ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" жовтня 2024 р. справа № 300/6788/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Раневич Орест Юрійович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним дій та зобов'язання зробити перерахунок з 17.08.2019 призначеної пенсії по віку з урахуванням заробітної плати (доходу), відомості про розмір якої внесений до довідок за 1997 рік та за період з 1998 по 2003 рік, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Раневич Орест Юрійович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат, адвокат Раневич О.Ю.), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 07 серпня 2024 року щодо відмови перерахувати (обчислити) і виплачувати (із урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за № 1058-IV з 17 серпня 2019 року із урахуванням довідки про заробітну плату (дохід) за 1997 рік, виданої АТ "Полюс Красноярськ" та довідки про заробітну плату (дохід) з 1998 рік по 2003 рік, виданої АТ "Полюс Красноярськ";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати (обчислити) і виплачувати (із урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за № 1058-IV з 17 серпня 2019 року із урахуванням довідки про заробітну плату (дохід) за 1997 рік, виданої АТ "Полюс Красноярськ" та довідки про заробітну плату (дохід) з 1998 рік по 2003 рік, виданої АТ "Полюс Красноярськ".
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 17.08.2019 призначено пенсію за віком (за Списком №1) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). Як стверджує позивач, під час первинного звернення за призначенням пенсії, останнім було подано усі необхідні документи про стаж та заробіток (дохід) в тому числі, довідки про заробітну плату (дохід) з 1997 року по 2019 рік, видані АТ "Полюс Красноярськ". Під час здійснення, за заявою позивача від 20.08.2019, 21.02.2020 перерахунку пенсії ОСОБА_1 починаючи з 17.08.2019, відповідачем не враховано заробітну плату (дохід) на території іноземної держави з 1997 року по 2003 рік в АТ "Полюс Красноярськ", такі періоди роботи безспірно зараховані пенсійним органом до страхового стажу останнього.
У відповідь на заяву ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 07.08.2024 за № 6820-5502/Я-02/8-0900/24 повідомило те, що у матеріалах пенсійної справи наявні довідки про заробітну плату за період з липня 1997 року по грудень 2003 року від 20.11.2018 довіреність № 47/Д-МФЦ.18 видана Акціонерним товариством "Полюс Красноярськ". Первинні документи, які б підтвердили достовірність видачі довідки про заробітну плату відсутні, а також відсутній акт зустрічної перевірки. Окрім того, з 01.01.2023 російська федерація призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, тож періоди роботи на території російської федерації враховуються по 31.12.1991.
Позивач стверджує, що періоди роботи в АТ "Полюс Красноярськ" зараховані до страхового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, то відповідно і обчислення пенсії проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, котрі зараховуються до такого стажу. Розмір заробітної плати (доходу) за періоди роботи на території іноземної держави підтверджується спірними довідками, наданими відповідачу, а саме згідно довідки про заробітну плату (дохід) за 1997 рік, виданої АТ "Полюс Красноярськ" та довідки про заробітну плату (дохід) з 1998 року по 2003 рік, виданої АТ "Полюс Красноярськ". В кожній із наданих відповідачу довідок про заробітну плату (дохід) вказано те, що підставою їх видачі є особові рахунки та з нарахованих сум здійснено відрахування у Пенсійний Фонд за встановленими тарифами, також, виплати одноразового характеру не включені. Надані органу пенсійного забезпечення довідки про заробітну плату (дохід) оформлені на території іноземної держави з метою їхнього подальшого врахування під час обчислення пенсії згідного з нормами міжнародних угод (договорів). Тобто, довідки відповідають нормам міжнародних угод (договорів), а відповідач помилково обґрунтовує свою позицію з огляду на акти національного законодавства, не враховуючи вищої юридичної сили норм міжнародного права.
Також, у позовній заяві представником позивача адвокатом Раневичем О.Ю., заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому вказав на неможливість дізнатися про порушення свого права, оскільки відповідач з часу призначення пенсії по віку мав би врахувати спірні довідки про заробітну плату (дохід), чого протиправно не було зроблено. З огляду на вказане, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та витребувано у сторін докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.52-53).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, на адресу суду від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив від 18.09.2024 за №0900-0902-8/49843, реєстрацію якого із відповідними доказами проведено судом 23.09.2024 за вх.№27492/24 (а.с.154-227). Орган пенсійного забезпечення не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Заперечуючи позовні вимоги, орган пенсійного фонду виходить із того, що відповідно статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. До заяви про призначення пенсії позивачем додано довідки про заробітну плату за період з липня 1997 року по грудень 2003 року, видані АТ "Полюс Красноярськ". Однак, заробіток, зазначений у довідках, наданий менше ніж за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року. Крім того, первинні документи, які б підтвердили достовірність видачі довідок про заробітну плату ОСОБА_1 за вказаний період, відсутні, а також відсутній акт зустрічної перевірки. Таким чином, заробітна плата врахована за період з 01.07.2000 по 30.06.2019 згідно з даними персоніфікованого обліку. Також відповідач вказав на пропуск строку звернення із цим позовом. За наведених обставин просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача, адвокат Раневич О.Ю., засобами електронного зв'язку через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерував до суду заяву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 30.09.2024", реєстрацію якого здійснено судом 01.10.2024 за вх.№28199/24 (а.с.228-233). Зі змісту вказаної заяви слідує, що така по своїй суті є відповіддю на відзив відповідача, в якій адвокат Раневич О.Ю. заперечив проти доводів ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, з огляду на наступне.
Як вказує представник позивача, ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав лише під час отримання професійної правничої допомоги у 2024 році (07 серпня 2024 року отримано відмову у врахуванні спірних довідок), звернувшись до адвоката з метою отримання консультації щодо індексації його пенсійної виплати. Після чого, було отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розрахунки стажу та заробітку (доходу), які враховані під час перерахунку пенсії та, як наслідок, виявлено приховані пенсійним органом порушення.
Представник позивача заперечив доводи відповідача про неможливість врахувати спірні довідки через не підтвердження їх первинними документами та відсутність інформації про сплату страхових внесків, оскільки орган пенсійного забезпечення здійснив перевірку довідок та отримав акт про результати перевірки факту роботи застрахованої особи на відповідних видах робіт. В кожній із наданих відповідачу спірних довідок про заробітну плату (дохід) вказано те, що підставою їх видачі є особові рахунки та з нарахованих сум здійснено відрахування у Пенсійний Фонд за встановленими тарифами, також, виплати одноразового характеру не включені.
Окремо звертає увагу на те, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області враховано всі інші довідки про заробітну плату (дохід), одержану на території іноземної держави. Відповідачем враховано заробітну плату за деякі періоди, яка підтверджується спірною довідкою про заробітну плату (дохід) з 1998 року по 2003 рік, виданою АТ "Полюс Красноярськ". Тобто, орган пенсійного забезпечення із спірної довідки зарахував деякі відомості про заробітну плату позивача, а щодо інших відомостей цієї ж довідки в нього є зауваження. Просив поновити строк звернення до суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач скерував через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему додаткові пояснення із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 16.10.2024", реєстрацію яких із відповідними документами проведено судом 16.10.2024 за вх.№29577/24. У додаткових поясненнях ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що заробітна плата за період з 01.07.2000 по грудень 2003 вже врахована позивачу при обчисленні розміру пенсії при первинному призначенні, саме на підставі довідки № б/н про заробітну плату (дохід) з 1998 р. по 2003 р., виданої АТ “Полюс Красноярськ». Просив врахувати додаткові пояснення та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, додаткові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 17.08.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV. Така обставина визнається та не заперечується сторонами.
Згідно рішення органу пенсійного забезпечення від 19.11.2019 загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 17.08.2019 з усіма надбавками склав 2000,00 гривень (а.с.164-165).
Позивач, 14.02.2020 звернувся до Рогатинського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії у зв'язку із допризначенням (а.с.219), до вказаної заяви останнім, серед іншого, долучено довідку про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення (а.с.220).
Рішенням від 26.02.2020 Галицьким об'єднаним управлінням ПФУ проведено перерахунок пенсії у зв'язку із уточненням даних в електронній пенсійній справі, після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 17.08.2019 з надбавками склав 12 712,65 гривень (а.с.166-167).
В подальшому, розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 неодноразово збільшувався у зв'язку із проведеними масовими перерахунками пенсії (встановлення доплати 100 грн., індексація заробітку, масовий перерахунок по стажу) (а.с.179-185).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 08.07.2024, вказана обставина засвідчується інформацією з листа відповідача від 07.08.2024 за №6820-5502/Я-02/8-0900/24 та не заперечується сторонами (зворотній бік а.с.48). Матеріали справи не містять коментованої заяви.
Відповідач, листом від 07.08.2024 за №6820-5502/Я-02/8-0900/24, повідомив ОСОБА_1 про те, що страховий стаж останнього становить 41 рік 09 місяців 18 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,41750. Заробітна плата врахована за період з 01.07.2000 по 30.06.2019 згідно з даними персоніфікованого обліку, коефіцієнт заробітку - 4,91312. В матеріалах електронної пенсійної справи наявні довідки про заробітну плату за період з липня 1997 року по грудень 2003 року від 20.11.2018 довіреність № 47/Д-МФЦ.18 видана Акціонерним товариством "Полюс Красноярськ". Первинні документи, які б підтвердили достовірність видачі довідки про заробітну плату відсутні, а також відсутній акт зустрічної перевірки. Окрім того, з 01.01.2023 російська федерація призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, тож періоди роботи на території російської федерації враховуються по 31.12.1991 (зворотній бік а.с.48, а.с.49).
Вважаючи протиправними дії органу пенсійного фонду щодо неврахування заробітної плати згідно довідок про заробітну плату (дохід) за 1997 рік, виданої АТ "Полюс Красноярськ" та довідки про заробітну плату (дохід) з 1998 рік по 2003 рік, виданої АТ "Полюс Красноярськ", ОСОБА_1 звернувся в суд з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку №22-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
Оцінюючи спірні правовідносини варто мати на увазі, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог частини 1 статті 4 Закону №1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (надалі по тексту також закони про пенсійне забезпечення).
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частина 2 статті 4 Закону №1058-IV).
Так, Законом України від 11 липня 1995 року за №290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (надалі по тексту також - Угода від 15 квітня 1994 року).
Відповідно до статті 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Вразі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно статті 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.
Приписами пунктів 2 і 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (надалі по тексту також - Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угода від 13 березня 1992 року).
В контексті застосування судом, положень коментованої Угоди від 13 березня 1992 року, слід зважати на наступні мотиви.
Так, частинами 1 і 2 статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року визначено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", прийнято рішення про:
- вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві;
- доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Таким чином, виникнення правовідносин, зокрема здобуття спірного трудового/страхового стажу із оплатою праці за виконану позивачем роботу, подання і розгляду заяви про призначення пенсії, мало місце до 19.06.2023, тобто до виходу Держави Україна з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року.
Окрім вказаного, приписами абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Відповідно до статті 22 Федерального закону російської федерації №167-Ф3 від 15.12.2001 "Про обов'язкове пенсійне страхування в російській федерації" передбачено, що страхувальники по відношенню до застрахованих осіб з числа іноземних громадян або осіб без громадянства, які тимчасово проживають на території російської федерації, а також іноземні громадяни та особи без громадянства які тимчасово перебувають на території Російської Федерації, сплачують страхові внески по тарифу, встановленому діючим Федеральним законом для громадян російської федерації на фінансування страхової частини трудових (страхових) пенсій, незалежно від року народження вказаних застрахованих осіб.
Пунктом 1 статті 11 Федерального Закону російської федерації №400-ФЗ від 28.12.2013 "Про страхові пенсії" передбачено, що в страховий стаж включаються періоди роботи або іншої діяльності, які виконуються на території російської федерації при умові, що за ці періоди нараховувались і сплачувались страхові внески в Пенсійний фонд Російської Федерації.
В Державі Україна право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону №1058-ІV.
Як визначено статтею 1 Закону №1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Такі вимоги визначені і в національному законодавстві російської федерації.
Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 17.08.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV.
Згідно Форми РС-право, складеної у зв'язку з уточненням даних в електронній пенсійній справі, до страхового стажу ОСОБА_1 , серед іншого зараховано період роботи з 24.07.1997 по 31.12.2003 (а.с.168).
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , серед іншого, містяться записи про роботу ОСОБА_1 в АТ "Полюс Красноярськ" в періоди, зокрема, з 24.07.1997 по 31.12.2003 (а.с.18, 214).
При первинному зверненні за призначенням пенсії, позивачем, окрім іншого, долучено:
- довідку про заробіток в АТ "Полюс Красноярськ" за 1997 рік (а.с.22, 225);
- довідку про заробіток в АТ "Полюс Красноярськ" за період 1998 по 2003 рік (а.с.22, 226).
Водночас, при обчисленні розміру пенсії позивача, орган пенсійного фонду не врахував заробітну плату, зазначену у коментованих довідках, оскільки первинні документи, які б підтвердили достовірність видачі довідок про заробітну плату відсутні, а також відсутній акт зустрічної перевірки. Окрім того, з 01.01.2023 російська федерація призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, тож періоди роботи на території російської федерації враховуються по 31.12.1991.
Досліджуючи вказані аргументи органу пенсійного фонду, в тому числі форму і зміст спірних довідок, судом з'ясовано наступне.
АТ "Полюс Красноярськ" видало ОСОБА_1 довідки, в яких зазначені відомості про нараховану заробітну плату за періоди:
- з червня по грудень 1997 року - 18 960 000,00 російських рублів (а.с.22);
- з січня по квітень та з липня по грудень 1998 року - 63 932,24 російських рублів (а.с.23);
- з січня по березень та з червня по грудень 1999 року - 134 913,08 російських рублів (а.с.23);
- з квітня по жовтень та грудень 2000 року - 134 913,08 російських рублів (а.с.23);
- з березня по грудень 2001 року - 199 684,39 російських рублів (а.с.23);
- з січня по травень та з серпня по грудень 2002 року - 186 476,16 російських рублів (а.с.23);
- з січня по березень та з червня по грудень 2003 року - 291 167,09 російських рублів (а.с.23).
Підставою видачі коментованих довідок є особові рахунки працівника за 1997 рік та за період з 1998 року по 2003 рік, що дозволяє зробити висновок про те, що довідки видані на підставі первинних документів. Як слідує з коментованих довідок страхові внески за спірні періоди нараховувалися та сплачувалися у Пенсійний Фонд російської федерації у відповідності до законодавства РФ. Суд вказує, що дані довідки підписані відповідальними особами підприємства, на них міститься відтиск печатки відповідного підприємства. Також до цих довідок внесені дані про адресу місцезнаходження підприємства, яке видало коментовані довідки.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що довідки АТ "Полюс Красноярськ" не викликають обґрунтованого сумніву з приводу факту роботи ОСОБА_1 на зазначеному підприємстві та сум нарахованої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, відповідно підтверджує обставини працевлаштування позивача та отримання заробітної плати за 1997 рік та за період з 1998 року по 2003 рік.
Позивач просить суд врахувати заробітну плату при обчисленні пенсії на підставі довідок про заробітну плату виданих АТ "Полюс Красноярськ" за 1997 рік та за період з 1998 року по 2003 рік, з огляду на періоди що підлягають до врахування, то суд зазначає про наступне.
Згідно алгоритму розрахунку пенсії за віком призначеної відповідно до Закону №1058-ІV ОСОБА_1 , серед іншого враховано заробітну плату, серед іншого, згідно довідки АТ "Полюс Красноярськ" за період з 01.07.2000 по 31.12.2023 (а.с.170-176), отже позовна вимога про врахування відомостей про заробітну плату за зазначені періоди є безпідставною та не підлягає зарахуванню, оскільки такі відомості враховані органом пенсійного забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішення від 26.02.2020 (а.с.166). Вказана обставина також міститься в додаткових поясненнях ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та відзиві на позовну заяву.
Також слід зазначити, що матеріали адміністративної справи містять відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи ОСОБА_1 (а.с.104-109, 110-115), лист Пенсійного фонду російської федерації, яким направлено акт звірки стажу та пільгову довідку ОСОБА_1 , що перебувало у віданні відповідача, оскільки вказаний лист містить відбиток штампу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із датою отримання та присвоєним вхідним номером та долучено останнім до відзиву на позовну заяву (а.с.221-223), що також підтверджує нарахування позивачу заробітної плати на підприємстві та відрахування внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
В розгляді даної адміністративної справи Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не довело про наявність допустимих і належних доказів, які спростовують відомості, вказані у довідках АТ "Полюс Красноярськ" за 1997 рік та за період з 1998 року по 2003 рік, в тому числі в частині відрахування внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
У зв'язку з цим, на думку суду, неврахування відповідачем довідок про заробітну плату за періоди роботи у АТ "Полюс Красноярськ", є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
Таке неврахування спірних документів є непропорційним втручанням держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у гарантовані конституційні права на пенсійне забезпечення громадянина України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірну бездіяльність відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 відомостей про заробітну плату, вказану у довідках АТ "Полюс Красноярськ" за 1997 рік та за період з 1998 року по 2003 рік.
Враховуючи обставину подання позивачем до заяви про призначення пенсії від 20.08.2019 (а.с.116) довідок про зарплату (а.с.117), тобто у віданні відповідача при обчисленні розміру пенсії позивача були наявні спірні довідки, то перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату, відповідачу слід здійснити саме з 17.08.2019 (дата призначення пенсії за віком).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії підлягає до часткового задоволення.
Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах квитанція №7283-5936-4343-7839 від 05.09.2024 (а.с.11).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини виключно Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке прийняло рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 908,40 гривень, що пропорційно становить 75% (відсотків) від задоволених вимог.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при обчисленні з 17.08.2019 розміру пенсії ОСОБА_1 відомостей про заробітну плату (заробіток), вказаних у довідках:
- АТ "Полюс Красноярськ" довіреність №47/Д-МФЦ.18 від 20.11.2018 за період роботи з 01.07.1997 по 31.12.1997;
- АТ "Полюс Красноярськ" довіреність №47/Д-МФЦ.18 від 20.11.2018 за період роботи з 01.01.1998 по 30.04.1998, з 01.07.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.03.1999, з 01.06.1999 по 31.12.1999, з 01.04.2000 по 31.10.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.03.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 31.05.2002, з 01.08.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 31.03.2003, з 01.06.2003 по 30.06.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 17.08.2019 перерахунок розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 та провести виплату такої пенсії у відповідності до відомостей про заробітну плату(заробіток), внесених у довідки:
- АТ "Полюс Красноярськ" довіреність №47/Д-МФЦ.18 від 20.11.2018 за період роботи з 01.07.1997 по 31.12.1997;
- АТ "Полюс Красноярськ" довіреність №47/Д-МФЦ.18 від 20.11.2018 за період роботи з 01.01.1998 по 30.04.1998, з 01.07.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.03.1999, з 01.06.1999 по 31.12.1999, з 01.04.2000 по 31.10.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.03.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 31.05.2002, з 01.08.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 31.03.2003, з 01.06.2003 по 30.06.2003.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 908,40 гривень (дев'ятсот вісім гривень сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1307418), АДРЕСА_2 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.