24 жовтня 2024 року справа № 694/1376/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 протиправними;
- зобов'язати посадову особу відповідальну за ведення військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити позивача з військового обліку, здійснити відповідний запис у його військовому квитку «Виключений з військового обліку» та внести відповідні відомості про виключення позивача з військового обліку до Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.07.2024 справу №694/1376/24 передано за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 29.10.2020 він перебуває на обліку як пенсіонер та отримує пенсію на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вказав, що станом на момент виходу його на пенсію граничний вік перебування на військовій службі для військовослужбовців, зокрема для солдата, становить 45 років, тому позивач вже досяг граничного віку перебування на службі, тому вважає, що відповідач повинен був виключити позивача з військового обліку, здійснити відповідний запис у його військовому квитку «Виключений з військового обліку» та внести відповідні відомості про виключення позивача з військового обліку до Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що з 29.10.2020 позивач перебуває на обліку як пенсіонер та отримує пенсію на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
15.05.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив долучити до його особової справи копії документів, що підтверджують взяття його на облік, як пенсіонера та надати позивачу відповідний військово-обліковий документ з відміткою в ньому про виключення з військового обліку військовозобов'язаних за віком.
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 22.05.2024 №1936 повідомив позивача, що надання йому відповідного військово-облікового документу з відміткою в ньому про виключення з військового обліку військовозобов'язаних за віком суперечить чинному законодавству України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Пунктом 3 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.
Згідно з п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік, зокрема, військовозобов'язаних; оформлюють та видають військово-облікові документи військовозобов'язаним.
Відповідно до п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення, серед іншого, оформляють для військовозобов'язаних, відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487).
Порядок № 1487 визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п. 4 Порядку № 1487 завданнями військового обліку є:
- утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
- проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
- своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
- забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
- забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку;
- забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1487 з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі система військового обліку). Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
Згідно п. п. 16-17 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
Абз. 1 п. 19 Порядку № 1487 передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
За правилами п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є:
- для призовників посвідчення про приписку до призовної дільниці;
- для військовозобов'язаних військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
- для резервістів військовий квиток.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 29.10.2020 перебуває на обліку як пенсіонер та отримує пенсію на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на час виникнення спірних правовідносин має статус військовозобов'язаного та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач у позові посилається на ту обставину, що станом на момент виходу його на пенсію граничний вік перебування на військовій службі для військовослужбовців, зокрема для солдата, становить 45 років, тому позивач вже досяг граничного віку перебування на службі, тому вважає, що відповідач повинен був виключити позивача з військового обліку, здійснити відповідний запис у його військовому квитку «Виключений з військового обліку» та внести відповідні відомості про виключення позивача з військового обліку до Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів.
Так, згідно ч. 1 ст. 22 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232) граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
1) для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
2) для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
3) для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
4) для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
5) для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
6) для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
7) для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:
рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
вищого офіцерського складу - до 65 років.
Однак необхідно вказати, ст. 28 Закону №2232 визначено, що запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд - до 35 років;
2) другий розряд - до 60 років.
Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд:
молодший офіцерський склад - до 45 років;
старший офіцерський склад:
майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;
полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;
вищий офіцерський склад - до 60 років;
2) другий розряд:
молодший та старший офіцерський склад - до 60 років;
вищий офіцерський склад - до 65 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним запасу, маючи військове офіцерське звання «старший солдат», що відноситься до молодшого офіцерського складу, тобто відноситься до другого розряду, отже граничний вік перебування у запасі другого розряду становить 60 років.
Враховуючи, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону №2232 виключенню з військового обліку у районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України які саме досягли граничного віку перебування у запасі, однак позивач відноситься до молодшого офіцерського складу (перебуває у запасі та переведений до другого розряду), тому не досягнувши 60 річного віку ОСОБА_1 не підлягає виключенню з військового обліку.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ