24 жовтня 2024 року справа №200/4711/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 200/4711/24 (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просила суд: - скасувати наказ Головного управління національної поліції в Донецькій області від 17.05.2024 року № 228 як незаконний; - поновити позивача на посаді дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції з 17.05.2024 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 200/4711/24 залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про: скасування наказу Головного управління національної поліції в Донецькій області від 17.05.2024 року № 228 як незаконного; поновлення позивача на посаді дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції з 17.05.2024 року.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в поданому позивачем клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначені обставини, що своєчасно перешкоджали позивачу звернутися з відповідним адміністративним позовом є поважними, так як місто Костянтинівка, перебуває в зоні активних бойових дій, а у зв'язку з відсутністю світла та інтернету, позивач не могла своєчасно звернутися з адміністративним позовом на адресу суду, так як без світла, та під час оголошення повітряних тривог, позивач просто не могла користуватися комп'ютером та друкованими пристроями.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду, дійшов наступного висновку.
12 липня 2024 року ухвалою суду першої інстанції відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у відповідача копію матеріалів службового розслідування, у тому числі докази на підтвердження ознайомлення позивача з висновком службового розслідування, наказом про застосування дисциплінарного стягнення, наказом про звільнення зі служби.
19 липня 2024 року ухвалою суду першої інстанції позовну заяву залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк до десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Постановляючи означену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що 18 липня 2024 року від відповідача до суду надійшли витребувані ухвалою суду від 12 липня 2024 року докази у справі, а саме: наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.05.2024 року № 228 о/с “По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 , наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15.05.2024 року № 821 “Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 », висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 від 08 травня 2024 року, а також матеріали службового розслідування, у тому числі відеозаписи.
Дослідивши надані відповідачем документи суд установив, що з наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.05.2024 року № 228 о/с “По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 та наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 15.05.2024 року № 821 “Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 » позивач була ознайомлена під особистий підпис 17.05.2024 року.
Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України ОСОБА_3 постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 31 Статуту “Оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану», поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Відтак, про імовірне порушення її прав позивачу стало відомо 17 травня 2024 року, отже строк звернення до суду з адміністративним позовом розпочався 18 травня 2024 року та закінчився 04 червня 2024 року.
Поряд із цим, адміністративний позов датовано 14 червня 2024 року, поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 8511308775600, яким адміністративний позов скеровано до суду, отримано оператором поштового зв'язку АТ “Укрпошта» 14 червня 2024 року, що підтверджується відстеженням трекінгу поштового відправлення.
Поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 4910112314742, яким позивачу направлено копію ухвали про залишення без руху позовної заяви від 19 липня 2024 року, отримано позивачем 06 серпня 2024 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення.
06 серпня 2024 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої позивач зазначила, що поживає у м. Костянтинівка, яке перебуває в зоні активних бойових дій, у зв'язку з відсутністю світла та інтернету позивач не могла своєчасно звернутись до суду.
Дослідивши доводи означеного клопотання суд першої інстанції зазначив наступне.
Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19 виснувала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
В постанові від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 500/4332/22 Верховний Суд зазначив, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно означеного Переліку, Костянтинівська міська територіальна громада Краматорського району з 21.06.2023 року віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
В ухвалі Верховного Суду від 05 серпня 2024 року у справі №420/12672/22 Верховний Суд звернув увагу, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку, оскільки стабілізаційні відключення електроенергії не є безперервними, а скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, яким чином зазначені обставини унеможливили його звернення до суду в найкоротші строки.
У постанові від 25 липня 2024 року у справі № 420/15429/23 Верховний Суд дійшов висновку, що не заслуговують на увагу посилання скаржника, як на підставу для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою, на наявність воєнного стану та знаходження в безпосередній близькості від лінії фронту, постійні ракетні удари, позапланові відключення електроенергії, перебої роботи засобів зв'язку та інтернет-провайдерів. Так, дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) участь учасників справи у розгляді справи. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
У постанові від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 Верховний Суд виснував, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
Надаючи оцінку доводам клопотання позивача, суд першої інстанції констатував, що будь-яких доказів, які підтверджують відсутність електроенергії за адресою позивача у період з 18.05.2024 року по 04.06.2024 року (як-то графіки відключень, будь-яка задокументована інформація постачальника електроенергії про відсутність електропостачання за адресою позивача тощо), припинення роботи поштових відділень у м. Костянтинівка, позивач до суду не надала.
Поряд із цим, це не позбавляло позивача можливості звернутись за правовою допомогою.
Водночас, позивач звернулась до суду за допомогою засобів поштового зв'язку шляхом направлення до суду паперової позовної заяви, тому суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності у неї доступу до мережі Інтернет як поважну обставину, що завадила їй звернутись до суду з позовною заявою у межах установлених законом строків.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Поряд із цим, п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 123 КАС України установлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, керуючись приписами ч. 3 ст. 123, ч. 15 ст. 171, п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 200/4711/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 200/4711/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 24 жовтня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко