02 жовтня 2024 року
справа № 753/1379
провадження № 22-ц/824/4498/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Бобко К.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 серпня 2023 року, постановлену під головуванням судді Котвицького В.Л., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 228 025,00 грн.
Також, позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, до набрання законної сили рішення по даній справі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 серпня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить ухвалу суду скасувати, постановити рішення про задоволення заяви.
Вимоги обґрунтовані тим, що накладення арешту на квартиру є співмірним із заявленими позовними вимогами. Обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно зберігається у володінні та користуванні власника.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що квартира, на яку позивач просить накласти арешт, не є предметом позову. Вжиття заходів забезпечення позову, запропонованих позивачем, є не співмірним позовним вимогам. Крім того, суд виходив із відсутності підстав вважати, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не може порушувати права відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.
Тобто підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретних обставин.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Предметом даного позову є стягнення грошових коштів у розмірі 228025,00 грн
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачу на праві власності належить квартира, за адресою : АДРЕСА_1 . У позивача наявні підстави вважати, що відповідач може розпорядитись вказаною квартирою та відчужити її на користь інших осіб . Іншого майна, на яке можливо звернути стягнення у разі задоволення позовних вимог відповідач не має.
Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 1-кімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43 кв.м, житловою площею 18,2 кв.м належить на праві власності ОСОБА_2 .
Враховуючи, що позивач просить стягнути із відповідача значну суму коштів, та з метою ефективного захисту можливого порушеного права позивача, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити заяву про забезпечення позову на накласти арешт на частини квартири, що належить на праві власності відповідачу.
При застосуванні заходу забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, буде збережено можливість реалізації судового рішення, у разі задоволення позову, шляхом продажу вказаного майна в рахунок погашення заборгованості.
Будь-яких доказів, що у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права відповідача або інших осіб, суду апеляційної інстанції не надано.
Інший висновок суду є помилковим.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 серпня 2023 року скасувати, постановити нове рішення наступного змісту.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/4 частини квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 742143680000, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді