Справа № 580/2046/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
23 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Маринчак Н.Є.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
28 лютого 2024 року Головне управління Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС) у Черкаській області (далі - позивач) звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 229240,77 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з податку на додану вартість, військового збору, акцизному податку та за штрафними санкціями за період з 01 грудня 2021 року до 31 січня 2024 року в сумі 229240 (двісті двадцять дев'ять тисяч двісті сорок) гривень 77 копійок.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу в повному обсязі то наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Черкаській області щодо стягнення коштів з відповідача в рахунок погашення податкового боргу у сумі 229240,77 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 (далі - апелянт) подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції від 06 травня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні ГУ ДПС у Черкаській області позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем було сплачено податковий борг по наступних податках: податку на додану вартість, згідно платіжних інструкцій: за №2215 від 30 жовтня 2023 року у сумі 1804,00 грн; №2436 від 29 листопада 2023 року у сумі 1588,00 грн; №2637 від 28 грудня 2023 року у сумі 1076,00 грн; по акцизному податку згідно платіжних інструкцій: №2437 від 29 листопада 2023 року у сумі 24195,00 грн; за №2636 від 28 грудня 2023 року у сумі 11106,76 грн; №2637 від 28 грудня 2023 року у сумі 12445,00 грн, оскільки апелянт не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, а тому вважає за необхідне надати платіжні інструкції до суду апеляційної інстанції.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це слідуючим.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку, як платник податків і зборів у ГУ ДПС у Черкаській області.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 229240,77 грн по наступним податкам:
1. Податку на додану вартість у сумі 190796,27 грн, що вбачається з наступних документів:
Акту про результати камеральної перевірки від 20 липня 2023 року №7395/23-00-24-07-21/2733601987 та податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2023 року №0084222407 у сумі 188703,78 грн, з урахуванням сплати в сумі 2442,69 грн;
Податкової декларації №9277380765 від 19 жовтня 2023 року по строку сплати 30 жовтня 2023 року у сумі 1804,00 грн;
Податкової декларації №9313604795 від 19 листопада 2023 року по строку сплати 30 листопада 2023 року у сумі 1588,00 грн;
Податкової декларації №9345555153 від 19 грудня 2023 року по строку сплати 02 січня 2024 року у сумі 1076,00 грн;
Залишок несплаченої пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу України складає 67,18 грн.
2. По військовому збору у сумі 2257,7 грн, що виник згідно наступних документів:
Податкової декларації №9372084313 від 09 лютого 2021 року по строку сплати 19 лютого 2021 року у сумі 1017,30 грн;
Податкової декларації №9431166308 від 09 лютого 2022 року по строку сплати 21 лютого 2022 року у сумі 616,69 грн;
Податкової декларації №9310663415 від 24 квітня 2023 року по строку сплати 12 травня 2023 року у сумі 623,71 грн.
3. По адміністративним штрафам та штрафним санкціям у сумі 356,15 грн, що виник згідно акту про результати фактичної перевірки від 17 листопада 2023 року №6749/23-00-09-01-16/2733601987 та податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2023 року №201/23000901 у сумі 1020,00 грн, з урахуванням сплати в сумі 663,85 грн.
4. По акцизному податку у сумі 35830,65 грн, що виник згідно наступних документів:
Декларації акцизного податку №42067440 від 20 грудня 2023 року по строку сплати 30 листопада 2023 року у сумі 24195,00 грн, з урахуванням сплати в сумі 11106,76 грн;
Декларації акцизного податку №46791769 від 27 грудня 2023 року по строку сплати 27 грудня 2023 року у сумі 10000,00 грн;
Декларації акцизного податку №46186730 від 20 грудня 2023 року по строку сплати 02 січня 2024 року у сумі 12445,00 грн.
Залишок несплаченої пені відповідно до статті 129 Податкового кодексу України складає 297,41 грн.
Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду першої інстанції суми заборгованості є узгодженими та непогашеними відповідачем самостійно.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом (далі - ПК) України.
У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункту 49.2 статті 49 ПК України).
Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункту 49.1 статті 49 ПК України).
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункту 57.1 статті 57 ПК України).
ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
В силу вимог пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункту 59.5 статті 59 ПК України).
Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу в повному обсязі, а тому позовні вимоги щодо стягнення коштів з відповідача в рахунок погашення податкового боргу у сумі 229240,77 грн - підлягають до задоволення.
Щодо посилання відповідача ФОП ОСОБА_1 , що нею сплачено податковий борг, згідно платіжних інструкцій, які додані до матеріалів справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає слідуюче.
Контролюючим органом виставлено відповідачу податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2023 року №0084222407, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у сумі 188703,78 грн.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, а отже сума 188703,78 грн є узгодженою та підлягала стягненню з відповідача, що і зроблено правомірно судом першої інстанції.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В матеріалах справи міститься Інтегровані картки (далі - ІК) ФОП ОСОБА_1 : з податку на додану вартість; військового збору; адміністративні штрафи та інші санкції та з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизного товару (а.с.42-47).
Як вбачається з ІК ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість, станом на 30 вересня 2022 року у відповідача наявний податковий борг у розмірі 45130,38 грн, в подальшому ФОП ОСОБА_1 дійсно сплачувала частково податкові зобов'язання у розмірі 1804,00 грн; 1588,00 грн; у сумі 1076,00 грн, які відповідно зараховувалися в рахунок погашення попереднього податкового боргу.
Отже, станом на 31 січня 2024 року за відповідачем підтверджується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 190796,27 грн.
З ІК ФОП ОСОБА_1 з акцизного податку вбачається, що станом на 03 листопада 2023 року у відповідача наявний податковий борг у розмірі 35240,35 грн, в подальшому ФОП ОСОБА_1 дійсно сплачувала частково податкові зобов'язання у розмірі 24195,00 грн; 11106,76 грн; 12445,00 грн, які відповідно зараховувалися в рахунок погашення попереднього податкового боргу.
Отже, станом на 31 січня 2024 року за відповідачем підтверджується податковий борг з акцизного податку у розмірі 35830,65 грн.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що відповідачем не надано, як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції доказів сплати військового збору та адміністративних санкцій.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Н.Є. Маринчак
Ю.К. Черпак