Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
24 жовтня 2024 року № 520/16206/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ14099344) , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексеенко, буд. 106,м. Дніпро,49008, код ЄДРПОУ13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ГІФУ Донецької області від 09.05.2024 № 963260198079 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу».
-зобов'язати Головне управління ІІФУ Донецької області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної на загальних умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу» з врахуванням довідок № 9 та № 10 від 02.10.2023 року про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, виданих Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях.
-зобов'язати Головне управління ПФУ Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу» з 10 жовтня 2023 року.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області надати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Суддя Кухар М.Д. з 19.06.2024 по 21.06.2024 та з 04.07.2024 по 05.07.2024 перебувала у відрядженні, з 08.07.2024 по 09.08.2024 перебувала у щорічній відпустці.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу Національного агентства України з питань державної служби від 27 вересня 2023 року № 292- к/о Діро звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 02 жовтня 2023 року звільнено з посади начальника Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (у зв'язку із реорганізацією).
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області. Згідно із вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі -Законі058-ІУ) у 2021 році призначено пенсію за віком.
Після звільнення з посади, 10 жовтня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про переведення мене з пенсії за віком, призначеної на загальних умовах відповідно до Закону № 1058-ІУ, на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ).
За результатами розгляду заяви за екстериторіальним принципом, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області прийнято рішення від 09.05.2024 № 963260198079, відповідно до якого мені втретє було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону № 3723- ХІІ.
Відповідно до вищезазначеного рішення єдиною підставою для відмови у переведенні мене на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №№3723-ХІІ стало те, що на думку Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області це є недоцільним, так як пенсія державного службовця буде за розміром меншою ніж пенсія, яку зараз отримує Позивач відповідно до Закону № 1058-ІУ.
Однак, є беззаперечним той факт, що Пенсія державного службовця за розміром майже в три рази перевищує розмір пенсії, яку насьогодні отримує Позивач відповідно до Закону № 1058-ІУ.
Вказане рішення позивач вважає незаконним, що стало підставою звернення до суду.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Право вибору пенсійних виплат закріплено у статті 10 Закону № 1058-ІУ.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульоване Законом №3723-ХІІ.
Відповідно до п. 2 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року Закон № 3723-ХІІ втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-УІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ У порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-УІІІ передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Суд вказує, що аналогічна за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17.
Матеріалами справи підтверджено, що після звільнення з посади, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної на загальних умовах відповідно до Закону № 1058-ІУ, на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
За екстериторіальним принципом заява розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області.
За результатами розгляду заяви Відповідачем було два рази поспіль протиправно відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови в переведенні на пенсію, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, було те, що на думку Відповідача, станом на 01.05.2016 року позивач не мав необхідного .стажу державної служби.
При цьому, всупереч чинному законодавству України до стажу державної служби не було зараховано період проходження військової служби.
Позивач не погодився зі вказаним рішенням та оскаржив його до суду.
За результатами розгляду справи № 520/33904/23згідно з рішенням від 18.01.2024 року суд дійшов висновку зокрема про те, що період перебування позивача на військовій службі з 05.08.1979 по 11.06.1992 повинен зараховуватися до стажу державної служби Позивача.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 24.10.2023 № 93260198079 щодо відмови в переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-1V на пенсію за віком відповідно Закону № 3723-ХІІ рішенням Харківського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано.
Також, своїм рішенням суд зобов'язав Головне управління ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про переведення його з пенсії за віком, призначеної на загальних умовах відповідно до Закону № 1058-ІУ, на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду Головним управлінням ГІФУ в Донецькій області заява про переведення з пенсії за віком, призначеної на загальних умовах відповідно до Закону № 1058-ІУ, на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ повторно розглянута, про що винесено рішення від 09.05.2024 № 963260198079.
У рішенні зазначено, що на дату набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІІ (01 травня 2016 року) стаж державної служби Позивача складає 17 років 10 місяців 08 днів.
Однак, як встановлено судом, відповідно до записів у трудовій книжці Позивача та згідно з довідкою Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях від 14.1 1.2023 року № 172/8-25/23 стаж державної служби Позивача станом на 01 травня 2016 року становить 18 років 04 місяці 19 днів.
Враховуючи те, що станом на 01.05.2016 року позивач перебував на посаді державного службовця, то для набуття права на пенсію державного службовця стаж державної служби повинен був бути не менше 10 років.
Відтак, відповідно до чинного законодавства Відповідач повинен був здійснити відповідні дії і перевести Позивача на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Однак, Головне управління ПФУ в Донецькій області не поновило права позивача і ним повторно прийняте протиправне рішення від 09.05.2024 року № 963260198079, яким повторно відмовлено у переведенні на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Підставою для відмови, стало те, що на думку Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області переведення Позивача на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону №3723-ХІІ є недоцільним, так як пенсія державного службовця буде за розміром меншою ніж пенсія, яку зараз отримує Позивач відповідно до Закону № 105 8-І V.
Судом встановлено, що рішенні від 09.05.2024 року № 963260198079 зазначено, що при переведенні на пенсію державного службовця відповідно до сіп. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-Х!І «Про державну службу» оклад державного службовця визначено «0», оскільки судом не розглядалось питання порядку обчислення заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Міжрегіональним, управлінням Національного агентства України, з питань державної служби у Харківській та Сумській областях від 02.10.2023 року № 9, № 10.
За змістом зазначеного тексту вбачається, що при розгляді заяви Відповідач відмовився розглядати та враховувати довідки про складові заробітної плати Позивача для призначення пенсії державного службовця тільки на підставі того, що питання порядку обчислення заробітної плати та врахування довідок про складові заробітної плати судом не розглядалось.
Однак, суд вказує, що порядок призначення пенсії державним службовцям чинним законодавством України чітко визначено.
Так, згідно із частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІУ переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавки за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01 травня 2016 року.
Згідно з пунктом 5 зазначеного Порядку № 622 затверджуються форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям.
Постановою правління Пенсійного Фонду України від 17.01.201 7 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за. вислугу років).
Крім того, цією ж постановою правлінням Пенсійного Фонду України затверджено форму довідки про складові заробітної платы для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарных місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Як вже встановлено судом, що після звільнення з посади, 10 жовтня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної на загальних умовах відповідно до Закону № 1058-ІУ, на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону № 3 723-XII.
У день звернення разом із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області був наданий вичерпний перелік необхідних документів, які є складовими частинами пенсійної справи.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до вимог, визначених частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІУ та у відповідності до Порядку № 622 разом з іншими документами були надані довідки № 9 та X« 10 від 02.10.2023 року про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, видані Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях.
Суд вказує, що Довідки складені у відповідності до форм, затверджених Постановою правління Пенсійного Фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».
Довідки видані на підставі особових рахунків, платіжних відомостей про нараховану та сплачену заробітну плату.
Вказані довідки були прийняті та долучені до пенсійної справи без будь-яких зауважень. З боку посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області не було надано жодних заперечень чи вимог стосовно того, що Позивачу необхідно виконати якісь певні умови для того, щоб зазначені довідки про заробітну плату були Відповідачем враховані при призначенні пенсії державного службовця.
Таким чином, Позивачем виконано всі умови, визначені законом.
Між Позивачем та Відповідачем будь-яких спірних питань як стосовно відповідності зазначених довідок про заробітну плату вимогам законодавства, так і щодо порядку їх використання та врахування при призначенні пенсії державного службовця, як встановлено судом, не виникало.
Суд вказує, що а ні Законом № 1058-ІУ, а ні Порядком № 622, а ні будь-яким іншим законодавчим чи нормативно-правовим актом України не передбачено, що документи, які знаходяться в пенсійній справі на час переведення з одного виду пенсії на інший Відповідач може використовувати та враховувати виключно на підставі рішення суду.
Таким чином, за умови відповідності довідок про заробітну плазу вимогам чинного законодавства та за відсутності спірних питань, у Відповідача відсутні будь-які обмеження щодо використання зазначених довідок про заробітну плату.
Більш того, згідно із частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІУ Відповідач зобов'язаний здійснити переведення з одного виду пенсії на інший з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі (без будь-якого рішення суду).
З огляду на вищевикладене, відмова Відповідача розглядати та враховувати довідки про складові заробітної плати Позивача для призначення пенсії державного службовця тільки на підставі того, що судом не розглядалось питання порядку обчислення заробітної плати та врахування довідок про складові заробітної плати є протиправною.
Разом з тим, відмовившись брати до уваги та використовувати довідки про складові заробітної плати, Відповідачем здійснено розрахунок пенсії державного службовця.
Щодо здійсненого посадовими особами Відповідача розрахунку пенсії державного службовця суд вказує наступне.
Відповідно до пункту5 Порядку № 622 Постановою правління Пенсійного Фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» затверджено форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям.
Тобто, Порядком № 622 визначено єдино можливий спосіб призначення (розрахунку) пенсій державним службовцям, а саме: виключно з використанням інформації, наведеної у довідках про складові заробітної плати. Інших альтернативних способів не існує.
За відсутності вищезазначених довідок, на думку суду, розрахунок та призначення пенсії державного службовця не може здійснюватись взагалі.
Однак, посадові особи Відповідача не використали вказані довідки.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ГІФУ Донецької області від 09.05.2024 № 963260198079 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу».
Щодо вимог зобов'язати Головне управління ІІФУ Донецької області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної на загальних умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу» з врахуванням довідок № 9 та № 10 від 02.10.2023 року про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, виданих Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях та зобов'язати Головне управління ПФУ Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу» з 10 жовтня 2023 року.
З системного аналізу положень ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов'язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб'єкта.
Отже, суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що судом скасовано рішення відповідача, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, заявлених позивачем, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2023 про переведення його на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України “Про державну службу», з урахуванням довідок №9 та №10 від 02.10.2023 року про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, виданих Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях та висновків суду.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області надати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 382 КАС України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це лише прерогатива суду.
В своєму ж позові позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись, в зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому, вказана вимога позивача не підлягає задоволенню.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ14099344) , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексеенко, буд. 106,м. Дніпро,49008, код ЄДРПОУ13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ГІФУ Донецької області від 09.05.2024 № 963260198079 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2023 про переведення його на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України “Про державну службу», з урахуванням довідок №9 та №10 від 02.10.2023 року про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, виданих Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях та висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексеенко, буд. 106,м. Дніпро,49008, код ЄДРПОУ13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістьсот п'ять) грн.60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.