Справа № 362/334/24 Головуючий у І інстанції Ковбель М.М.
Провадження №22-ц/824/13066/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
24 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» - адвоката Андрієвської Олени Владиславівни на заочне рішенняВасильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2024 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що позивач є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року №429.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня2018 року№312 (надалі - ПРРЕЕ).
Між ТОВ «Київська обласна ЕК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №400389890. Договір укладено шляхом приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті позивача, шляхом фактичного споживання відповідачем електричної енергії.
Цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору. Умови цього Договору є однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до п. 2.1. Договору №400389890 Постачальник (Позивач) продає електричну енергію Споживачу (Відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
На виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивач здійснював постачання електричної енергії на об'єкт відповідача.
Однак відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умов укладеного між сторонами Договору №400796874, не здійснює оплату за спожиту електричну енергію.
Станом на дату подачі позову у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 58 612,36 грн.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» - адвокат Андрієвська О.В., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує на те, що позивач є електропостачальником, а відповідач споживачем електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якому виставляються рахунки за спожиту електричну енергію.
Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував норми ч. ч. 1,3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Представник ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» - адвокат Андрієвська О.В. в апеляційній скарзі посилається на практику Верховного Суду, зокрема на постанову Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц, постанову від 19 серпня 2020 у справі № 703/2200/15-ц, в яких викладено правовий висновок про те, що якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Таким чином, на думку позивача, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, безпідставно відхилив всі наявні докази, що підтверджують факту споживання відповідачем електричної енергії, обмежившись лише необґрунтованим висновком про ненадання доказів споживання електричної енергії третіми особами, в результаті чого прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідач є єдиним власником чи споживачем за адресою: АДРЕСА_1 , а суд не вправі самостійно збирати докази та розглядає справу лише на підставі доказів, наданих сторонами.
Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
ТОВ «Київська обласна ЕК» є електропостачальником, що отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року №429.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312.
Між ТОВ «Київська обласна ЕК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №400389890. Договір укладено шляхом приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті позивача, шляхом фактичного споживання відповідачем електричної енергії.
Цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору. Умови цього Договору є однаковими для всіх споживачів.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги розмішено на офіційному веб-сайті ТОВ «Київська обласна ЕК» за посиланням: http://koec.com.ua/page7root-l8&ісі= 19. Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг додасться до позовної заяви.
Відповідно до п. 2.1. Договору №400389890 постачальник (Позивач) продає електричну енергію споживачу (Відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 2.3. Договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається Оператором системи розподілу.
Оператором системи розподілу на території Київської області є ПрАТ «Київобленерго, яке в силу п. 11 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до п. 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором (НКРЕКП), згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору.
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.7. Договору).
Згідно п. 5.9. Договору розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пунктом 5.10. Договору встановлено, що оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
З огляду на укладання Договору відповідачем взято на себе договірні зобов'язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії.
На виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивач здійснював постачання електричної енергії на об'єкт відповідача.
Згідно помісячного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400389890 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 58 612,36 грн.
Правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного Кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила).
Частиною 1 ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як визначено у ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з пунктом 1.1.2. Правил, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
На роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку (пункт 1.2.1. Правил).
Відповідно до пункту 1.2.8. Правил, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
За змістом пунктом 1.2.15. Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Згідно з п. 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Таким чином, наявність правовідносин між сторонами за договорами постачання електричної енергії, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з електропостачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Пунктом 4.7. Правил встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.
Згідно з пунктом 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Пунктом 4.12. Правил передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (пункт 4.13. Правил).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично спожито електричну енергію та частково оплачено її вартість, а тому договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400389890 між сторонами вважається укладеним на умовах типового договору та комерційної пропозиції, що розміщені на сайті.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо утримання на балансі та/або управління майном приймається відповідно до закону.
За правилами ч. 4 ст.319, ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 360 ЦК України передбачає зобов'язання співвласника, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном, тобто нести витрати, які є об'єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані. Якщо хтось із співвласників відмовиться брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Отже, кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник або співвласники, які виконали солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, мають право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування у рівній частці (право зворотної вимоги - регрес).
Якщо будинок належить на праві приватної власності декільком особам, то позов про стягнення заборгованості має бути пред'явлений до всіх співвласників будинку.
При цьому, в разі належності будинку декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири.
Такі висновки наведені у постанові ВС від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц, у постанові ВС від 01 вересня 2020 у справі № 352/2163/13-ц).
З інформаційної довідки вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником лише 7/15 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У даній справі позов пред'явлений лише до ОСОБА_1 .
Враховуючи, що відповідач є власником 7/15 частини будинку і не сплачував кошти за послуги постачання електричної енергії, з неї на користь позивача підлягає стягненню 27 352,43 грн, що відповідає її частці у праві спільної часткової власності на будинок.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, не врахував, що ОСОБА_1 як співвласник домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язана брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, в розмірі відповідно до своєї частки, внаслідок чого зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
А тому, оскаржуване рішення суду відповідно до п.п.1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з позовною заявою сплатив судовий збір розмірі 2684,00 грн, в суді апеляційної інстанції за подання апеляційної скарги сплачено 4542,00 грн.
Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості з постачання електричної енергії, у загальному розмірі 58612,36 грн.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 27 352,43 грн.
За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 4 803,29 грн.
Ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 80, 82, 141, 367, 369, 374, 376 України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» - адвоката Андрієвської Олени Владиславівни задовольнити частково.
Заочне рішенняВасильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 27 352 (двадцять сім тисяч триста п'ятдесят дві) гривні 43 копійки.
У задоволеннірешти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» судовий збір у розмірі 4803 (чотири тисячі вісімсот три) гривні 29 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Реквізити сторін:
ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», місце знаходження: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вул. Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст постанови складений 24 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар