24 жовтня 2024 року справа № 711/5606/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
12.07.2024 до Придніпровського районного суду м. Черкаси звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (далі відповідач), в якій, з урахуванням поданих 12.08.2024 та 22.08.2024 заяв про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати дії Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області незаконними та протиправними;
- зобов'язати Ужгородське РУП ГУНП в Закарпатській області видалити з бази даних інформацію про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 940770 від 02.10.2023;
- зобов'язати Ужгородське РУП ГУНП в Закарпатській області внести зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань шляхом скасування записів, що стосуються адміністративного протоколу серії ВАВ № 940770 від 02.10.2023.
При цьому, суд зауважує, що позивач у заяві про уточнення позовних вимог від 09.08.2024, яка надійшла до суду 12.08.2024, помилково зазначив дату протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 940770 - 29.09.2023, адже відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 940770 (т. 1, а. с. 15) датою його складання є 02.10.2023.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Ужгородським РУП ГУНП 02.10.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 940770 відносно позивача за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Однак, постановою від 21.12.2023 у справі № 308/20425/23 суд закрив провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вказав, що дії відповідача є протиправними, оскільки призвели до необґрунтованого притягнення його до адміністративної відповідальності. Тому, позивач вважає, що Ужгородське РУП повинно видалити з бази даних інформацію про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 940770 від 02.10.2023. Також позивач вважає, що відповідач повинен внести зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань шляхом скасування записів, що стосуються зазначеного протоколу. За захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Ужгородське РУП ГУНП в Закарпатській області відзив на позовну заяву до суду не подало.
Ухвалою від 15.07.2024 Придніпровський районний суд м. Черкаси адміністративну справу № 711/5606/24 передав для розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Відповідно до супровідного листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.07.2024 № 711/5606/24/13033/2024 справа № 711/5606/24 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 30.07.2024.
30.07.2024 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 711/5606/24 передано на розгляд судді Руденко А. В..
Ухвалою від 19.08.2024 суддя відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі № 711/5606/24 в частині позовних вимог про зобов'язання Ужгородське РУП ГУНП в Закарпатській області скасувати та визнати протиправним адміністративний протокол серії ВАВ № 940770 від 02.10.2023.
В іншій частині позовних вимог суддя ухвалою від 19.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Копію ухвали від 19.08.2024 відповідач отримав 20.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
20.09.2023 відносно ОСОБА_1 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 115159 та визначено стосовно останнього відповідні заходи.
02.10.2023 відповідач склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення № 940770 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Рішенням від 05.10.2023 у справі № 308/17010/23 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області видав обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 строком на 6 місяців, яким визначив відповідні заходи тимчасового обмеження.
Постановою від 21.12.2023 у справі № 308/20425/23 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області закрив провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Позивач вважає, що відповідач повинен видалити із зазначених баз інформацію про адміністративне правопорушення відповідно до вказаного протоколу. Тому не погоджуючись із діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).
Ст. 1 зазначаченого Закону визначає, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 580-VIII поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: зареєстрованих в органах внутрішніх справ і поліції кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи публічній безпеці, надзвичайних ситуацій.
Структуру, загальні засади функціонування єдиної інформаційної системи МВС, регулює порядок її формування та використання визначає Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1024 (далі Положення).
Пунктом 2 зазначеного Положення встановлено, що єдина інформаційна система МВС - інтегрована інформаційна система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій її суб'єктів, інформаційну підтримку та супроводження їх діяльності і становить сукупність взаємозв'язаних функціональних підсистем, сервісів, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів електронної комунікації, які забезпечують логічне поєднання та інтеграцію електронних інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи МВС, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню інформаційну взаємодію шляхом використання функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС із спеціальними функціями;
суб'єкти єдиної інформаційної системи МВС - апарат МВС та його територіальні органи з надання сервісних послуг МВС, Національна гвардія, заклади, установи і підприємства, що належать до сфери управління МВС (далі - система МВС), центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, які обробляють інформацію в єдиній інформаційній системі МВС для реалізації своїх повноважень, а також громадські об'єднання, самозайняті особи, суб'єкти господарювання, державні органи інших держав, іноземні та міжнародні організації за умови, що їх електронна взаємодія реалізується сервісами (засобами) центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС.
Як встановив суд, працівником Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення № 940770 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Однак, постановою від 21.12.2023 у справі № 308/20425/23 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області закрив провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Ст. 9 КУпАП встановлює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно абзацу пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції (зокрема, ст. 173-2).
Згідно з абзацом другим ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ч. 1 ст. 283 КУпАП).
Вказані відомості відображаються у визначених електронних системах обліку.
Так, порядок формування та ведення в центральному органі управління поліції, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органах поліції (далі - орган (підрозділ) поліції) інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» (далі - ІП «Адмінпрактика») інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП), призначеної для забезпечення формування поліцією інформаційних ресурсів щодо автоматизованого обліку адміністративних правопорушень, крім адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, у тому числі зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) (далі - адміністративні правопорушення), та осіб, які їх вчинили визначає Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2023 № 180 (далі Інструкція).
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції формування (наповнення) та ведення (підтримка в актуальному стані) інформаційних ресурсів ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП здійснюються уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції державною мовою, а для відомостей про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, види яких визначені відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення, що належать до сфери діяльності поліції, іноземною мовою (за потреби), за допомогою технічних і програмних засобів системи ІПНП на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов у справах про адміністративні правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами, протоколів про адміністративне затримання, складених (винесених) уповноваженими посадовими особами органу (підрозділу) поліції.
Зміни та/або доповнення інформації в ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП здійснюються уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції, якою було її внесено, або іншою уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції, визначеною керівником відповідного органу (підрозділу) поліції (або особою, яка виконує його обов'язки).
Уповноважені посадові особи органів (підрозділів) поліції забезпечують повноту, достовірність і своєчасність внесення інформації до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП.
Відповідно до п. 2 зазначеного розділу інформаційними ресурсами ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП є інформація, що отримана в межах компетенції органами (підрозділами) поліції, про вчинені адміністративні правопорушення та осіб, які їх вчинили, відповідно до кодів, що містяться в системі ІПНП, а саме про:
загальні дані про адміністративне правопорушення (найменування органу Національної поліції України, серія, номер, дата складання адміністративного протоколу (винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення), номер та дата реєстрації заяви про адміністративне правопорушення, орган (підрозділ), яким складено адміністративний протокол (винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення), тощо);
відомості про адміністративне правопорушення (фабула, дата, час та місце вчиненого адміністративного правопорушення, кваліфікація адміністративного правопорушення, у якому стані вчинено адміністративне правопорушення, тощо);
відомості про порушення правил дорожнього руху (пункт правил дорожнього руху, номерний знак, місце реєстрації, марка, модель, колір транспортного засобу, вид, категорія, серія, номер, документа, дата вилучення та повернення посвідчення водія, серія та номер тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, тощо);
відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), дата народження (число, місяць, рік), місце проживання (перебування), документ, що посвідчує особу, тощо);
результат розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення або непритягнення особи до адміністративної відповідальності;
результат розгляду скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення органу (підрозділу) поліції.
Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції інформація про вчинене адміністративне правопорушення та особу, яка його вчинила, за наявності технічної можливості вноситься уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП за допомогою мобільного логістичного пристрою.
У разі відсутності технічної можливості внесення інформації про вчинене адміністративне правопорушення та особу, яка його вчинила, за допомогою мобільного логістичного пристрою така інформація вноситься до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП протягом трьох діб із дати отримання матеріалів про адміністративні правопорушення уповноваженими посадовими особами органів (підрозділів) поліції, на яких покладено обов'язки щодо реєстрації матеріалів про адміністративні правопорушення в ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП.
Реєстрація інформації про вчинені адміністративні правопорушення та осіб, які їх вчинили, в ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП здійснюється на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов у справах про адміністративні правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами, протоколів про адміністративне затримання, оформлених відповідно до законодавства України.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції визначено, що за наявності технічної можливості відомості про результати розгляду справ про адміністративні правопорушення та осіб, які їх вчинили, автоматично вносяться до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП засобами ЄІС МВС.
У разі відсутності технічної можливості автоматичного внесення інформації відомості вносяться уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції на підставі отриманих матеріалів від органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення відповідно до статті 213 КУпАП.
Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІІ вказаної Інструкції користувачами ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП є уповноважені посадові особи органів (підрозділів) поліції, яким надано доступ.
Адміністратором ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП є структурний підрозділ центрального органу управління поліції, до повноважень якого належить забезпечення управління (адміністрування), контроль за формуванням та підтриманням її в актуальному стані, ужиття заходів з її вдосконалення та надання користувачам доступу до неї, а також ведення їх обліку (далі - адміністратор).
Строки зберігання електронних карток та видалення даних урегульовані нормами розділу IV Інструкції, відповідно до пунктів 1 та 2 якого знімаються з автоматизованого обліку адміністративні правопорушення, учинені особами, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за їх вчинення, а також яких звільнено від адміністративної відповідальності в порядку, визначеному КУпАП.
Зняття з автоматизованого обліку адміністративних правопорушень стосовно осіб, щодо яких було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення, у разі закриття провадження відповідно до статті 247 КУпАП, відбувається через рік із дати вчинення адміністративного правопорушення.
Інформація, що внесена до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП, після зняття з обліку автоматично знеособлюється, а саме вилучаються відомості про:
прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, дата і місце його народження, місце проживання (перебування) (країна, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпус, квартира);
документ, що посвідчує особу.
Знеособлення зазначених відомостей здійснюється шляхом їх видалення, що виключає подальшу можливість поновлення таких відомостей.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу V Інструкції контроль за формуванням та веденням ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП, повнотою та достовірністю інформації, що міститься в ній, підтриманням її в актуальному стані покладається на керівника (особу, яка виконує його обов'язки) уповноваженої посадової особи того органу (підрозділу) поліції, яким унесено відповідну інформацію.
Контроль за забезпеченням інформаційної безпеки, зберіганням, доступністю та цілісністю даних в ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП покладається на керівників інформаційних підрозділів органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов'язки.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що встановлені обставини та наявні в матеріалах докази спростовують твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Так, враховуючи закриття місцевим судом у справі № 308/20425/23 провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд зауважує, що на дату його звернення з позовною заявою у цій справі - 12.07.2024 не сплинув річний термін з дати звернення про вчинення ним адміністративних правопорушень (29.09.2023).
Таким чином, правових і фактичних підстав для видалення даних про притягнення до адміністративної відповідальності на момент виникнення спору між сторонами відповідач не мав.
Тому, позовні вимоги про зобов'язання відповідача видалити з бази даних інформацію про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 940770 від 02.10.2023 задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань шляхом скасування записів, що стосуються адміністративного протоколу серії ВАВ № 940770 від 02.10.2023, суд зазначає наступне.
Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього визначає Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі Положення № 298).
Відповідно до п. 3 зазначеного Положення Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Реєстр може використовувати засоби інших інформаційно-комунікаційних систем.
П. 4 Положення № 298 визначає, що Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення:
реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження;
оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;
формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування;
аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі;
інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.
П. 5 Положення № 298 передбачає, що функціональні можливості Реєстру з дотриманням вимог законодавства та цього Положення забезпечують, зокрема, реєстрацію відомостей про вчинення кримінального правопорушення у порядку, визначеному статтями 214 та 615 Кримінального процесуального кодексу України та цим Положенням, з метою закріплення правових підстав початку досудового розслідування.
Враховуючи зазначене, суд зауважує, що відомості про вчинення адміністративного правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносяться, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО