Справа № 560/14393/24
іменем України
24 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не здійснення донарахування недоотримання частини пенсії починаючи з 29.11.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вчинити дії - здійснити донарахування недоотриманої нею частини пенсії починаючи з 29 листопада 2019 року.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду позовної заяви із зазначенням:
- позовних вимог, сформованих згідно вимог КАС України із зазначенням конкретних відповідачів, до яких вони заявляються;
- адреси електронної пошти позивачки;
- подання доказів на підтвердження обставин порушення прав, свобод або законних інтересів позивачки;
- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено;
- надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.
Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали суду від 04.10.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків та уточнення позовних вимог.
Щодо строку звернення до суду позивачка зазначає, що за роз'ясненнями свого права на призначення пенсії достроково, звернулась в грудні 2019 року до провідних спеціалістів ПФУ в Хмельницькій області, однак останні повідомили про відсутність підстав для призначення пенсії.
Зазначає, що в подальшому дізналась у липні 2023 року, коли на сайті Родини загиблих Миколаївщини побачила інформацію, що дружини загиблих у війні з РФ мають право на дострокове призначення пенсії при досягненні ними віку 55 років.
19.03.2024 звернулась до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати компенсації з 29 листопада 2019 року.
04.04.2024 отримала листа від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з якого дізналась, що вимоги про дострокове призначення пенсії є законними та обгрунтованими. Вважає, що саме з цієї дати (дати листа) розпочався відлік строку на оскарження незаконних дій Пенсійного фонду і отримання права на звернення до суду за захистом своїх прав. Також, причиною пропуску строку звернення до суду позивачка зазначає, що хворіє, а тому не мала змоги вчасно звернутись до ПФУ.
Розглядаючи питання строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, з листа відповідача від 02.04.2024 №6711-5679/Р-03/8-2200/24 заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за період з 29.11.2019 по 31.08.2023 від ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило.
31.08.2023 на адресу відповідача з ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява позивачки, подання та документи для призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за померлого чоловіка, капітана ОСОБА_2 .
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 06.09.2023 прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника з 31.08.2022.
З огляду на викладене твердження позивачки про те, що їй стало відомо з листа відповідача від 02.04.2024 про порушення права на пенсійне забезпечення, суд вважає необґрунтованим, оскільки 06.09.2023 прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника з 31.08.2022.
Також суд не приймає до уваги доводи позивачки про те, що остання в грудні 2019 року зверталась до відповідача щодо призначення пенсії, оскільки ОСОБА_1 не додано жодних доказів звернення та відмови відповідача.
Щодо доводів в частині того, що ОСОБА_1 хворіє, а тому не мала змоги своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду щодо захисту своїх прав, суд зазначає наступне.
Суд враховує, що згідно копій виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №04181 ОСОБА_1 перебувала у стаціонарі з 14.08.2023 по 31.08.2023, №05874 ОСОБА_1 перебувала у стаціонарі з 16.11.2023 по 21.11.2023, №0339 ОСОБА_1 перебувала у стаціонарі з 16.01.2024 по 31.01.2024, №02439 ОСОБА_1 перебувала у стаціонарі з 15.04.2024 по 26.04.2024, №05529 ОСОБА_1 перебувала у стаціонарі з 15.08.2024 по 23.08.2024. Однак, на лікуванні позивачка не перебувала безперервно. Періоди між лікуваннями були досить тривалими, що не перешкоджало позивачці вчасно звернутись із заявою та доданими документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Таким чином, такі посилання не свідчать про поважність причин звернення до суду з даним позовом у жовтні 2024 року.
Відносно доводів про те, що про порушення свого права позивачка дізналася з сайта Родини загиблих Миколаївщини, то ця обставина також не є підставою для поновлення строку та визнання причин пропуску строку поважними.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Таким чином, позивачка не навела достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законодавством строку. Наведені позивачкою обставини носять суб'єктивний характер. Також не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивачки не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, позовну заяву слід повернути позивачці.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в заяві ОСОБА_1 .
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуюча суддяД.Д. Гнап