Справа № 560/12206/24
іменем України
24 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації № 29 від 04 липня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення, яким надати позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог абзацу - пункту 3 ч. 1 ст. 23 Закону України ''Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність прийнятого комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення про відмову у наданні відстрочки під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зокрема, позивач наголошує, що на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей та заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Окрім того, зауважує, що ним було надано повний перелік документів, що підтверджує його право на отримання відстрочки.
Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до наданої ОСОБА_1 заяви про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановлено підстава звернення пункт 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII. Так, зокрема, згідно пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ (в редакції чинній на момент розгляду заяви) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Однак матеріали справи не містять доказів, якими би підтверджувалось фактичне утримання заявником вищезазначених дітей.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
Позивач 02 липня 2024 року подав на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку з перебуванням на утриманні трьох дітей віком до 18 років.
До заяви позивачем долучено такі документи:
- нотаріальна засвідчена копія паспорту заявника ОСОБА_1 ;
- нотаріальна засвідчена копія реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника ОСОБА_1 ;
- копія військово-облікового документа заявника ОСОБА_1 ;
- копія рішення суду про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 ;
- нотаріально посвідчена копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_1 ;
- копія свідоцтва про шлюб з ОСОБА_3 ;
- нотаріально посвідчена копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_1 ;
- нотаріальна засвідчена копія свідоцтва про народження доньки ОСОБА_4 ;
- нотаріально засвідчена копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 ;
- нотаріальна засвідчена копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_5 ;
- нотаріально засвідчена копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_6 ;
- нотаріальна засвідчена копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_7 ;
- нотаріально засвідчена копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_7 ;
- копія рішення виконавчого комітету Ярмолинецької селищної ради № 12 від 08 листопада 2023 року;
- копія висновку органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради "Щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 ";
- нотаріально посвідчена копія багатодітної сім'ї НОМЕР_5;
- довідка про відсутність виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 аліментів;
- копія витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2 від 11 січня 2024 року;
- оригінал ордеру АМ № 1092733 від 02 липня 2024 року;
- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
За результатами розгляду вказаної заяви, комісія ІНФОРМАЦІЯ_6 протоколом № 29 від 04 липня 2024 року ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причина відмови - ОСОБА_1 не підтверджено факт утримання ОСОБА_1 дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Вважаючи вищевказане рішення комісії протиправним та таким, що грубо суперечить обставинам справи та вимогам закону позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, що неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє, зокрема, на момент розгляду цієї справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Законом № 3543-XII.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні ІНФОРМАЦІЯ_2 крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі Порядок - № 560).
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Так, додаток 4 цього Порядку визначає, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII є: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Суд наголошує, що вказана норма містить альтернативний перелік документів, що підтверджують утримання дітей.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Відповідно до матеріалів справи позивачеві було відмовлено у наданні відстрочки рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 протоколом № 29 від 04 липня 2024 року у зв'язку із не підтвердженням факту утримання ОСОБА_1 дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Відповідно до матеріалів справи, на підставі рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25.09.2019 року у справі № 689/1271/19 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Від вказаного шлюбу у останніх народилась донька ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 13.06.2007 року) та син ОСОБА_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 16.08.2010 року).
Окрім того, на разі, позивач перебуває у шлюбі із ОСОБА_3 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.01.2020 року).
Так, у позивача та його дружини є син ОСОБА_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 16 грудня 2021 року).
Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Суд наголошує, що дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із статтею 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Отже, суд констатує, що позивач є батьком 3 (трьох) дітей, які не досягли 18 років, запис щодо чого наявний в свідоцтвах про народження усіх трьох дітей.
В силу вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд зауважує, що факт перебування на утриманні позивача дітей від шлюбу з ОСОБА_3 підтверджує свідоцтво про реєстрацію шлюбу та свідоцтво про народження.
Згідно з ч. 1-2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Так, у провадженні судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Шевчик О.М. перебуває цивільна справа № 689/2505/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.
Суд зазначає, що позивачем до матеріалів заяви було додано довідку Городоцько- Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області № 511 від 01 липня 2024 року зі змісту якої можна однозначно установити, що заборгованості позивача зі сплати аліментів станом на липень 2024 року та станом на час розгляду справи немає, а отже дотримана вимога п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 про відсутність заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Разом з тим, висновком органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради "Щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 " № 12 від 08 листопада 2023 року визначено місце проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом із батьком ОСОБА_1 за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Ярмолинецької селищної ради № 12 від 08 листопада 2023 року затверджено висновок органу опіки та піклування, щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5
Суд також звертає увагу на те, що Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації 05 березня 2024 року видало ОСОБА_1 посвідчення багатодітної сім'ї НОМЕР_5 .
Відтак, вищевказані документи у повному обсязі підтверджують факт утримання позивачем доньки та сина від попереднього шлюбу.
Суд критично оцінює доводи відповідача викладені у відзиві стосовно відсутності доказів на підтвердження фактичного утримання позивачем дітей від попереднього шлюбу, оскільки наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими та достатніми для встановлення факту утримання ОСОБА_1 своїх дітей.
Крім того, суд зазначає, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 вже оформлювала відстрочку ОСОБА_1 строком на 6 місяців до 10 липня 2024 року. Даний факт підтверджується витягом з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2 від 11 січня 2024 року.
Відтак, суд дійшов до висновку, що заяву позивача відповідач належним чином не розглянув, не дослідив всіх доказів та не здійснив перевірку наявності підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправність рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом комісії № 29 від 04 липня 2024 року.
Крім того, ефективним способом захисту порушеного права позивача, є зобов'язання відповідача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 04 липня 2024 року № 29.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 )
Головуючий суддя П.І. Салюк