ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" жовтня 2024 р. справа № 300/6845/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплачувати пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.07.2024, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити призначення, перерахунок і виплачувати пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.07.2024.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправні дії, на переконання позивача, щодо відмови у перерахунку і виплаті пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії з 30.07.2024.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 12.07.2021 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) як працівник охорони здоров'я. У зв'язку із досягненням 60 річного віку, позивач 30.07.2024 звернулась через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішенням №091630007598 від 06.08.2024 призначило ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, розмір пенсії розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки. Позивач 01.08.2024 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відмовило у здійсненні вказаного перерахунку.
На переконання позивача такі дії відповідача є протиправними та незаконними, оскільки 12.07.2021 останній призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ як працівнику охорони здоров'я. ОСОБА_1 вважає, що вперше за призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV звернулася 30.07.2024, тому при обрахунку розміру пенсії за віком має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, як це передбачено статтею 40 Закону №1058-IV.
З наведених підстав ОСОБА_1 просила позов задовольнити повністю, визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в області та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком на загальних підставах як при її призначенні, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.07.2024.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом витребувано у сторін докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.33-34).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Так, на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив від 25.09.2024 за №0900-0903-8/51218 на позовну заяву, реєстрацію якого з відповідними доказами проведено судом 01.10.2024 за вх.№28259/24 (а.с.38-73). Управління не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та вважає, що такі не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, за аргументами відповідача, ОСОБА_1 з 12.07.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області останній призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, як працівнику охорони здоров'я. З 30.07.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Орган пенсійного забезпечення зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ОСОБА_1 скерувала на адресу суду відповідь від 08.10.2024 на відзив відповідача до якої долучила витребувані судом документи, реєстрацію вказаної відповіді із відповідними доказами проведено судом 09.10.2024 за вх.№28983/21 (а.с.81-88). Позивач заперечила проти доводів ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, викладених у відзиві на позовну заяву, з тих самих мотивів і аргументів, викладених у позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 12.07.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та останній призначено пенсію за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ як працівнику охорони здоров'я (а.с.43-44).
Позивач 30.07.2024 звернулась через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України до органу пенсійного забезпечення із заявою про перехід із пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV (а.с.26-27).
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішенням №091630007598 від 06.08.2024 переведено ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV (а.с.66).
Позивачу за матеріалами пенсійної справи №091630007598, розраховано пенсію за віком в розмірі:
- 5335,07 гривень, виходячи з таких умов: страховий стаж (повний) 39 років 09 місяців 12 днів, коефіцієнт стажу - 0,39750 (розмір пенсії вирахувано за формулою: 12159,02*0, 39750 = 4833,21 гривень), доплата за понаднормовий стаж (9 років) - 166,86, надбавка на індексації 01.03.2022 - 135,00 гривень, надбавка на індексації 01.03.2023 - 100,00 гривень, надбавка на індексації 01.03.2024 - 100,00 гривень (а.с.66).
ОСОБА_1 01.08.2024 звернулась через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою. В матеріалах справи відсутня заява позивача від 01.08.2024, зміст якої можливо встановити лише з позовної заяви та відзиву. Зі змісту вказаних матеріалів слідує, що ОСОБА_1 просила здійснити перерахунок пенсії із розрахунку середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. Коментована обставина не заперечується сторонами.
Відповідач листом №7248-5924/С-02/8-0900/24 від 23.08.2024 повідомив позивача про відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески за 2021-2023 роки. З підстав того, щопоказник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, за попередні три роки перед зверненням за призначенням пенсії, застосовується лише при первинному призначенні пенсії згідно статті 40 Закону №1058-IV, тому у випадку позивача середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески при переведенні на пенсію за віком, застосована відповідно до чинних норм законодавства (а.с.17-18).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови проведенні перерахунку пенсії із застосуванням позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.
ОСОБА_1 в період з 12.07.2021 по 29.07.2024 отримувала пенсію за вислугу років, як працівник охорони здоров'я відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.
гідно статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
В силу вимог пункту "е" статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
Так, пунктом "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній на дату призначення пенсії позивачу з 12.07.2021) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, поряд з іншими, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.
Відповідно до абзаців 1-2 пункту 21 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії з 12.07.2021) особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як визначено приписами до частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс,
де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Суд погоджується із аргументами відповідача в тій частині, що пенсія за вислугу років обрахована позивачу саме за нормами Закону №1058-ІV. Норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначають лише умови, за яких така пенсія може бути призначена.
Пенсію за вислугою років позивача, на момент її призначення, обчислено при загальному страховому стажі 39 років 05 місяців 12 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,039750) та заробітної плати, врахованої за період з 01.07.2000 по 31.03.2021 (згідно даних реєстру застрахованих осіб) (а.с.43-44).
При призначенні пенсії за вислугу років, з 12.07.2021 ОСОБА_1 враховано середній заробіток по Україні за 3 попередні роки (2018-2020 роки) - 9118,81, гривень, а з урахуванням коефіцієнта заробітної плати та індивідуального коефіцієнта для обчислення, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 12086,53 гривень (а.с.50). Розмір пенсії (з надбавками) позивача при її призначенні становив 4931,01 гривень (а.с.43).
В подальшому, у зв'язку із масовими перерахунками пенсії, обчислення розміру пенсії позивача неодноразово змінювалося.
ОСОБА_1 30.07.2024 звернулась до органу пенсійного забезпечення із заявою про "перехід на інший вид пенсії" - з пенсії "за вислугу років" на пенсію "за віком" (а.с.26-27).
На підставі поданої заяви від 30.07.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Як було вище зазначено, відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс.
Керуючись абзацом 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії, ОСОБА_1 пенсію за віком обчислено при загальному страховому стажі 39 років 09 місяців 12 днів (коефіцієнт стажу - 0,39750); загальний період заробітку за період з 01.07.2000 по 31.07.2021 згідно з даними реєстру застрахованих осіб (а.с.66).
При переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком ОСОБА_1 враховано середній заробіток по Україні за три попередні роки (2018-2020) - 9118,81, гривень, а з урахуванням коефіцієнта заробітної плати та індивідуального коефіцієнта для обчислення, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 12159,020 гривень (а.с.73). Розмір пенсії (з надбавками) позивача при її призначенні становив 5335,07 гривень (а.с.66).
Розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 30.07.2024, урахуванням надбавок, складає 5335,07 гривень, а саме:
- 4833,21 гривень - розмір пенсії за віком (ст.27) (12159,02 * 0,039750 - коефіцієнт стажу з урахуванням кратності);
- 166,86 гривень - доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.2) (за 9 років);
- надбавка на індексації 01.03.2022 - 135,00 гривень;
- надбавка на індексації 01.03.2023 - 100,00 гривень;
- надбавка на індексації 01.03.2024 - 100,00 гривень.
Основний розмір пенсії за віком склав 5000,07, з надбавками - 5335,07 гривень (а.с.66).
Саме про такі обставини інформувало Управління листом від 23.08.2024 за №7248-5924/С-02/8-0900/24, складеного у відповідь на звернення позивача про необхідність застосування при обчисленні пенсії за віком показників середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2021-2023 роки (а.с.17-18).
Оцінюючи мотиви оскаржуваних дій відповідача, суд керується та зважає на наступне правове регулювання спірних правовідносин.
Положеннями частини 1 статті 10 Закону №1058-ІV визначено, що особа, яка має право на різні види пенсій призначається один із цих видів пенсії за її вибором. При цьому за власним бажанням можна змінити вид пенсії.
Зважаючи на вказану норму права, відповідач вважає, що "кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії".
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац 1 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV).
Як визначено пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також - Порядок №22-1) поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Статтею 40 Закону №1058-ІV передбачено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
За змістом вимог абзацу 1 частини 1 та частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-ІV при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі по тексту також - Закон №2148-VIII), внесені зміни до Закону №1058-ІV.
Приписами абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зважаючи на такий зміст норм коментованого закону, орган пенсійного забезпечення у спірному випадку вважає, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, який був на час призначення попереднього виду пенсії або врахований при попередньому перерахунку такої пенсії.
В контексті оцінки спірних правовідносин слід зважати на правову дію абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV, за змістом якого якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.
Інших умов для врахування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком, законодавством не передбачено.
Отримуючи пенсію за вислугу років відповідно Закону №1788-ХІІ позивач скористався своїм правом на призначення пенсії, а отже подана позивачем 30.07.2024 заява є заявою про переведення з одного виду на інший вид пенсії, у зв'язку із чим при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивачу пенсії застосовано норму, передбачену частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Враховуючи саме таке дійсне правове регулювання правовідносин, які є предметом оцінки у даній справі, суд вважає достатньо обґрунтованими дії та відповідно рішення Управління, так як у спірному випадку відбулося переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а не призначення пенсії за віком.
Відтак, при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за переведенням з одного виду на інший вид пенсії, у 2024 році, відсутні.
Незважаючи на вказану позицію, суд повинен керуватися частиною 5 статті 242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, згідно із приписів частинами 5 і 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VIII (надалі по тексту також - Закон №1402-VIII) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, за ідентичних фактичних обставин до даної справи Верховний Суд і Велика Палата Верховного Суду неодноразово переглядали та ухвалював судові рішення на користь позивача (пенсіонера)
Така правова позиції сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 в справі №577/2576/17 та Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 в справі №317/4184/16, від 13.12.2018 в справі №185/860/17, від 06.02.2019 в справі №333/1856/17, від 15.08.2019 в справі №263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі №363/1493/17, від 17.07.2020 в справі №335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі №509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі №615/1644/16-а і від 30.11.2023 у справі №580/3792/23.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд постановляючи ухвали від 09.07.2024 у справі №560/1041/24 і від 02.07.2024 у справі №560/16652/23.
Верховний Суд і Велика палата Верховного Суду, переглядаючи в касаційному порядку ідентичну категорію справ, виходили із наступного.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
- "пенсія за віком";
- "пенсія по інвалідності";
- "пенсія у зв'язку з втратою годувальника".
Згідно зі статтею 10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону №1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) "пенсія за віком" призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) "пенсія по інвалідності" призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) "пенсія у зв'язку з втратою годувальника" призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
В силу вимог частин 2, абзаців 1 і 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, як свідчить правові висновки із застосуванням норм права, сформованих у згаданих вище постановах Верховного Суд, приписи статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції закону на час призначення позивачу пенсії) визначають інший вид пенсії - "за вислугу років" (не "пенсію за віком", не "пенсію по інвалідності", не "пенсію у зв'язку з втратою годувальника"), право на яку, на відміну від осіб, коло яких обумовлено в Законі №1058-ІV, мають окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, зокрема, і працівники освіти, які незалежно від віку, здобули спеціальний стажу роботи від 25 до 30 років .
Верховний Суд у свій практиці пенсію "за вислугу років" ідентифікує як окремий - четвертий вид пенсії, умови призначення і право на набуття якої вважає відмінними від тих, що визначені в Законі №1058-ІV для інших трьох пенсій в солідарній системі, таких як "пенсія за віком", "пенсія по інвалідності" і "пенсія у зв'язку з втратою годувальника".
Так, Верховний Суд у постановах від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 і від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а виснував наступне: "Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію".
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом №1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Такий висновок щодо застосування вказаної норми матеріального права зроблено Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-612а14.
В спірному випадку ОСОБА_1 з 12.07.2021 отримувала пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону №1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом №1058-ІV.
Позивач звернулась із заявою від 30.07.2024 до органу пенсійного забезпечення про призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вперше.
Таким чином, має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом №1788-XII, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Такий висновок суд у даній справі формує виключно на підставі частини 5 статті 242 КАС України і частин 5, статті 13 Закону №1402-VIII.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зараховано при обрахунку пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 при призначенні 30.07.2024 позивачу пенсії за віком.
Таким чином для відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 30.07.2024 (дня призначення пенсії за віком) ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показників середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, позов належить задовольнити повністю.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція до платіжного доручення на переказ готівки за №0.0.3863010200.1 від 05.09.2024 (а.с.13).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке протиправно зарахувало при обрахунку пенсії ОСОБА_1 показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 211,20 гривень.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування при обрахунку пенсії ОСОБА_1 показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки, при призначенні 30.07.2024 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 30.07.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показників середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2021-2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса реєстрації АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.