Справа № 560/15108/24
23 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в періоди з 27.09.2022 по 07.05.2024, а також всіх інших належних за цей (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань; компенсацію за невикористані дні відпусток як учаснику бойових дій, одноразову грошову допомогу при звільненні, тощо) період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток як учаснику бойових дій, одноразову грошову допомогу при звільненні, тощо), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати і виплатити ОСОБА_1 із розрахункового рахунку військової частини за кодом економічної класифікації видатків, за яким здійснюється виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, грошове забезпечення в періоди з 27.09.2022 по 07.05.2024, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористані, дні відпусток як учаснику бойових і дій, одноразову грошову допомогу при звільненні, тощо), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Ухвалою суду від 18.10.2024 суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, викладеними у позовній заяві. Позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 21.10.2024 подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказує, що предметом розгляду даної справи є порушення законодавства про оплату праці та невиплата в повному обсязі належного позивачу при звільненні зі служби грошового забезпечення (заробітної плати), у зв'язку з цим згідно Закону України "Про оплату праці" обов'язок письмового повідомлення про нараховане та виплачене грошове забезпечення (заробітну плату) з розшифровкою по видах із зазначенням конкретних сум, покладається безпосередньо на роботодавця.
Позивач зазначає, що відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення відповідач йому не надавав, тому строк звернення до суду не пропущено.
Дослідивши подані заяву та клопотання, суд зазначає наступне.
У поданому позові позивач оскаржує дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в періоди з 27.09.2022 по 07.05.2024, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно зі статтею 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, є загальним законом, який не містить норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Водночас, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
При цьому, 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №280/6779/22.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений з військової служби 07.05.2024 відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 №109.
Таким чином, позивач мав право звернутись до суду з цим позовом упродовж трьох місяців з 07.05.2024, тобто до 08.08.2024.
Однак позовна заява подана до суду 15.10.2024, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду в цій частині.
В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає що відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення відповідач йому не надавав, тому строк звернення до суду не пропущено.
Суд не погоджується з твердженням позивача щодо поважності причини пропуску звернення його до суду з цим позовом та звертає увагу на таке.
Згідно вказаного наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 №109 зазначено виплатити майору ОСОБА_1 :
- премію в розмірі 30% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,35, спеціальну надбавку військовослужбовцям Сил спеціальних операція Зоройних Сил України у розмірі 80% п'ятикратного прожиткового мінімуму громадян для працездатних осіб та надбавку за роботу в умовах режимних обмежень 10% відсотків до посадового окладу за період з 01 по 07 травня 2024;
- грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік за 20 (двадцять) діб, за 2022 рік за 45 (сорок п'ять) діб, за 2023 рік із 20 (двадцять) діб та за 2024 рік за 15 (п'ятнадцять) діб;
- одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів Украіни від 17.07.1992 №393 за 26 (двадцять шість) календарних років;
- грошова компенсація вартості за неотримане речове майно у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас складає 102491,01 грн.;
- грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 140 (сто сорок) діб.
Таким чином, у наказі про звільнення роботодавець повідомив працівника про види грошового забезпечення, яке належить нарахувати та виплатити при звільненні.
Тобто, з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 №109 про звільнення з військової служби, ОСОБА_1 мав дізнатися про ненарахування та невиплату йому станом на день звільнення (07.05.2024) грошового забезпечення.
Таким чином, позивач мав право звернутись до суду з цим позовом упродовж трьох місяців з дати звільнення зі служби, тобто до 08.08.2024.
Однак позовну заяву подано до суду 15.10.2024, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Враховуючи встановлені обставини, необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищевказане та те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін, суддя не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду поважними за обставин, викладених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, у зв'язку із чим суддя не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України. Відповідно до частини 1 та частини 2 даної статті зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність продовження позивачу процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали, оскільки зазначені обставини у заяві на усунення недоліків не є на думку суду поважними, та такими, що дають підстави вважати, що позивач з об'єктивних причин не мав можливості звернутись до суду з цим позовом в межах строків встановлених у КАС України.
Недоліки позовної заяви позивачеві необхідно усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку, із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, зазначені у заяві від 21.10.2024.
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя В.В. Матущак