24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4343/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кропивницької митниці
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року (суддя Кармазина Т.М.)
у справі №340/4343/23
за позовом ОСОБА_1
до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби
про визнання протиправним і скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби, в якому просила визнати протиправним і скасувати наказ Кропивницької митниці від 21 червня 2023 року №11-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачкою не порушено жодної норми трудового та митного законодавства, тому її протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Позивачка вважає, що сам оскаржуваний наказ не містить чіткого формулювання вчиненого порушення із зазначенням обставин допущеного працівником проступку, а також підстав прийняття рішення про притягнення до відповідальності з відображенням часу вчинення й часу виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення. Посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу. Викладена у Наказі №11-ДС інформація щодо митного оформлення товарів за митними деклараціями UА 901020/2022/008854, UА 901020/2022/008865, UА 901020/2022/008868, UА 901020/2022/010644 не дає можливості з'ясувати, який конкретно посадовий обов'язок не виконано належним чином. Також позивачка зазначає, що митне оформлення випуску товарів у вільний обіг на митній території України проведено митницею виходячи із обставин закінченості на момент митного оформлення господарської операції між ВАТ «Мінський тракторний завод» та ТОВ «Агроресурс» на момент прийняття обмежувальних заходів згідно Указу Президента та з урахуванням положень національного законодавства, відповідно до якого суб'єкт ЗЕД, не може бути обмежений у своєму праві на митне оформлення та подальшому розпорядженні набутим у власність товаром, якщо подальші зміни у законодавстві встановлюють певні обмеження відносно товару чи його виробника.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Суд виходив з того, що в спірному наказі відсутній стислий виклад обставин справи, а тому цей наказ є немотивованим і не містить всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку.
Щодо змісту проведеної перевірки, за результатом якої комісія встановила наявними порушення в діях позивачки, а саме: не відмовлено в митному оформленні товарів, суд за встановлених у справі обставин дійшов висновку, що склад дисциплінарного проступку в діях позивачки відсутній, оскільки на момент здійснення митного оформлення товару ВАТ «Мінський тракторний завод» господарська операція була завершена, а ТОВ «Агроресурс» набув право власності на товар, який перебував на ліцензійному складі, а отже підстави для відмови у митному оформлені були відсутні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким залишити позовні вимоги до Кропивницької митниці без задоволення. Скаржник зазначає, що винесений відповідачем наказ №11-ДС від 21.06.2023 містить виклад обставин, за яких мало місце порушення, в чому саме полягає неналежне виконання посадових обов'язків, головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці ОСОБА_1 . Також, наказ містить всю необхідну інформацію відповідно до частини 2 статті 77 Закону України «Про державну службу». Відповідач вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою аргументи митного органу щодо підстав застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, у зв'язку з відсутністю, на думку суду, всіх елементів складу дисциплінарного проступку.
Позивачка проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, управлінням нетарифного регулювання Держмитслужби, відповідно до п.3.2.45 Положення про управління нетарифного регулювання, затвердженого наказом Держмитслужби від 03.10.2022 №441, здійснено вибірковий моніторинг митних оформлень у частині дотримання вимог законодавства щодо реалізації державної санаційної політики, зокрема у Кропивницькій митниці, за наслідками якої складено акт Державної митної служби від 28.04.2023 №7 про результати невиїзної (дистанційної) перевірки.
В акті №7 від 28.04.2023 зафіксовано висновок комісії Держмитслужби про наявні ознаки у діях, зокрема головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці ОСОБА_1 , неналежного виконання вимог статей 4, 8 Закону України «Про державну службу», пунктів 1 та 2 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці від 23.09.2022, в частині не дотримання вимог Митного кодексу України, Закону України «Про санкції», Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, а також неналежного здійснення заходів для повноти виконання митних формальностей щодо товарів, що поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим та які переміщуються через митний кордон України, з дотриманням діючих порядків і технологічних схем митного контролю й митного оформлення.
Одночасно Комісія запропонувала доручити начальнику Кропивницької митниці розглянути питання щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно вищевказаного працівника.
До такого висновку Комісія дійшла, виходячи з того, що митне оформлення тракторів виробництва ВАТ «Мінський тракторний завод» за митними деклараціями від 28.10.2022 №№UА901020/2022/8854, UА901020/2022/8865, UА901020/2022/8868 та від 28.12.2022 UА901020/2022/10644 здійснено головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці ОСОБА_1 , тоді як на день подання митних декларацій 28.10.2022 та 28.12.2022 санкції до ВАТ «Мінський тракторний завод» вже були застосовані, тим самим існували підстави для відмови у митному оформленні та випуску товарів у вільний обіг.
На підставі доповідної записки начальника Управління нетарифного регулювання Держмитслужби та голови комісії з проведення невиїзної (дистанційної) перевірки від 08.05.2023 №16/360 «Про результати невиїзної (дистанційної) перевірки дотримання посадовими особами Кропивницької митниці вимог діючого законодавства України під час здійснення митної справи та повноти і всебічного виконання доручення в.о. Голови Держмитслужби від 21.02.2023 №23-16/1-Д «Про проведення внутрішньої перевірки», проведеної відповідно до наказу Держмитслужби від 28.03.2023 №118, яка свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях посадових осіб Кропивницької митниці, наказом Кропивницької митниці від 15 травня 2023 року №3-ДС «Про порушення дисциплінарних проваджень стосовно семи посадових осіб Кропивницької митниці» порушено дисциплінарне провадження стосовно, зокрема Олени Щегельської, та створено дисциплінарну комісію.
Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці ОСОБА_1 , під час митного оформлення тракторів виробництва ВАТ «Мінський тракторний завод» за митними деклараціями 28.10.2022 №№UА901020/2022/8854, UА901020/2022/8865, UА901020/2022/8868 та від 28.12.2022 UА901020/2022/10644 дисциплінарного проступку, передбачено пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», що полягає у неналежному виконанні нею посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, що викладено у поданні від 15.06.2023 за результатами розгляду дисциплінарної справи №9.
Наказом Кропивницької митниці від 21 червня 2023 року №11-ДС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», що полягає у неналежному виконанні посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників прийнятих у межах їхніх повноважень, позивачці оголошено догану.
За змістом вказаного наказу позивачка притягнена до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання вимог статей 4, 8 Закону України «Про державну службу», пунктів 1 та 2 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці від 23.09.2022, в частині не дотримання вимог Митного кодексу України, Закону України «Про санкції», Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, а також неналежне здійснення заходів для повноти виконання митних формальностей щодо товарів, що поміщуються (поміщені) у відповідний митний режим та які переміщуються через митний кордон України, з дотриманням діючих порядків і технологічних схем митного контролю й митного оформлення.
Не погоджуючись з оскаржуваним наказом, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015.
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно ч.2 ст.65 цього Закону дисциплінарними проступками, зокрема, є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пп.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII).
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є вчинення державним службовцем діяння, яке містить склад дисциплінарного проступку як винної поведінки (дії або бездіяльності), вчиненої всупереч вимогам нормативного документу, яким визначено зміст та обсяг його посадових обов'язків. Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Згідно ч.1 ст.66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до ч.3 ст.66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
За правилами ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Відповідно до ст. 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Відповідно до ч.1 ст. 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч. 10 ст.69 Закону)
Таким чином, однією з підстав для застосування до державного службовця такого стягнення як догана є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини державного службовця з'ясовуються під час розгляду дисциплінарної справи, за наслідками якого керівник державної служби вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні державного службовця складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Встановлені у справі обставини свідчать, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності стали факти, викладені в акті невиїзної (дистанційної) перевірки Державної митної служби від 28.04.2023 №7. В той же час, оскаржуваний наказ від 21 червня 2023 року №11-ДС містить лише посилається на загальні правові норми та підставу прийняття: подання Дисциплінарної комісії від 15.06.2023. В свою чергу, в поданні Дисциплінарної комісії від 15.06.2023 викладені висновки акту невиїзної (дистанційної) перевірки Держмитслужби від 28.04.2023 та пояснення ОСОБА_1 , при цьому подання не містить жодного обґрунтування, за яких підстав уповноважений суб'єкт дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку з урахуванням поданих нею пояснень на ім'я начальника Кропивницької митниці.
За наведеного вище обґрунтування, самі по собі висновки, викладені Державною митною службою в акті про результати невиїзної (дистанційної) перевірки від 28.04.2023 №7, не можуть бути беззаперечним свідченням наявності підстав для притягнення особи, в спірному випадку, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному дослідив визначені митним органом обставини та вчинені позивачкою дії щодо митного оформлення товару на предмет їх відповідності нормам законодавства і наявності ознак дисциплінарного проступку.
В спірному випадку Державна митна служба дійшла висновку, що позивачкою здійснено митне оформлення тракторів виробництва ВАТ «Мінський тракторний завод» за митними деклараціями від 28.10.2022 №№UА901020/2022/8854, UА901020/2022/8865, UА901020/2022/8868 та від 28.12.2022 №UА901020/2022/10644, незважаючи, що на день подання митних декларацій 28.10.2022 та 28.12.2022 вже були застосовані санкції до ВАТ «Мінський тракторний завод», тим самим існували підстави для відмови у митному оформленні та випуску товарів у вільний обіг.
Частиною 1 статті 3 Митного кодексу України передбачено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян (ч.4 ст. 3 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).
Відповідно до ч.1, 5 ст.255 МК України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
За правилами ч.1, 2 ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до підпункту 37-1 пункту 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. №227, Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема виконує в межах компетенції рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування, скасування та внесення змін до спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до юридичних та/або фізичних осіб, прийнятих і введених у дію відповідно до Закону України «Про санкції».
Приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про санкції» встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
Видами санкцій згідно з цим Законом є, в тому числі, обмеження торговельних операцій (п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції»).
19.10.2022 Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено в дію Указом Президента України від 19.10.2022 №726 (набрав чинності з дня його опублікування - 25.10.2022).
Вказаним Рішенням РНБО застосовані персональні соціальні економічні та інші обмежувальні заходи до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками до зазначеного рішення.
До списку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) - Додаток 2 до цього рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року, включений - ВАТ «Мінський тракторний завод» (п.174).
До ВАТ «Мінський тракторний завод» застосовані санкції, зокрема: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони.
Досліджуючи питання правомірності притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції правильно встановив, що митне оформлення тракторів БЕЛАРУС виробництва ВАТ «Мінський тракторний завод» проводились в рамках зовнішньоекономічного, укладеного між ВАТ «Мінський тракторний завод» та ТОВ «Агроресурс», контракту від 03.10.2019 №112/00236091/190112-3 та доповнень до нього від 18.10.2019 №9, від 21.03.2022 №11, від 26.04.2022 №12.
Умовами п.3.3. та п.3.1 Контракту передбачено поставка товару на адресу ТОВ «Агроресурс» на умовах 100% передплати на розрахунковий рахунок ВАТ «Мінський тракторний завод». Попередня оплата за трактори виробництва ВАТ «Мінський тракторний завод» здійснена ТОВ «Агроресурс» ще у 2021 році.
Поставка тракторів здійснювалася на умовах EXW (Інкотермс 2020) зі складу ВАТ «Мінський тракторний завод» м. Мінськ, з 26.04.2022 на умовах FCA м. Мінськ, станція відправлення Степянка БЧ, код 140403 (білоруська залізниця), які передбачають передання товару покупцю на визначеному складі чи найнятому ним перевізнику.
Кінцевою датою ввезення на митну територію України ТОВ «Агроресурс» тракторів виробництва ВАТ «Мінський тракторний завод» є 08.08.2022. Зазначені трактори ввезені на митну територію України, оформлені у митному режимі «Митний склад» за МД типу ІМ 74 ДЕ №UA901020/2022/005689 від 09.08.2022, №UA901020/2022/004679 від 14.07.2022, №UA 901020/2022/004644 від 13.07.2022, №UA901020/2022/005090 від 26.07.2022 та розміщенні на зберігання під митним контролем на митному складі ТОВ «Агроресурс» №M/0247/Z/03 до моменту запровадження згідно Указу Президента санкцій по відношенню до ВАТ «Мінський тракторний завод».
Відповідно до ст.121, ч.1 ст.122 МК України митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
У митний режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком: 1) товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України; 2) товарів, строк придатності для споживання або використання яких закінчився; 3) товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога; 4) живих тварин; 5) електроенергії, що переміщується лініями електропередачі.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що торгівельна операція та переміщення товару були завершені до митного оформлення товарів та введення санкцій. На час прийняття Рішення РНБО від 19.10.2022 товар вже перебував на митній території України у митному режимі «Митний склад».
Як встановлено судом першої інстанції і відповідачем не спростовується, Кропивницька митниця як в письмовій, так і в усній формі інформувала про всі факти розміщення товарів (трактори) виробництва ВАТ «Мінський тракторний завод» на зберігання під митним контролем регіональні підрозділи УСБУ та ДБР у Кіровоградській області. Посадові особи регіональних підрозділів УСБУ та ДБР брали участь у виконанні митних формальностей, пов'язаних з розміщенням товарів на зберігання під митним контролем, безпосередньо витребували та отримували від посадових осіб ТОВ «Агроресурс» необхідну фінансово-банківську документацію для проведення перевірки законності зазначених операцій. За результатами проведених перевірок будь-яких порушень чинного законодавства в діях працівників митного органу не виявлено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях позивачки складу дисциплінарного проступку, оскільки на момент здійснення митного оформлення товару під час дії санкцій, застосованих згідно Рішення РНБО від 19.10.2022 до ВАТ «Мінський тракторний завод», торговельна операція, а саме: придбання ТОВ «Агроресурс» товару у ВАТ «Мінський тракторний завод» була завершена, ТОВ «Агроресурс» набув право власності на товар, який перебував на ліцензійному складі, у зв'язку з чим підстави для відмови у митному оформлені, про які вказує відповідач, фактично були відсутні.
Суд апеляційної інстанції не приймає доводи скаржника в обґрунтування правомірності притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, що при прийнятті рішення про митне оформлення не передбачено вивчення документів, які подано до митного оформлення на предмет наявності (відсутності) права власності, а рівно і дослідження моменту переходу такого права на товар.
В даному випадку момент переходу права власності на товар є одним із визначальних для встановлення факту завершення торговельної операції на підставі укладеного контракту між ТОВ «Агроресурс» та ВАТ «Мінський тракторний завод» від 03.10.2019 №112/00236091/190112-3, що напряму впливає на вирішення питання, чи підпадає така торговельна операція під санкції, застосовані до ВАТ «Мінський тракторний завод» відповідно до Рішення РНБО від 19.10.2022.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що висновок про вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, склад якого визначений пп.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VII, є таким, що не ґрунтується на об'єктивній оцінці наявних документів дисциплінарної справи та не підтверджується беззаперечними доказами, що свідчить про не відповідність оскаржуваного наказу критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв'язку з чим є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції під час розгляду справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Кропивницької митниці залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі №340/4343/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко