ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" жовтня 2024 р. справа № 300/6040/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса до ОСОБА_1 про стягнення боргу на суму 9218,68 гривень,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач) про стягнення в дохід бюджету заборгованості на суму 9218,68 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 9150,00 грн та пені в сумі 68,68 грн. Податковим органом відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 25.01.2024 №0001032-1306-0919, однак зазначена заборгованість у добровільному порядку не сплачена. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом направлено Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запити щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи стосовно ОСОБА_1 (а.с.13).
Через канцелярію суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу Управління ДМС в Івано-Франківській області інформація про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с.15).
Тому, через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" судом направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження, за зазначеною вище адресою.
Зазначена ухвала суду не отримана відповідачем з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання, яка повернулася на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
З матеріалів справи видно, що відповідачем 04.06.2018 було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, на підставі якої ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування. Обрана ставка єдиного податку 20% розміру мінімальної заробітної плати та 2 група.
Згідно з довідкою про борг за платежами ОСОБА_1 , станом на 28.06.2024 за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку, у сумі 9218,68 грн (податкові зобов'язання - 9150,00 грн, пеня - 68,68 грн).
Вищевказаний податковий борг становлять самостійно нараховані суми коштів відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 04.06.2018 за серпень-грудень 2023 року (5*1005,00 грн) та січень-березень 2024 року (3*1065,00 грн).
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, позивач виніс податкову вимогу форми "Ф" №0001032-1306-0919 від 25.01.2024, яку надіслано платникові податків, що підтверджується матеріалами справи.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога оскаржувалася у справі відсутні, відповідно, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Оскільки у добровільному порядку заборгованість відповідачем сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного.
За приписами, наведеними у ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
У пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За правилами пункту 129.1 статті 129 ПК України) нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
За приписами п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Як вже було встановлено судом, відповідно до заяви від 02.12.2013 відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування на другій групі.
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Третьої групи протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за останній звітний квартал.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки платника податків, податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку, які нараховані на підставі заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування, не сплачені відповідачем у встановлений ПК України строк, відтак набули статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Розділу II Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 липня 2017 р. за 902/30770), податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:
узгодженого грошового зобов'язання;
непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
За приписами пункту 1 Розділу IV Порядку, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Згідно з п. 59.5 ст. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ф" №0001032-1306-0919 від 25.01.2024. В матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
Суд встановив, що вказана податкова вимога залишилася без виконання. Таким чином, станом на день звернення позивача з цим позовом до суду загальна заборгованість відповідача є узгодженою та становить 9218,68 грн.
Згідно з п. п. 95.1-95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 ПК України).
Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 6180,59 грн.
Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в дохід бюджету податковий борг в сумі 9218 (дев'ять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 68 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 43968084);
відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Суддя Главач І.А.