24 жовтня 2024 року Справа № 280/7854/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, буд.7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
21.08.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ (Відділу призначення пенсій) від 06.08.2024 № 084150005581 про відмову призначити мені, ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1;
зобов'язати ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 27 липня 2012 року по 13 липня 2016 року та з 14 липня 2021 року по 15 червня 2022 року і призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII » в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058 і ст.ст. 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-УІ, починаючи з дня виникнення права на пенсію, а саме - з 30.07.2024 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на те, що звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до п. а) ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення». На момент звернення за призначенням пенсії їй виповнилося 48 років, а її страховий та пільговий стаж роботи за Списком № 1 були достатніми для призначення пенсії. Проте позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку із недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачка посилалась на те, що набуття нею права на призначення згаданої пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020, яким зміни до статті 13 Закону №1788-ХІІ щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом № 213-VІІІ, були визнані неконституційними. До того ж посилається на безпідставне не зарахування відповідачем до загального стажу та пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 13.07.1999 по 25.07.2000, з 26.07.2000 по 24.07.2005. Просить задовольнити позовні вимоги.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивач не має права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (50 років). Враховуючи норми чинного законодавства, право на призначення пенсії позивачка набуде за умови досягнення 50 років. Крім того, зазначає, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.
Від представника третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідно до Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах позивач набуде після досягнення 50 років. Крім того, відповідно наданих до заяви документів про стаж, не враховано до пільгового стажу періоди роботи: з 27.07.2012 по 13.07.2016, оскільки відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 чинну на період роботи та посада «стовбуровий» на шахті «Експлуатаційна» відсутня в наказі про результати атестації робочого місця від 29.11.2011 № 1268; з 14.07.2021 по 15.06.2022, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця за умовами праці на даному підприємстві. Таким чином, виходячи з вищезазначеного, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач 30.07.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку згідно із ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розглянувши заяву та надані документи за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з ненастанням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, в рішенні зазначено, що страховий стаж заявниці становить 26 років 06 місяців 11 днів (з урахуванням стажу в пільговому обчисленні - 31 рік 06 місяців 11 днів). З них пільговий стаж становить 05 років. Вік заявниці становить 48 років 09 місяців 27 днів. За результатами розгляду заяви про призначення пенсії, до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.10.2023 № 14/159: з 27.07.2012 по 13.07.2016, оскільки відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 чинну на період роботи та посада «стовбуровий» на шахті «Експлуатаційна» відсутня в наказі про результати атестації робочого місця від 29.11.2011 № 1268; з 14.07.2021 по 15.06.2022, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця за умовами праці на даному підприємстві.
Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон №1788-XIІ), у редакції чинній до прийняття Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення №213-VIII від 02.03.2015 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015 року, віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Так, до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо підвищення пенсій №2148-VIII від 03.10.2017 року, текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п.1 ч.2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші.
Вказана норма набула чинності з 01.10.2017 року.
Натомість, Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII.(п. 1 рішення).
Згідно з п. 2 Рішення № 1-р/2020, стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до п. 3 Рішення № 1-р/2020, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.11.2021 року в справі № 360/3611/20, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з підстав невизнання пенсійним органом набутого позивачем страхового та спеціального пільгового стажу, а саме не зарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача відповідно до довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.10.2023 № 14/159: з 27.07.2012 по 13.07.2016, оскільки відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 чинну на період роботи та посада «стовбуровий» на шахті «Експлуатаційна» відсутня в наказі про результати атестації робочого місця від 29.11.2011 № 1268; з 14.07.2021 по 15.06.2022, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця за умовами праці на даному підприємстві та у зв'язку з невизнанням відповідачем права позивача на призначення їй пенсії за списком №1 після досягнення 45 років.
Щодо не зарахування відповідачем пільгового стажу позивача у повному обсязі, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2. цього Порядку.
Згідно із п. 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 27.07.2012 по 13.07.2016, оскільки відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 чинну на період роботи та посада «стовбуровий» на шахті «Експлуатаційна» відсутня в наказі про результати атестації робочого місця від 29.11.2011 № 1268; з 14.07.2021 по 15.06.2022, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочого місця за умовами праці на даному підприємстві.
Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Відповідно до довідки Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про особливий характер роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії від 16.10.2023 №14/159, позивач в період з 27.07.2012 року по 15.06.2022 року працював підземним стовбуровим підземної дільниці шахтних підйомів шахти «Експлуатаційна» з повним робочим днем під землею.
Також, наявність пільгового стажу за Списком №1 підтверджено й даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу).
Інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за певними формами, в тому числі дані про трудовий та страховий стаж - згідно з додатком 9 та дані про особливі умови праці - згідно з додатком 10 до цього Положення (Форма ОК-5 та ОК-7).
Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 визначені такі коди обліку:
код ЗПЗ01ЗА1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення §0 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
код ЗП3014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Суд звертає увагу, що Довідки ОК-5 та ОК-7 містять таблицю з відомостями по спеціальному стажу і в них зазначено код підстави для обліку спецстажу - ЗПЗ01ЗА1 та ЗП3014А1; початок і завершення моєї праці в Підприємстві помісячно з 06 липня 2011 по 15.06.2022; номер наказу про атестацію робочих місць - №456 від 14.07.2016 - запис з серпня 2016 року).
Атестація робочих місць за умовами праці на Підприємстві була проведена 03 грудня 2001 року - наказ №772а; 01 грудня 2006 року - наказ №954а; 29 листопада 2011 року - наказ №1268; 14 липня 2016 року - наказ №456; 12 липня 2021 року - наказ №345.
В Протоколі про результати атестації робочих місць шахти «Експлуатаційна» затвердженому наказом №1268 від 29.11.2011 посада «стовбуровий» значиться під № 63, а в Протоколі, затвердженому наказом № 345 від 12.07.2021 - під № 28, 63.
Тобто робоче місце «Стовбурова підземна» було атестоване і в 2011, і в 2021 роках як таке, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, відповідачем було протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи у Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» з 27.07.2012 по 13.07.2016 та з 14.07.2021 по 15.06.2022.
З огляду на вказані правові приписи, суд дійшов висновку, що відмова відповідача в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 48 років, мала необхідний страховий стаж роботи, у тому числі на роботах за списком № 1 - більше 10 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного ч. 2 статті 114 Закону № 1058-ІV є протиправною, що свідчить про необхідність зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до п.“а» ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» зарахувавши позивачу період роботи з 27.07.2012 по 13.07.2016 та з 14.07.2021 по 15.06.2022 до пільгового стажу за Списком №1.
Щодо дати призначення пенсії, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією.
За змістом частини 1 статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Таким чином, пенсія позивачу має бути призначена з дня звернення за пенсією, а саме з 30.07.2024.
Відповідно до частина 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, буд.7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. № 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)-задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 06.08.2024 № 084150005581.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи у Приватному акціонерному товаристві «Запорізький залізорудний комбінат» з 27.07.2012 по 13.07.2016, з 14.07.2021 по 15.06.2022, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п.“а» ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за №213-VII з 30.07.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, буд.7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 24.10.2024.
Суддя О.В. Конишева