Справа № 33/824/3739/2024 Головуючий суддя у суді першоїінстанції: Сухарев О.В.
30 вересня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю захисника Бородіна Андрія Валерійовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року,
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років з оплатним вилученням транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 і перебуває у його володінні.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 18.03.2024 року о 11 год. 23 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса 54 км керував транспортним засобом Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року, будучи особою, яка позбавлена права керування відповідним транспортним засобом.
Не погоджуючись із постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що, апелянт посиляється на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та працівниками поліції під час складання та оформлення матеріалів допущенні такі порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливлюють притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Зокрема, постанова суду першої інстанції не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи, тобто, на переконання сторони захисту, судом першої інстанції не встановлено обставин, на підставі яких прийнято дане рішення.
Крім того, суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Бородіна А.В.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді, пояснення захисника Бородіна А.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив докази, зібрані у адміністративних матеріалах, перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На поштову адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про розгляд справи за відсутності апелянта.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За особливостями конструкції об'єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є формальним, тобто є закінченим з моменту повторного протягом року вчинення передбаченої законом дії, а саме з моменту початку руху транспортного засобу під керуванням особи, яка не має права керування таким транспортним засобом. Тривалість, характер та інші характеристики руху, ставлення особи до ймовірних наслідків такого керування чи реальне настання будь-яких суспільно шкідливих наслідків діяння особи не мають значення для кваліфікації.
За змістом п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 563498 від 18.03.2024 року, ОСОБА_1 18.03.2024 року о 11 год. 23 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса 54 км керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 серпня 2024 року, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Всупереч доводам апеляційної скарги, на переконання суду апеляційної інстанції, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Вказані обставини також підтверджуються відеозаписом, з якого вбачається зупинення транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , роздруківкою з бази «Armor», за змістом якої ОСОБА_1 24.12.2023 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а також довідкою інспектора відділення адміністративної практики батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області ДПП сержанта поліції Аліни Дубінчак, відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 18.03.2024 посвідчення водія не має.
За таких обставин суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також, безпідставними є доводи апелянта щодо нероз'яснення ОСОБА_1 його прав, оскільки з відеозапису вбачається роз'яснення поліцейськими ОСОБА_1 прав передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і ОСОБА_1 не був позбавлений можливості ними скористуватися.
Щодо доводів апелянта про те, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника Бородіна А.В., варто зазначити наступне.
Як убачається із матеріалів адміністративного провадження, розгляд справи був призначений на 11.04.2024, 15.05.2024, 11.06.2024, 17.06.2024.
Однак, судове засідання, призначене 11.04.2024 року, за клопотанням захисника Бородіна А.В. відкладено у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному у період з 09.04.2024 по 12.04.2024;
15.05.2024 року судове засідання за клопотанням захисника Бородіна А.В. відкладено у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному у період з 14.05.2024 по 17.05.2024;
11.06.2024 року судове засідання за клопотанням захисника Бородіна А.В. відкладено у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному у період з 10.06.2024 по 14.06.2024.
У наступне судове засідання, призначене на 17.06.2024 року, ОСОБА_1 та його захисник Бородін А.В., будучи належним чином повідомлені, не з'явилися, клопотань чи заяв (у тому числі про перебування ОСОБА_1 на лікарняному) станом на час розгляду справи не надходило.
Отже, стороною захисту на призначені судом дати судових засідань захистом систематично заявлялися клопотання про відкладення судового засідання і надавалися на ці дати листи непрацездатності. Однак, така систематичність та вибірковість дат, на які видавалися листи непрацездатності ОСОБА_1 , і кожного разу припадали на дати судових засідань (які узгоджувалися зі стороною захисту), - дає підстави вбачати зловживання процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справи.
У суді апеляційної інстанції захисник Бородін А.В. надав відповідь (на адвокатський запит) за підписом лікаря ОСОБА_2 про перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 09.04.2024 по 12.04.2024, з 14.05.2024 по 17.05.2024, з 10.06.2024 по 14.06.2024, з 14.06.2024 по 19.06.2024. Однак дана відповідь містить лише підпис і печатку лікаря ОСОБА_2 , при цьому не містить вихідного номеру кореспонденції та печатки закладу охорони здоров'я, що ставить під сумнів достовірність даної довідки як доказу.
Щодо доводів апелянта про ненадання судом першої інстанції можливості ознайомитися з матеріалами справи, слід зазначити, що у період з 04.04.2024 по 17.06.2024 як ОСОБА_1 , так і його захисник Бородін А.В. мали можливість ознайомитися з матеріалами справи та надати свої письмові пояснення, додаткові докази або клопотання щодо вирішення справи по суті, однак даним правом не скористалися.
Доводи апелянта про відсутність у рішенні суду першої інстанції викладу встановлених обставин безпідставні, позаяк зі змісту судового рішення вбачається, що судом першої інстанції встановлені фактичні обставини, які знайшли своє підтвердження дослідженими доказами, що відображено у рішенні суду першої інстанції.
За результатами перегляду апеляційного розгляду порушень, що ставили би під сумнів законність та обґрунтованість рішення, не встановлено.
При цьому, із адміністративних матеріалів вбачається, що суд першої інстанції у повній мірі вжив необхідних заходів для дотримання принципу диспозитивності, доступу до правосуддя, законності, розумності строків, рівності перед законом та судом.
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2024 ркоу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Олена СІТАЙЛО