№ справи: 757/13684/17-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7640/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
08 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючий - Немировська О.В.,
судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року,
встановив:
у травні 2017 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (змінено назву на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київвводоканал» з 28.04.2017, далі - ПрАТ «АК «Київводоканал»,) та Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва 87 777, 25 гривень матеріальної шкоди, 10 000 гривень моральної шкоди та судовий збір у розмірі 1 517, 78 гривень, посилаючись на те, що 24.12.2016 на проїжджій частині Повітрофлотського проспекту (Нова дорога) м. Києва неподалік Жулянського моста сталась дорожньо-транспортна пригода за участі належного їй транспортного засобу «Nissan Murano», номерний знак НОМЕР_1 . ДТП сталася через наїзд автомобіля на незакріплений каналізаційний люк, в результаті чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника Київської міської державної адміністрації - Дудник Н.С. та представника ПАТ «АК «Київводоканал» - Тараненка С.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка зазначала, що 24.12.2016 на проїжджій частині Повітрофлотського проспекту (Нова дорога) м. Києва неподалік Жулянського моста сталась дорожньо-транспортна пригода за участі належного їй транспортного засобу «Nissan Murano», номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок наїзду автомобіля на незакріплений каналізаційний люк автомобіль отримав значні механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту становить 80 127, 25 гривень, а крім того вона понесла витрати на складання висновку експерта - 5 300 гривень, та послуги евакуатора - 1 350 гривень. Також позивачка просила відшкодувати завдану ушкодженням автомобіля моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року в задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги пред'явлені до неналежного відповідача - КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва, оскільки відрізок дороги, де сталась пригода, знаходиться в Солом'янському районі міста Києва.
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення ст. 11, 15, 22, 23, 1166, 1167, ЦК України, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМ України №198 від 30.03.1994.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
В частинах 1 та 2 ст. 1166 ЦК України закріплено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В ст. 23 ЦК України закріплено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.
Згідно положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Як видно з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, 24.12.2016 приблизно о 20-00 год. на проїжджій частині Повітрофлотського проспекту (Нова дорога) м. Києва неподалік Жулянського моста сталась дорожньо-транспортна пригода з участю транспортного засобу Nissan Murano, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачці. Причиною дорожньо-транспортної пригоди став наїзд автомобіля на незакріплений каналізаційний люк, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
За експертним висновком про оцінку вартості автомобіля №03-30/01 від 30.01.2017, який був складений на замовлення позивачки СПД ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 80 127,25 гривень.
Відповідно до експертного висновку, складеного ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» за результатами проведеного автотехнічного дослідження №2092 від 20.01.2017, утворення механічних пошкоджень в умовах нормальної експлуатації по дорожньому покриттю, стан якого відповідає нормативним вимогам ДСТУ (№3587-97), з технічної точки зору, виключається.
Позивачка також зазначала, що понесла матеріальні витрати на послуги експерта у розмірі 1 000 та 5 300 гривень, на послуги евакуатора, для переміщення автомобіля в загальній сумі 1 350 гривень.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо відсутності підстав для покладення відповідальності за спричинену позивачці майнову та моральну шкоду внаслідок ДТП на ПрАТ «АК «Київводоканал», що мала місце 24.12.2016, оскільки згідно довідки за підписом заступника директора департаменту начальника та головного бухгалтера від 26.05.2017, водовід Д=1000 мм вздовж залізничної колії в мікрорайоні Жуляни від Кільцевої дороги до просп. Повітрофлотського у володінні та користуванні ПАТ «АК «Київводоканал» не перебуває, оскільки станом на 25.05.2017 вказаний водовід не працює, до здачі в експлуатацію не пред'являвся.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року (справа №760/6061/17), було зроблено висновок про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях працівників ПрАТ «АК «Київводоканал» у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 24.12.2016 на проїжджій частині вул. Повітрофлотський проспект неподалік Жулянського моста навпроти зупинки громадського транспорту «Кільцева дорога» у м. Києві.
Постановою судді Апеляційного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року апеляційну скаргу адвоката Колокольнікова В.А., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року - без змін. Крім цього, вказаною постановою встановлено, що ПАТ «АК «Київводоканал» є підприємством, яке надає послуги центрального питного водопостачання та водовідведення на території м. Києва і не є власником (балансоутримувачем), або уповноваженим ним органом, чи дорожньо-експлуатаційною організацією, на яку покладено обов'язок утримання дорожніх об'єктів в м. Києві по вул. Нова дорога біля зупинки громадського транспорту «Кільцева дорога».
За положення Законів України «Про дорожній рух» та «Про автомобільні дороги», а також Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України №198 від 30.03.1994 люки, розташовані та/або які проходять на проїжджій частині автомобільної дороги, є елементами дорожніх об'єктів, а оскільки, саме на власників автомобільних доріг покладається обов'язок постійного контролю за станом усіх елементів дорожніх об'єктів, негайного усунення виявлених пошкоджень, а також відшкодування збитків власникам транспортних засобів, то незалежно від того, хто є балансоутримувачем люку, відшкодування завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків має здійснювати відповідне Комунальне підприємство шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них відповідного району.
Представник позивачки, заявляючи позовні вимоги про солідарне стягнення матеріальної і моральної шкоди також до Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва», виходив з того, що вказаний відрізок дороги, на якому сталась дорожньо-транспортна пригода, перебуває на балансі Комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва».
В ході розгляду справи було встановлено, що вказана ділянка дороги знаходить в Солом'янському районі міста Києва.
В апеляційній скарзі представник позивачки - ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи та ухваленні рішення було порушено норми матеріального права, оскільки на ПАТ «АК «Київводоканал» покладено обов'язок нагляду за станом каналізаційної мережі в частині вказаної дороги. Причиною ДТП стало неналежне утримання автомобільної дороги КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва. Оскільки від ПАТ «АК «Київводоканал» було отримано відповідь, що вказаний водовод не перебуває у власності чи користуванні товариства, він подав клопотання про залучення до участі в справі в якості відповідачів Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації.
Апелянт вважає, що Київська міська рада також має нести відповідальність за заподіяну позивачці шкоду, оскільки власником автомобільних доріг є Київська міська рада, якою не створено всіх умов щодо безпеки використання автомобільних доріг.
Також апелянт вказує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки в судовому засіданні 23 січня 2023 року було проігноровано факт подання додаткового доказу - листа Департаменту комунальної власності міста Києва від 26.12.2022 поза межами встановленого строку. Разом з тим, було відмовлено в задоволенні його клопотання про повернення до стадії підготовчого судового засідання та відмовлено в задоволенні його клопотання про залучення в якості співвідповідача КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району» міста Києва.
Однак, такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року було закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності працівника ПАТ «АК «Київводоканал» за ч. 4 ст. 140 КУпАП. В постанові було встановлено, що питання експлуатації міських автомобільних доріг не відноситься до компетенції району експлуатації водоводів УЕВМ та НС ДЕВГ, а тому вказана особа не може бути посадовою особою, яка несе відповідальність за технічний стан автомобільних доріг. Даний факт підтверджується Довідкою № 129 від 05.05.2017 року та Довідкою № 1243/5/5/02-17 від 05.05.2017 року, які видані ПАТ «АК «Київводоканал».
На вказану постанову апеляційну скаргу подавав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Постановою судді Апеляційного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року - без змін.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Отже, доводи представника позивачки про те, що він до 23 січня 2023 року він не знав про те, яка саме юридична особа є належним відповідачем по справі, та не знав до якого району міста Києва віднесено ділянку дороги, на якій сталась ДТП, є безпідставними.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положеннями частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків , передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, на які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2024 року.
Головуючий
Судді