24 жовтня 2024 р. Справа № 550/683/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області (головуючий суддя І інстанції Хоменко Д.Є.) від 12.09.2024 року (повний текст складено 23.09.24 року) по справі № 550/683/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1665 від 31.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 21250 грн., провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 12.09.2024 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що 26.05.2024 мав при собі військово-обліковий документ, який пред'явив на вимогу працівникам поліції. Іншим особам у військовій формі, які в той день спілкувалися з ним, він не надавав військово-облікового документу, оскільки вказані громадяни не представилися, на надали жодних документів на підтвердження своїх повноважень на перевірку військово-облікових документів. Також позивач стверджує, що йому не було пред'явлено зазначеними особами жодного документу на підтвердження своїх повноважень на перевірку військово-облікових документів. Крім того, всупереч приписам ст. 254 КУпАП (щодо складання протоколу не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення) протокол складений на позивача лише 31.05.2024, хоча особа, яка на думку відповідача, вчинила правопорушення, вже була відома відповідачу 26.05.2024, що зафіксовано у оскаржуваній постанові. Також, судом першої інстанції повністю проігноровано вимогу ч. 2 ст. 77 КАС України, згідно до в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта власних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Вказане означає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.05.2024 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складено протокол №1665 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 26.05.2024 о 10.09 год. старший групи оповіщення стрілець 1 відділення 1 взводу роти охорони НОМЕР_1 відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_4 під час здійснення заходів оповіщення в с. Филенкове, Полтавського району звернувся до громадянина ОСОБА_1 з проханням надати для перевірки військово-обліковий документ, але ОСОБА_1 відмовився надавати для перевірки документи та представлятися, після чого старший групи оповіщення солдат ОСОБА_4 викликав представників Національної поліції для з'ясування особи громадянина. Після прибуття представників Національної поліції громадянин ОСОБА_1 надав їм для перевірки посвідчення водія та повідомив, що не має з собою військово-облікового документу, чим порушив вимоги абз. 3 підпункту 10 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 та ч. 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В протоколі зазначено, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10.00 год. 31.05.2024 р. за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказаний протокол підписано 26.05.2024 р. ОСОБА_1 , у графі “Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» позивач зазначив: “з протоколом не згоден».
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 31.05.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1665 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 21250,00 грн.
Копію вказаної постанови вручено позивачу у день її винесення, про що останній поставив свій підпис у цій постанові.
Не погоджуючись з правомірністю постанови у справі про адміністративне правопорушення від 31.05.2024 р. № 1665 ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , дійшов висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в їх задоволенні виходячи з наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014р. №303/2014 “Про часткову мобілізацію».
24.02.2022р. Верховною Радою України прийнято Закон України “Про затвердження указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. “Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Згідно з ч. 6 ст. 22 Закону № 3543-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він являється особою чоловічої статі у віці 28 років, та в порушення описаних вище норм законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період не пред'явив на вимогу працівника поліції військово-обліковий документ.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що 26.05.2024 р. ОСОБА_1 мав при собі військово-обліковий документ.
Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки ч. 6 ст. 22 Закону № 3543-XII передбачає обов'язок громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років у період проведення мобілізації (крім цільової) мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тобто, вказана норма передбачає обов'язок не лише мати військово-обліковий документ як такий, а мати відповідний документ при собі та пред'являти його за вимогою уповноважених осіб.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 51665 від 26.05.2024 р. ОСОБА_1 в графі пояснення лише вказав про незгоду з протоколом, водночас не вказав причин (підстав) незгоди.
Будь-яких належних доказів що ОСОБА_1 пред'являв військово-обліковий документ працівникам поліції, як стверджує сам позивач, матеріали справи не містять.
Стосовно доводів апелянта про те, що відповідачем порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності оскільки постанову винесено на 5 день після складення протоколу, колегія суддів вважає помилковими такі доводи апелянта з огляду на наступне.
Спеціальні строки розгляду справ про правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, законодавцем не встановлені.
Статтею 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, вказаною статтею встановлено строк, протягом якого повинен бути здійснений розгляд справи про адміністративне правопорушення. Однак, КУпАП не встановлює строку, який повинен сплити після складення протоколу по справі про адміністративне правопорушення до моменту, коли уповноважена особа може здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, не має встановленого обов'язку в один день скласти протокол та винести постанову, важливою умовою тут є належне повідомлення особи про розгляд такої справи. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення, задля можливості реалізації наданих їй процесуальних прав.
В протоколі про адміністративне правопорушення № 1665 від 26.05.2024 р. зазначено, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10.00 год. 31.05.2024 р. за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний протокол підписано 26.05.2024 р. ОСОБА_1
З вказаного слідує, що позивач був обізнаний з його правами та про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи та/або залучення захисника не заявляв, у зв'язку з чим в уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не було перешкод розглянути справу 31.05.2024 р. та, за наявності підстав, винести постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стосовно посилання позивача на ст. 77 КАС України з приводу того, що обов'язок доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, колегія суддів зазначає таке.
Дійсно, ч. 2 ст. 77 КАС України визначено обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності.
Водночас це не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Однак твердження позивача про те, що він мав при собі військово-обліковий документ та пред'являв його працівникам поліції не підтверджується жодним доказом.
Враховуючи, що у даному випадку протокол підписано позивачем в якому зазначено, що він з ним не згоден, та не вказано жодних конкретних заперечень (зауважень, тощо), тому колегія суддів доходить висновку, що позивачем не надано належних доказів про те, що на момент складення протоколу він мав при собі військово-обліковий документ та прд'являв його уповноваженим особам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 12.09.2024 р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 12.09.2024 по справі № 550/683/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов