Постанова від 24.10.2024 по справі 754/14368/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/14368/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7187/2024

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

розглянувши упорядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Гринчак О.І.,-

встановив:

У жовтні 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду із названим позовом.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 520 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 14 520 грн 00 коп. станом на 21 вересня 2023 року.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року названий позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 520 грн 00 коп., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 147 грн 20 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить залишити рішення суду від 13 грудня 2023 року без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 22 лютого 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 1057-5951, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 2 000 грн 00 коп., строк кредитування 300 днів, заявлений строк - 7 днів, процентна ставка стандартна - 3, 00 %; процентна ставка знижена - 2, 00 %.

ОСОБА_1 належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Станом на 21 вересня2023 року загальна сума заборгованості становить 14 520 грн 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 000 грн 00 коп.; заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 12 520 грн 00 коп.

Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначило, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами укладеного кредитного договору № 1057-5951. Між сторонами кредитні відносини оформлені в третій раз, попередні кредитні зобов'язання ОСОБА_1 виконані в повному обсязі, що свідчить про обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитних договорів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано: договір про відкриття кредитної лінії № 1057-5951; правила відкриття кредитної лінії; паспорт споживчого кредиту; таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1057-5951; довідку про перерахування суми кредиту; розрахунок заборгованості.

Так, в кредитному договорі № 1057-5951 зазначено, що ОСОБА_1 виявив бажання відкрити кредитну лінію.

Відповідно до умов п. 3.8 договору про відкриття кредитної лінії № 1057-5951 у разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий позичальником, що вважається підписанням договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Накладення позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на веб-сайті кредитодавця.

Підписавши кредитний договорів, ОСОБА_1 погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Відтак, фактично отримані кошти відповідач зобов'язаний повернути ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на 21 вересня 2023 року утворилася заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 12 520 грн 00 коп.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення відсотків ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначає, що відповідач при укладенні договору був належним чином повідомлений про умови кредитування у тому числі щодо сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Так, за вказаним кредитним договором строк кредитування становить 300 днів, заявлений строк - 7 днів, процентна ставка стандартна - 3, 00 %; процентна ставка знижена - 2, 00 %.

Відповідно до п. 4.6 кредитного договору, умовами кредитного договору передбачена стандартна процентна ставка 3 % за кожен день користування кредитом та застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою.

Пільгова процентна ставка 2,0 % в день застосовується протягом першого базового періоду та надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця.

Згідно до п. 4.4 договору базовий період складає 7 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду.

До матеріалів справи позивачем долучено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

Вказаний розрахунок здійснено ТОВ «Укр Кредит Фінанс» з дотриманням умов кредитного договору, підписаного відповідачем.

Розрахунок, наданий позивачем, відповідачем не спростований.

Так, сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір відсоткової ставки.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 12 520 грн 00 коп. є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» ТОВ «Укр Кредит Фінанс» включило у договір із споживачем умови, які є несправедливими щодо нарахувань відсотків, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані положення не можуть бути застосовані щодо розміру процентів за користування кредитом.

Так, відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Представником ОСОБА_1 помилкового ототожнено поняття відсотків за користування кредитом та компенсації (штраф, пеня) за невиконання зобов'язання за договором.

Відповідно до наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості, позивач не нараховував штраф та пеню за не виконання зобов'язання відповідачем.

Відсотки за користування кредитом нараховані позивачем виключно у межах строку дії кредитного договору та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов'язань позичальником.

Крім того, договір, укладений між сторонами у встановленому порядку недійсним не визнаний, а при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляв зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним у частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 13 грудня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко

Попередній документ
122552698
Наступний документ
122552700
Інформація про рішення:
№ рішення: 122552699
№ справи: 754/14368/23
Дата рішення: 24.10.2024
Дата публікації: 29.10.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (24.10.2024)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 11.10.2023
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
13.12.2023 16:00 Деснянський районний суд міста Києва