24 жовтня 2024 р. Справа № 520/12253/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 (суддя Сагайдак В.В.; м. Харків) по справі № 520/12253/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,) грошового забезпечення з 01.01.2020 року по дату його звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (Код ЄДРПОУ 38631015, юридична адреса: вул. Шевченка,8 м.Харків,61013) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди:
- з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії,
- з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії,
- з 01.01.2022 року по 05.04.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (Код ЄДРПОУ 38631015, юридична адреса: вул. Шевченка,8 м.Харків,61013) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення.
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою від 30.01.2024, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 520/12253/23 , у спосіб зобов'язання ГУ ДСНС України у Харківській області подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання вказаного рішення у спосіб вчинення належного перерахунку грошового забезпечення позивача з наданням суду та позивачу в особі представника, підтверджуючих доказів з детальним розрахунком всіх складових грошового забезпечення, з метою перевірки правильності такого розрахунку у судовому порядку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 520/12253/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 по справі № 520/12253/23 скасовано, а справу № 520/12253/23 направлено для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що під час виконання рішення суду відповідачем допущено арифметичні помилки в частині обрахунку грошового забезпечення, зокрема в частині визначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії з урахуванням посадового окладу, який визначений за механізмом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік. Зокрема, відповідачем здійснюється визначення розміру надбавок у належному розмірі, але з виплатою в сумі, що була обчислена до проведення перерахунку.
За висновками суду апеляційної інстанції, належної оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю є передчасними та не достатньо обґрунтованими.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 520/12253/23 - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача суд першої інстанції виходив з того, що рішення знаходиться на виконанні.
Також суд зазначив, що заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково. Крім того, відповідачем надано доказ до виконання рішення суду в частині виплати середнього заробітку.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем було здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача, проте такий перерахунок зроблено неправильно, внаслідок допущених відповідачем математичних помилок при підрахунку надбавки за особливості проходження служби та неправомірного зменшення відсотків премії.
Позивач зазначає, що факт невиконання судового рішення було констатовано Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06.06.2024 року по справі № 520/12253/24, що є безумовною підставою для застосування ст.382 КАСУ, проте Харківський окружний адміністративний суд, повторно відмовляючи у задоволенні заяви щодо встановлення судового контролю з формальних підстав, залишив поза увагою встановлені судом апеляційної інстанції обставини та проігнорував висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить в задоволенні заяви позивача відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи його тим, що на даний час рішення суду перебуває на виконанні в органах виконавчої служби, а отже встановлення судового контролю з боку суду є передчасним.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 статті 382 КАС України).
Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю, позивач посилався на те, що відповідач не виконав рішення суду в повному обсязі та належним чином. На підтвердження доводів, викладених у заяві, позивачем було надано до суду довідку-розрахунок № 33 від 15.01.2024 про перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до рішення суду за період з 01.01.2020 по 05.04.2022 та витяги з наказів щодо встановлених позивачу розмірів премії та надбавки за особливості проходження служби у відповідні періоди ( т. 1 а.с. 128-144). Однак суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача, не надав жодної оцінки повідомленим позивачем обставинам та поданим ним доказам.
При цьому колегія суддів зазначає, що у постанові від 06.06.024 по цій справі Другий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи попередню ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю та направляючи справу для продовження розгляду, дослідивши аргументи, викладені в заяві про встановлення судового контролю в поєднанні з наданими доказами, встановив, що під час виконання рішення суду відповідачем допущено арифметичні помилки в частині обрахунку грошового забезпечення, зокрема в частині визначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії з урахуванням посадового окладу, який визначений за механізмом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік. Зокрема, відповідачем здійснюється визначення розміру надбавок у належному розмірі, але з виплатою в сумі, що була обчислена до проведення перерахунку.
Проте, за наслідками повторного розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції проігнорував висновки колегії суддів і не врахував встановлених судом апеляційної інстанції обставин, та повторно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 з посиланням на отримання позивачем виконавчих листів по справі, та ненадання позивачем до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, не надавши при цьому жодної оцінки доводам позивача, що стосуються допущених помилок при обрахунку грошового забезпечення, перерахованого на виконання судового рішення.
Колегія суддів наголошує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Необхідно зауважити, що норми ст.ст. 382, 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Разом з цим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду від 27.08.2024 обставини виконання (невиконання) судового рішення, судом першої інстанції не досліджувалися та належна оцінка їм не надавалася, незважаючи на доводи позивача, викладені у заяві, та висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові від 06.06.2024.
Відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції фактично обмежився посиланням на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду знаходиться на виконанні в органах Державної виконавчої служби.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що факт видання судом виконавчого листа, не позбавляє сторону стягувача звернутись до суду з заявою про встановлення судового контролю у випадку наявності підстав та фактів невиконання на дату подання такої заяви рішення суду.
Аналіз норми статті 382 КАС у її системному взаємозв'язку з нормами статті 372 КАС дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 року у справі № 813/5500/14.
Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, встановлення судового контролю, є правом а не обов'язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 КАС України.
За змістом частини 1 ст. 382 КАС України, саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Із набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі, помилковими та необґрунтованими.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. «ґ» ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема резолютивної частини із зазначенням: встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
З огляду на викладене та враховуючи висновки Другого апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 06.06.2024, стосовно допущених відповідачем арифметичних помилок в частині обрахунку грошового забезпечення, а також зважаючи на ту обставину, що після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 06.06.2024 відповідач жодних додаткових доказів щодо належного виконання судового рішення не надав, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/12253/23 та зобов'язання відповідача подати у місячний строк з дня отримання цієї постанови до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/12253/23.
Оскільки положеннями ст. 382 КАС України не передбачено встановлення судом способу у який відповідач має подати до суду звіт про виконання судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 520/12253/23 - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/12253/23.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі № 520/12253/23 протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання копії цієї постанови.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова О.А. Спаскін