24 жовтня 2024 року справа №200/4397/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №200/4397/23 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача з припинення нарахування і невиплати з 1 червня 2024 року щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати установити і виплачувати з 1 червня 2024 року до розміру пенсії щомісячну доплату в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати відповідача виплачувати з 1 червня 2024 року пенсію без обмеження її максимальним розміром, враховуючи раніше виплачені суми.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування і невиплати ОСОБА_1 з 1 червня 2024 року щомісячної доплати до пенсії згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити і виплачувати ОСОБА_1 з 1 червня 2024 року до розміру пенсії щомісячну доплату в сумі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати ОСОБА_1 з 1 червня 2024 року пенсію без обмеження її максимальним розміром, ураховуючи раніше виплачені суми.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що частиною сьомою статті 43 Закону №2262 встановлено, що максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, на даний час розмір пенсії із урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, […], індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року по справі №200/7193/23 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки. Перерахунок пенсії проведено в травні 2024 року.
Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати збільшився на більш ніж 2000 гривень. Таким чином, розмір пенсії позивача переглянуто після 01 березня 2018 року, підстави для встановлення надбавки відповідно до постанови КМУ № 713 відсутні.
Враховуючи зазначене, виплату щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ №713 припинено з 01 червня 2024 року.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 .
Відповідно до копії пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 19.01.2022, позивачу призначена пенсія по інвалідності.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі № 200/7193/23 задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Національної поліції України № 766/48-2023 від 18.10.2023 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року з урахуванням щомісячних надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Національної поліції України № 766/48-2023 від 18.10.2023 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року з урахуванням щомісячних надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії, та здійснити виплату перерахованої суми пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 200/7193/23 залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 200/7193/23 залишено без змін.
Адвокат позивача звернувся до ГУ ПФУ з відповідним адвокатським запитом вих.№1411/24-06 від 13.06.2024, в якому просив надати відомості про стан виконання Головним управлінням ПФУ в Донецькій області чинного рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №200/7193/23 та проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Національної поліції України №766/48-2023 від 18.10.2023 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року .
Листом ГУ ПФУ від 18.06.2024 № 0500-0203-8/62460 адвокату позивача повідомлено про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2024 по справі №200/7193/23, яке набрало законної сили 02.05.2024, в травні 2024 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Національної поліції України №766/48-2023 від 18.10.2023 про розмір грошового забезпечення. Зазначено, що після виконання судового рішення розмір пенсії ОСОБА_1 складає 23201,63 грн.
З розпорядження про перерахунок пенсії за пенсійною справою №0513016270 - НПУ (з 01.08.2021) випливає, що позивачу була призначена доплата в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» і розмір пенсії становив 14185,73 грн.
Згідно з розпорядженням (протоколом) щодо перерахунку пенсії за пенсійною справою 0513016270 (НПУ) установлено, що позивачу з 01.06.2024 перерахована пенсія. Підсумок пенсії (з надбавками) складає - 23754,78 грн. Сума з урахуванням максимального розміру пенсії складає - 23610,00 грн. Водночас спірна доплата не нараховується.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови №713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачу з 01.06.2024 року доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.
Виходячи із наведених вище норм, суд дійшов висновку, що постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, з липня 2021 року йому призначено у складі пенсії доплату до неї у сумі 2000 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Водночас, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2024 по справі №200/7193/23, яке набрало законної сили 02.05.2024, в травні 2024 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Національної поліції України №766/48-2023 від 18.10.2023 про розмір грошового забезпечення. При цьому, позивачу припинено виплату доплати у сумі 2000 грн. з 01.06.2024 року.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року в аналогічній справі № 420/2473/22 (п.46) перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Такий же висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 02 березня 2023 року в справі №600/870/22-а.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд врахував висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22.
Щодо доводів апелянта, що розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 р. Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI, оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 р., що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 11.07.2022 у справі 620/613/21.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити і виплачувати ОСОБА_1 з 1 червня 2024 року до розміру пенсії щомісячну доплату в сумі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати з 1 червня 2024 року пенсію без обмеження її максимальним розміром, ураховуючи раніше виплачені суми.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №200/4397/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №200/4397/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 24 жовтня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко