоги та дипломатичними місіями: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 (а.с.26-27 том І).
Відповідно до вимог Закону №113-ІХ позивач ОСОБА_1 подав заяву встановленої форми про переведення його на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про свій намір пройти атестацію.
04 лютого 2021 року прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки. За наслідками першого етапу атестації позивач ОСОБА_1 набрав 67 балів, що є менше прохідних 70 балів для успішного складання іспиту, в зв'язку з чим його не було допущено до проходження наступного етапу атестації. Ці результати відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки, про що позивач ОСОБА_1 ознайомлений шляхом проставлення особистого підпису. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії.
За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки чотирнадцятою кадровою комісією 19 лютого 2021 року було прийнято рішення №3 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
З відомостей про результати тестування з використанням комп'ютерної техніки вбачається, що під номером 3 (три) наявні відомості щодо прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 , зокрема, номер посвідчення - НОМЕР_1 , логін - ІНФОРМАЦІЯ_2, власноруч поставлений ним підпис, результат тестування - 67 балів, його підпис та підпис особи, що фіксувала результати тестування, підписи голови та секретаря чотирнадцятої кадрової комісії, у графі "примітки" будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначені.
16 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 ознайомився із рішенням чотирнадцятої кадрової комісії №3 від 19 лютого 2021 року про неуспішне ним проходження атестації.
Вважаючи вказане рішення чотирнадцятої кадрової комісії протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з цим позовом.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом від 19 вересня 2019 року №113-ІХ запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Згідно пункту 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
За приписами пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 12 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ визначено, що предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.
Нормами пунктів 9, 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ визначено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
На виконання пунктів 9, 10, підпунктів 7, 8 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ Генеральним прокурором видано накази від 03 жовтня 2019 року №221 та від 17 жовтня 2019 року №233 "Про затвердження Порядку роботи кадрових комісій" (далі - Порядок №233), які у встановленому порядку 04 жовтня 2019 року та 18 жовтня 2019 року, відповідно, оприлюднені державною мовою на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України та з цієї дати набрали чинності.
Пунктом 9 розділу І Порядку №221 визначено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку №221 заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 , на виконання пункту 10 Порядку №221, подав Генеральному прокурору заяву встановленої форми про переведення його на посаду прокурора в місцевій прокуратурі та про свій намір пройти атестацію.
За наслідками складання з 08 години 24 хвилини 59 секунди 04 лютого 2021 року іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (1 етап), позивач о 10 годині 01 хвилині 49 секунді завершив тестування та дізнався про набрання ним 67 балів, що є на три бали меншим за прохідний бал, у зв'язку із чим його 19 лютого 2021 року рішенням №3 чотирнадцятої кадрової комісії не було допущено до іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 12 Порядку №233 рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку №221 рішення кадрових комісій про неуспішне проходження атестації може бути оскаржене прокурором у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в позовній заяві та в апеляційній скарзі посилається на погане самопочуття під час проходження тестування 04 лютого 2021 року, що призвело до не набрання ним достатньої кількості балів та постановлення 19 лютого 2021 року оспорюваного рішення про неуспішне проходження атестації.
В апеляційній скарзі позивач зазначає: «…на Диску Саm.1 Vid: на 14 хв. 02 сек. зображено, що ОСОБА_1 рухає головою, що може свідчити про головний біль; на 15 хв. 41 сек., що ОСОБА_1 - зняв маску, що може свідчити про задуху (недостатність кисню); на 23 хв. 53 сек. дії ОСОБА_1 можуть свідчити про погане самопочуття…».
В судовому засіданні 05 вересня 2024 року судом апеляційної інстанції за участі позивача та представників сторін досліджено СД-диск Cam.1 vid 4 в яких на 15 хв. 41 сек. запису відображено, що ОСОБА_1 04 лютого 2021 року дійсно зняв маску, при цьому продовжував виконувати завдання в присутності спостерігачів (членів комісії). На даному відеозаписі відсутні зображення, що підтверджували б звернення позивача ОСОБА_1 до спостерігачів (членів комісії, робочої групи), які знаходилися поруч з повідомленням про погане самопочуття, як і відсутнє його прохання зупинити проходження ним іспиту.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що: « …на Диску Саm.1 Vid 5 в якому на 03 хв. 30 сек. відеозапису членом комісії покладено на стіл перед ОСОБА_1 відомості для підпису, проте він його не підписав; на 04 хв. 55 сек. ОСОБА_1 знаходиться біля відкритого вікна, що може свідчити про погане самопочуття та недостатність свіжого повітря. В подальшому позивач сидить на стільці біля відчиненого вікна, що свідчить про погане самопочуття, до нього підходить жінка - член робочої групи, яка запропонувала йому підписати відомості. Після цього ОСОБА_1 підписує на підвіконні цю відомість; на 5 хв. 40 сек. до ОСОБА_1 підходить медичний працівник з кейсом і починає надавати медичну допомогу...»
Дослідивши запис СД-диску Cam.1 vid 5 суд встановив, що на ньому зображено наступне:
- на 01 хв. 21 сек. ОСОБА_1 одягає маску на обличчя та за декілька хвилин схиляється на стіл;
- на 02 хв. 29 сек. до ОСОБА_1 підходять член комісії та член робочої групи, у одного із них знаходиться листок з відомостями;
- на 03 хв. 31 сек. член робочої групи здійснює запис результатів іспиту, який відображений на моніторі, у відомість та пропонує позивачу ОСОБА_1 підписати його, проте останній не реагує на члена робочої групи. Позивач ОСОБА_1 продовжує знаходитися біля монітору;
- на 04 хв. 27 сек. - член робочої групи відчиняє вікно і пропонує позивачу переміститися поближче до вікна;
- на 05 хв. 55 сек. до позивача ОСОБА_1 підходить медсестра, яка йому вимірює артеріальний тиск і надає необхідну допомогу.
В матеріалах справи містяться Деталі іспиту «Атестація прокурорів місцевих прокуратур» (а.с.95-111 том І) з яких вбачається, що позивач розпочав складання іспиту о 08 год. 24 хв. 59 сек. та по його закінченню о 10 год. 01 хв. 49 сек. дізнався результат, при цьому в середньому на кожне із 100 запитань прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 витрачалося менше 1 (однієї) хвилини.
На думку суду першої інстанції, розпочавши 04 лютого 2021 року о 08 годині 24 хвилині 59 секунді тестування та завершивши таке в той же день о 10 годині 01 хвилині 49 секунді, позивач ОСОБА_1 оцінив свій стан здоров'я як такий, що давав йому можливість скласти іспит, чим фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що стан здоров'я позивача ОСОБА_1 погіршився вже після того, як він на 96 (дев'яносто шостій) хвилині тестування відповів на всі сто запитань, маючи ще 4 (чотири) хвилини до закінчення іститу, та після 10 години 01 хвилини 48 секунди 04 лютого 2021 року вчинив дії направлені на завершення тестування, побачивши на комп'ютерному моніторі результат у 67 балів про неуспішне складання ним іспиту, а не під час проходження ним самого тестування.
Верховний Суд у своїх постановах від 20 жовтня 2021 року по справі №380/5462/20, від 26 січня 2022 року по справі №640/15408/20, від 16 червня 2022 року справі №600/716/20-а та від 21 березня 2024 року по справі №460/3960/20 неодноразово висловив правову позицію, відповідно до якої у разі об'єктивної наявності технічних збоїв під час тестування або поганого самопочуття єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить, з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день. Про такі обставини прокурор може зазначити також у відомості, в якій розписувався відразу після завершення тестування, засвідчуючи отриманий результат.
ОСОБА_1 раніше звертався до Офісу Генерального прокурора з заявою про перенесення атестації з 26 жовтня 2020 року на іншу дату, оскільки перебував на лікарняному (а.с.78 том І), а тому йому було відомо про необхідність вчинення активних дій для перенесення дати оцінювання.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 таких дій, як повідомлення членів чотирнадцятої кадрової комісії про погане самопочуття та некоректність поставлених питань - не вчиняв, а навпаки, завершив тестування без висловлення будь-яких зауважень у відомості про результати тестування.
В матеріалах справи міститься Висновок №163/К від 12 грудня 2023 року комісійної судово-медичної експертизи проведеної на підставі клопотання адвоката Гардецького О.С. від 11 грудня 2023 року в приміщенні Комунального закладу Київської обласної ради (далі - КЗКОР) «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» (далі - КОБСМЕ) за матеріалами адміністративної справи №640/2404/22 відносно позивача ОСОБА_1 , 1982 року народження. Склад цієї комісійної судово-медичної експертної комісії: голова комісії ОСОБА_9 - начальник КЗКОР «КОБСМЕ», лікар судово-медичний експерт вищої кваліфікаційної категорії, вищого кваліфікаційного класу судовий експерт зі спеціальності судово-медична експертиза, який має вищу медичну освіту; доповідач по справі ОСОБА_10 - завідувач відділу комісійних судово-медичних експертиз КЗКОР «КОБСМЕ», лікар судово-медичний експерт вищої кваліфікаційної категорії, другого кваліфікаційного класу судовий експерт зі спеціальності судово-медична експертиза, який має вищу медичну освіту; членів комісії: ОСОБА_11 - лікар-невролог вищої кваліфікаційної категорії, доктор медичних наук, професор, завідувачка лабораторії нейроортопедії і болю ДУ «Інститут травмотології і ортопедії НАМН України»; ОСОБА_12 - лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії, завідувач терапевтичним відділенням КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (а.с.135 том ІІ).
На дослідження експертів було надано медичні письмові матеріали за період, починаючи з 2000 року (сорок сім позицій), стосовно позивача ОСОБА_1 та поставлено на вирішення комісійної судово-медичної експертизи наступні запитання: « 1. Чи наявні у ОСОБА_1 згідно наданої медичної документації станом на 04.02.2021 хронічні захворювання та яким чином вони могли впливати на його стан здоров'я під час складання іспиту? 2. З урахуванням стану здоров'я ОСОБА_1 та з огляду на надані медичні документи, DVD-R диски з відеозаписом перебігу фактичних обставин проходження іспиту, чи міг ОСОБА_1 04.02.2021 під час проходження вищезазначеного іспиту з встановленим артеріальним тиском 200/130 усвідомлювати свої дії та керувати ними? 3. З огляду на артеріальний тиск ОСОБА_1 200/130, встановлений 04.02.2021 під час складання іспиту, та враховуючи хронічні захворювання і стан здоров'я ОСОБА_1 03.02.2021, а також з урахуванням відеозапису проходження тестування ОСОБА_1 , чи можна зробити висновок про те, що: - в процесі складання іспиту ОСОБА_1 із самого початку здачі іспиту не повністю усвідомлював вчинені ним дії; - з таким станом здоров'я не міг розуміти і усвідомлювати питання і давати на них відповіді, артеріальний тиск 200/130 у ОСОБА_1 піднявся поступово в процесі складання іспиту, чи раптово, коли він поклав голову на стіл і до нього підійшли члени комісії? 4. За наданими медичними документами щодо його стану здоров'я, відео, і подальшими його діями - зверненнями щодо закінчення тестування, чи можна зробити висновок про те, що ОСОБА_1 не усвідомлював, що він закінчив складання іспиту?» (а.с.136 том ІІ).
З клопотання про проведення комісійної судово-медичної експертизи адвоката Гардецького О.С.,- представника позивача ОСОБА_1 , експертам було відомо, що: «… ОСОБА_1 з 2010 року працював в органах прокуратури України.
04.02.2021 ОСОБА_1 складав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Іспит проходив в аудиторії №401 за адресою: вул. Юрія Іллєнка, 81-Б у м. Києві .
Як ОСОБА_1 стало відомо пізніше, він завершив складання іспиту, набравши 67 балів з 70 необхідних, що лягло в основу висновку кадрової комісії.
Зокрема, 19.02.2021 чотирнадцятою кадровою комісією прийнято рішення №3 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Однак ОСОБА_1 стверджує, що під час складання іспиту він погано себе почував, не усвідомлював свої дії, не розумів запитання і головне - не пам'ятає того, що він завершив тестування і вчинив підпис у відомості про результати тестування. У зв'язку з цим вважає рішення чотирнадцятої кадрової комісії незаконним, та звернувся до суду з позовом про захист своїх порушених прав.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує, у тому числі, наступним.
Напередодні складання іспиту, а саме 03.02.2021, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до сімейного лікаря, який виявив у нього підвищений артеріальний тиск 190/90, та поставив діагноз: «Гіпертонія з ускладненням», стан середньої важкості, потребує повного медичного обстеження (копія результату огляду №21644353 від 03.02.2021 додано).
Незважаючи на це, маючи бажання взяти участь у тестуванні та й надалі працювати в органах прокуратури, він прийшов до визначеного місця для складання іспиту.
Так, 04.02.2021 під час складання іспиту, який тривав біля двох годин, ОСОБА_1 відчув погіршення самопочуття: запаморочення в голові, потемніння в очах, озноб, головний біль, нудоту, біль в області серця. Пам'ятає, що до нього підійшли члени комісії і запропонували викликати швидку медичну допомогу. Також пам'ятає, що до нього викликали медичну сестру, яка в аудиторії №401 виміряла тиск і повідомила, що показники його артеріального тиску становлять 200/130.
Медична сестра надала йому першу медичну допомогу - зробила 5 уколів, та надала пігулки для зниження артеріального тиску, підтримання серця та зменшення головного болю (каптопресс, корвалол, корвалмент, спазмалгон).
Результати огляду та надання першої медичної допомоги ОСОБА_1 медична сестра зафіксувала у довідці, яку додаємо.
Проходження тестування ОСОБА_1 зафіксовано на відеозаписах, які додаємо до клопотання для дослідження.
Цього ж дня ОСОБА_1 звернувся в лікарню, але через переповненість лікарень хворими на COVID-19 йому усно відмовили в госпіталізації.
У подальшому, в цей же день, ввечері 04 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до секретаря чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур. У заяві він просив перенести складання іспиту на іншу дату у зв'язку з раптовим гіпертонічним приступом.
Відтак, станом на 04.02.2021 внаслідок погіршення стану здоров'я він не розумів, що вже пройшов тестування і набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал.
З огляду на вказані обставини виникла необхідність у проведенні судово-медичної експертизи з метою встановлення стану здоров'я ОСОБА_1 напередодні та в день складання іспиту, можливості усвідомлювати свій стан здоров'я, керувати своїми діями, розуміти зміст тестових питань та можливості давати на них відповіді.
Щодо стану здоров'я ОСОБА_1
ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства та періодично проходить стаціонарне лікування, що підтверджується відповідними виписками з історії хвороби, у тому числі №2157 від 24.07.2020, виданою КНП КОР «Київська обласна лікарня», діагноз: Гіпертонічна хвороба 2 ступінь, ризик високий. Гіпертонічний криз. 1ХС: стенокардія 2 ф.к. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба, 2 ст., 3 ступінь. Ризик високий, ускладнення СН-Іст. ФК-1.
Натомість, у зв'язку з переповненими лікарнями внаслідок настання пандемії COVID- 19, ОСОБА_1 не вдалося вчасно пройти планове щорічне обстеження та лікування у 2021 році.
Після гіпертонічного кризу, який стався у ОСОБА_1 04.02.2021 під час складання іспиту, стан його здоров'я дуже погіршився і він був вимушений постійно лікуватися. Лікування проходив стаціонарно, а в подальшому амбулаторно…
У підсумку Висновку №163/К від 12 грудня 2023 року комісійної судово-медичної експертизи зазначено: « 1. (питання 1, 2, 3, 4). Згідно даних наданої для проведення експертизи медичної документації (медичні карти амбулаторного хворого, консультативні заключення, результати інструментальних методів обстеження, довідки МСЕК про 2 групу інвалідності) та враховуючи результати оглядів членами експертної комісії, станом на 04.02.2021 р. гр. ОСОБА_1 страждав на такі хронічні завхорювання:
- хвороба оперованого шлунку з приводу виразкової хвороби…
- гіпертонічна хвороба 2-3 стадії, 3 ступеня, ризик дуже високий…
Вище вказані захворювання слід вважати хронічними, так як для їх формування необхідний значний проміжок часу (3-5 і більше років) та вони є невиліковними.
Необхідно відмітити, що найбільш небезпечним захворюванням у клінічному перебігу та в прогностичному плані слід вважати саме серцево-судинну патологію, на яку страждає гр. ОСОБА_1 , та яка характеризується ознаками ураження органів-мішеней із симптомами з їх боку та порушенням функції…
За даними «Довідки» та «Результату огляду» №21644353 з КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської Районної Ради» відомо, що 03.02.2021 р. гр. ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою з приводу встановленого діагнозу «Гіпертонічний криз. Гіпертонічна хвороба II ст. 2. ризик високий».
04.02.2021 р. за даними копії довідки медичної сестри Офісу генерального прокурора після огляду у гр. ОСОБА_1 було зафіксовано показники артеріального тиску 200/130 мм.рт.ст., та частоту серцевих скорочень 110 уд/хв.
Вищевказаний факт звернення за медичною допомогою 03.02.21 р. (зафіксований клінічний стан, встановлений діагноз) та об'єктивні показники погіршення стану здоров'я, зафіксовані у гр. ОСОБА_1 04.02.2021 р. (AT 200/130 мм.рт.ст., частота серцевих скорочень 110 уд/хв.), дають підстави вважати, що у гр. ОСОБА_1 станом на 04.02.2021 р. мав місце ускладнений гіпертонічний криз з гострим ураженням органа-мішені (гіпертензивною (гіпертонічною) енцефалопатією)).
Гостра гіпертонічна енцефалопатія (ГГЕ) - клінічний синдром, що виникає внаслідок різкого підвищення артеріального тиску (AT) і характеризується інтенсивною тривалою цефалгією, порушенням свідомості, епілептичними нападами та порушеннями зору. Її тривалість коливається від 2-3 годин до 1-2 діб. Ця клінічна форма посідає проміжне становище між церебральними гіпертонічними кризами тяжкого перебігу і мозковими інсультами.
Клінічна картина ГГЕ завжди проявляється вираженим загальномозковим синдромом: головний біль постійний, неухильно наростаючий, спочатку локалізований в потиличній ділянці, в міру прогресування набуває все більш генералізованого характеру. З'являється нудота, легкі менінгеальні ознаки у вигляді світлобоязні, ригідності потиличних м'язів. Додаються виражені вестибулярні розлади - запаморочення, нестійкість ходи, відчуття похитування та провалювання.
При ГГЕ іншим, не менш частим є синдром зорових розладів у вигляді симптомів подразнення (поява світлих плям, спіралей, мушок) або випадання (скотоми, геміанопсії, амбліопїї). Як правило, поява зорових симптомів у таких пацієнтів зумовлена дисфункцією зорового аналізатора на рівні потиличних часток, зорового нерву, сітківки ока.
Стан свідомості цих пацієнтів в певному сенсі відображає тяжкість ураження головного мозку. Відзначено динаміку зміни свідомості від початкового занепокоєння, психомоторного збудження, появи млявості, сонливості до сплутаності свідомості, дезорієнтації, а у тяжких випадках - аж до розвитку коми.
Особливість гострої гіпертензивної енцефалопатії - зворотний розвиток усіх симптомів за умов ефективного лікування, коли артеріальний тиск вдається знизити, чим попередити розвиток тяжкого набряку мозку з вклинюванням мозочку у великий потиличний отвір або до появи крововиливів в речовину головного мозку.
Отже, з огляду на вищевикладене гр. ОСОБА_1 « 04.02.2021 під час складання іспиту» мав сплутану свідомість та дезорієнтацію і міг не розуміти/усвідомлювати питання, відповіді на них, час закінчення складання іспиту» (а.с.158-159 т.ІІ).
Спростовуючи викладене у Висновку №163/К комісійної судово-медичної експертизи від 12 грудня 2023 року та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції визнав, що висновок експерта (насправді чотирьох експертів) «не може давати підстав для визнання оскаржуваного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації протиправним, позаяк, має висновок про загальний стан здоров'я позивача, хронологію звернень за лікуванням, погіршення стану здоров'я позивача в період проходження тестування та фактори, що могли вплинути на результати тестування, однак, жодним чином не дає можливості вказувати на допущення відповідачем порушень процедури атестації, неналежного реагування на звернення позивача, позаяк, позивач сам завершив тестування, надавши відповіді на всі запитання, що вказує на те, що позивач самостійно обрав для себе варіант дій та можливість завершення тестування. Також, можливе погіршення стану здоров'я могло бути пов'язаним із отриманим результатом та набранням меншої кількості балів для успішного проходження першого етапу атестації…».
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що звернення представника позивача до КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» вчинено через 22 (двадцять два) місяці після постановлення оспорюваного рішення про неуспішне проходження прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання 04 лютого 2021 року іспиту у формі анонімного тестування.
У клопотанні про проведення комісійної судово-медичної експертизи вбачається надання 11 грудня 2023 року представником позивача для проведення дослідження не правильної вихідної інформації про місяць звернення позивача із письмовою заявою до секретаря чотирнадцятої кадрової комісії про перенесення складання іспиту на іншу дату у зв'язку з раптовим гіпертонічним приступом, зазначивши не лютий, а березень місяць 2021 року.
Щодо посилання позивача ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про погіршення самопочуття, яке підтверджується, на його думку, зняттям маски під час дії карантину, колегія суддів Шостого апеляційного суду враховує, що у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що 04 лютого 2021 року він був одягнений у дуже теплий одяг, в приміщенні для тестування йому було душно, в зв'язку з чим він зняв маску. З відеозаписів вбачається, що в подальшому позивач одягнув маску на обличчя, а тому, враховуючи наявність ряду хронічних захворювань, що підтверджуються матеріалами справи, саме ця обставина не може слугувати підставою для підтвердження неможливості проходження ОСОБА_1 до 10 години 01 хвилини 48 секунди 04 лютого 2021 року оцінювання.
Факт звернення прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 після неуспішного проходження ним 04 лютого 2021 року тестування із заявою до відповідача про погане самопочуття, на думку колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, свідчить про його намагання в той же день спростувати шляхом оспорення отриманий ним негативний результат іспиту у формі анонімного тестування. Позивач під час проходження тестування не скаржився підвищення артеріального тиску та не надав завчасно членам чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) медичну довідку від 03 лютого 2021 року про його звернення до Гореницької амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства "Центр ПМСД Києво-Святошинської районної ради" в котрій зазначено діагноз: «гіпертонічний криз». При таких обставинах члени вказаної кадрової комісії не могли самостійно здогадатися про хворобливий стан здоров'я позивача ОСОБА_1 , що мав місце напередодні оцінювання.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій.
Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду досліджено матеріали справи та встановлено, що в дев'ятому питанню порядку денному Протоколу №1 від 04 лютого 2021 року дійсно зазначено про надання позивачем ОСОБА_1 довідки про те, що 03 лютого 2021 року він звертався до Гореницької амбулаторії загальної практики сімейної медицини Комунального некомерційного підприємства "Центр ПМСД Києво-Святошинської районної ради" і йому постановлено діагноз: гіпертонічний криз. Проте, чотирнадцятою кадровою комісією зазначено, що перед входом 04 лютого 2021 року до місця складання іспиту позивачу було виміряно температуру тіла, при цьому докази підвищеного артеріального тиску у прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 04 лютого 2021 року до 10 години 01 хвилини 49 секунди, - моменту закінчення складання ним іспиту, в матеріалах справи відсутні. Комісія відмовила позивачу в доступі для повторного складання іспиту з тих підстав, що температура тіла позивача на час початку складання іспиту відповідала можливості допуску до іспиту та не свідчила про хворобу. Позивач ОСОБА_1 вранці 04 лютого 2021 року не скаржився на підвищення температури тіла, його скарга стосувалися підвищення артеріального тиску після отримання ним о 10 годині 01 хвилині 49 секунді негативного результату анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє висновок комісійної судово-медичної експертизи №163/К від 12 грудня 2023 року як доказ того, що ОСОБА_1 « 04.02.2021 під час складання іспиту» мав сплутану свідомість та дезорієнтацію і міг не розуміти/усвідомлювати питання, відповіді на них, час закінчення складання іспиту», оскільки такий висновок носить імовірний характер та суперечинь фактичним обставинам справи.
Суд критично відноситься до посилань ОСОБА_1 та його представника на те, що деякі питання на тестування були складені некоректно, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач до початку проведення першого етапу тестування звертався до відповідача зі скаргою на некоректність цих запитань.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
За таких обставин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що відповідач, маючи документально підтвердженні відомості про хворобливий стан ОСОБА_1 в день проходження ним 04 лютого 2021 року тестування та його клопотання про повторне складання першого етапу атестації, належним чином перевірив аргументи заяви позивача, вжив достатніх заходів щодо перевірки обставин, викладених у ній, а тому рішення чотирнадцятої кадрової комісії від 19 лютого 2021 року №3 про неуспішне проходження прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, атестації за результатами складання 04 лютого 2021 року іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки, з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, - не є протиправним.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року, оскільки аргументи і доводи позивача та його представника не спростовують висновків суду першої інстанції, і не вказують на наявність порушень норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Н.Є. Маринчак
Ю.К. Черпак
Повний текст постанови складено: 24 жовтня 2024 року