Справа № 560/14608/24
іменем України
24 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов відповідач не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Салюка Петра Івановича - задоволено.
Передано справу №560/7457/24 для здійснення автоматизованого розподілу справи на виконання вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Після автоматизованого розподілу справи №560/7457/24 головуючим суддею визначено суддю Драновського Я.В.
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року суддею прийнято до свого провадження адміністративну справу №560/7457/24.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії у справі №560/7457/24, виділивши в окремі провадження позовні вимоги, зокрема, щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу при звільненні одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за посадою позивача за кожний повний календарний рік служби та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення позивача за кожний повний календарний рік служби.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Згідно з витягом наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №199 від 27.07.2022 позивача з 27.07.2022 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення згідно з пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону України Про військовий обов'язок та військову службу (один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років).
Позивач вважає, що військова частина протиправно не виплатила йому одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тому звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
За змістом частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з підпунктом "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений з військової служби за підпунктом "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (через такі сімейні обставини - один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.).
При цьому, вислуга років позивача становить 10 років 11 місяців 26 днів, пільгова - 02 роки 11 місяців 10 днів, загальна - 13 років 11 місяців 06 днів.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач як військовослужбовець, що звільнений з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності календарної вислуги років - понад 10 років (тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у цьому випадку дотримана), має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом другим частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Враховуючи викладене, позовні вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною другою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя Я.В. Драновський