17 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/4296/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник позивача : адвокат Білоцерковець Ю.С.
відповідача: Головне управління Національної поліції у Закарпатській області - представник Чубелка О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ НП в Закарпатській області , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п.10 Наказу № 1514 від 18.06.2024 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області " щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .
- поновити його на службі в поліції з 19.06.2024 року
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогул з 25.06.2024 року
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.
Позовні вимоги обгрунтовує тим , що ОСОБА_1 до 13.06.2024 року перебував на посаді начальника сектору агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Закарпатській області.
Поряд з цим, 06.04.2022 року позивач був прооперований з приводу розриву ПХЗ правого колінного суглобу.
Водночас, під час перебування позивача на лікарняному по факту проведення операції на колінному суглобі, відповідачем без його згоди Наказом № 126 від 13.03.2024 року переведено на іншу нерівнозначну посаду, а потім звільнено у зв'язку з невиконанням наказів пов'язаними з новою посадою.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугувало грубий дисциплінарний проступок, порушення вимог частин 1, 2, статті 3 та пунктів 1, 2, 4, 5, 6 частини 3 статті 1, частин 1, 2, 5 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, абзаців 2, 13 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», що виразилось у невиході на службу 17.06.2024 та 18.06.2024 в умовах воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, порушенні Присяги та Правил етичної поведінки поліцейського, а також невиконанні наказів безпосередніх керівників та керівництва Головного управління Національної поліції в Закарпатській області,начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_1 (0072165), відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити зі служби в поліції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі та зобов'язано Національну поліцію України в Закарпатській області надати суду в строк 7 днів з дня отримання даної ухали : особову справу ОСОБА_1 , матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 , довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 за два повних місяці, що передували звільненню, визначеної відповідно до приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 ( із зазначенням середньомісячнної та середньоденної заробітної плати), докази отримання, реєстрації медичного висновку про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 у червні 2024 року, а також зобов'язано ОСОБА_1 надати суду в термін 7 днів: всі медичні документи щодо перебування на лікарняному з 12.06.2024 по 21.06.2024 р.
10 липня 2024 року від ГУ НП в Закарпатській області надійшла заява про виконання ухвали суду від 03 липня 2024 року та надано витребовувані документи.
17 липня 2024 року від ГУ НП в Закарпатській області Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області надійшов відзив на позов відповідно до якого зазначено, що за фактом викладеним у доповідній записці наказом ГУНП в Закарпатській області № 1502 від 14.06.2024 року призначено службове розслідування.
Так, в ході проведення службового розслідування отримано відомості, які свідчать про те, що поліцейським, зокрема ОСОБА_1 , після визначення останніх такими, що мають нести службу у складі батальйону, їхніми безпосередніми керівниками було віддано усний наказ, який зобов'язував останніх, з'явитися до секторів (відділів) кадрових забезпечень та в разі згоди з запропонованою посадою в складі батальйону або ж, відмови в подальшому нести службу у складі зазначеного батальйону - скласти відповідний рапорт про згоду з запропонованою посадою або відмови від такої, однак, зазначені в доповідній записці УКЗ ГУНП поліцейські, не виконали наказу своїх безпосередніх керівників. Зокрема було встановлено, своєму поясненні ОСОБА_2 (начальник управління карного розшуку ГУНП в Закарпатській області ) пояснив, що 31.05.2024 в УКР ГУНП було визначено, що поліцейський ОСОБА_1 буде переведений до батальйону.
У свою чергу, 12.06.2024 ОСОБА_1 не вийшов на службу та здійснив оформлення листа непрацездатності у зв'язку із захворюванням. Станом на 13.06.2024, враховуючи відмову виконати накази своїх безпосередніх керівників, щодо прийняття рішення про подальшу службу у складі батальйону, а також, виходячи з необхідності комплектування вказаного батальйону поліції, поліцейські , в тому числі і ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) та абзацу 2 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП від 13.06.2024 № 126 о/с були призначені на відповідні посади у батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Так, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13.06.2024 № 126 о/с «По особовому складу», позивача було звільнено з посади начальника сектору агентурно-оперативної роботи управління карного розшуку ГУНП в Закарпатській області та призначено на посаду начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області.
Згідно стройової записки т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області від 17.06.2024 року ОСОБА_1 не з'явився на службу, до місця дислокації батальйону.
Така поведінка вищевказаних поліцейських вкрай негативно вплинула на внутрішній клімат та дисципліну у колективах, де проходили службу вказані працівники, що в умовах воєнного стану та посиленого варіанту несення служби наносить непоправної шкоди авторитету як територіальних підрозділів поліції так і ГУНП в Закарпатській області, так і поліції України в цілому.
Відповідно про всі обставини щодо неможливості проходження служби та виконання наказу, позивач зобов'язаний був діяти професійно та повідомити свого безпосереднього керівника ( ОСОБА_3 ), що в умовах воєнного стану є вкрай важливим, оскільки планування роботи поліції в умовах воєнного стану напряму впливає на виконання особовим складом поліції завдань з захисту державному суверенітету України та її територіальної цілісності. В свою чергу не інформування керівника про будь які обставини неможливості виконання наказу керівника, перешкоджає іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, впливає на планування та організацію керівництвом несення служби в умовах воєнного стану та дестабілізує роботу поліції.
Крім того, зазначено, що згідно наданої інформації ДУ «ТМО МВС України по Закарпатській області» від 18.06.2024 року № 33/27-784, позивач за медичною допомогою до ДУ «ТМО МВС України по Закарпатській області» не звертався та про відкриття лікарняних в інших медичних установ не повідомляв. Враховуючи відсутність позивача на службі 17 та 18 червня 2024 року, дії позивача були розцінені як невихід на службу.
Відповідно 17.06.2024 року та 18.06.2024 року за фактом невиходу позивача на службу було складено акти про відсутність його на службі. Також позивач не з'явився для дачі пояснень в рамках проведення службового розслідування.
За результатами службового розслідування, наказом ГУНП в Закарпатській області № 1514 від 18.06.2024 року за порушення службової дисципліни, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Просить відмовити в задоволенні позовної заяви .
30 вересня 2024 року ГУНП в Закарпатській області надано оригінали матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 та оригінал особової справи ОСОБА_1
30 вересня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду поновлено судовий розгляд у даній справі , оскільки позивач, зазначивши в позовній вимозі про поновлення на його на службі в поліції, не зазначив на якій посаді він просить його поновити., оскільки заперечує правомірність його переведення на нову посаду , яка зазначена у оскаржуваному наказі.
15 жовтня 2024 року, від представника позивача надійшла заява відповідно до якої просить: при прийнятті судом рішення врахувати зміст даної заяви, та поновити позивача на посаді начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
В судовому засіданні представник позивача, підтримав позов з мотивів наведених у позові.
Представник відповідача заперечив проти позову з мотивів викладених у відзиві на позов.
Вивчивши матеріали справи, матеріали службового розслідування, матеріали особової справи позивача, заслухавши представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Обставини встановлені судом
ОСОБА_1 до 13.06.2024 року перебував на посаді начальника сектору агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Закарпатській області.
13 червня 2024 року на ім'я керівника Головного управління Національної поліції Закарпатській області (далі - ГУНП) з управління превентивної діяльності - УПД) ГУНП надійшла доповідна записка від 14.06.2024 № 968/108/8 - 2024.
В доповідній записці УПД ГУНП зазначено, що наказом Національної поліції України від 07.06.2024 р. №620 утворено батальйон поліції особливого призначення ( стрілецький) ГУНП в Закарпатській області.Керівниками структурних служб , територіальних ( відокремлених) підрозділів ( далі ТВП) ГУНП, на виконання вимог керівництва ГУНП в Закарпатській області (службова телеграма від 06.06.2024 р. №931/106/01/8-2024) було визначено поліцейських для подальшого проходження служби та виконання службових обов'язків у батальйоні. Однак, в доповідній записці вказано, що окремі поліцейські зі списків які надані керівниками, зокрема начальник агентурно - оперативної роботи управління кратного розшуку ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_4 , почали створювати штучні умови, відмовилися виконувати віддані накази своїх керівників, а також, ознайомлюватися та виконувати вимоги наказу ГУНП в Закарпатській області від 13.06.2024 № 126 о/с, про їх переведення до батальйону в порядку статті 65 Закону України від 02.07.2015 № 580 - VIII «Про Національну поліцію».
14 червня 2024 року Головним управлінням Національної поліції України в Закарпатській області видано Наказ № 1502 "Про створення дисциплінарної комісії та призначення службового розслідування".
Так, дисциплінарною комісією, під час проведення службового розслідування здобуті відомості про те, що справді, поліцейські , в тому числі і ОСОБА_1 , за місцями несення служби, були визначені керівниками своїх підрозділів такими, що повинні в подальшому, нести службу у складі вказаного вище батальйону.
Також в ході проведення службового розслідування отримано відомості, які свідчать про те, що вищевказаним поліцейським після визначення останніх такими, що мають нести службу у складі батальйону , їхніми безпосередніми керівниками було віддано усний наказ , який зобов'язував останніх, з'явитися до секторів (відділів) кадрових забезпечень та в разі згоди з запропонованою посадою в складі батальйону або ж відмови подальшому нести службу у складі зазначеного батальйону - скласти відповідний рапорт про згоду з запропонованою посадою або відмови від такої , однак зазначені в доповідній записці УКЗ ГУНП поліцейські, не виконали наказу своїх безпосередніх керівників.
Станом на 13.06.2024 р. враховуючи відмову виконати накази своїх безпосередніх керівників, щодо прийняття рішення або відмови нести подальшу службу у складі батальйону , а також виходячи з необхідності комплектування вказаного батальйону поліції, поліцейські , зокрема і ОСОБА_1 , на підставі п. 2 ч. 1 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) та абзацу 2 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію" , наказом ГУНП від 13.06.2024 № 126 о/с були призначені за наступними посадами, зокрема: ОСОБА_1 - начальником відділення снайперів батальйону поліціїособливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області .
З метою ознайомлення поліцейських , зокрема ОСОБА_1 зі змістом наказу ГУНП від 13.06.2024 № 126 а/с. 14.06.2024 до територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП, де проходять службу вказані поліцейські, УКЗ ГУНП були надіслані витяги із наказів про призначення в займані посади рекомендованими листами, а також надіслані такі витяги до керівників підрозділів в яких попередньо проходили службу поліцейські, для ознайомлення із наказами їх безпосередньо.
Окрім цього , враховуючи доведення наказів про призначення до батальйону поліцейських для проведення шикування, проведення інструктажу та стройового огляду було надіслано службову телеграму керівника ГУНП від 14.06.2024 № 755/106/01/32-2024, із наказом про необхідність з'явитися 17.06.2024 до внутрішнього двору будівлі ГУНП, поліцейських, які після визначення їх такими, що мають проходити подальшу службу у складі батальйону , відмовилися документально оформити свій факт відмови, склавши відповідний рапорт та відповідно до п. 2 ч. 1 (для більш ефективної служби , виходячи з інтересів служби) та абзацу 2 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП від 13.06.2024 № 126 о/с, були переведені до складу батальйону ГУНП.
Однак, окремі поліцейські серед яких ОСОБА_1 вимогу телеграми ГУНП від 14.06.2024 № 755/106/01/32-2024 - не виконав та про причини неприбуття не повідомив ні свого попереднього керівника, ні т.в.о командира батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 .
Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 17.06.2024 р. та 18.06.2024 р. взагалі не з явилися на службу , до місця дислокації батальйону ( адмінприміщення РПОП ГУНП) , про своє місце знаходження керівника - не повідомив.
17 червня 2024 року, за фатом невиходу ОСОБА_1 на службу складено Акт про відсутність на службі за вих. №790/106/36-2024.
17 червня 2024 року, за фатом відмови ОСОБА_1 від дачі пояснень, членами дисциплінарної комісії ГУНП складено відповідний Акт про відмову від дачі пояснень за вих. №801/106/32-24.
18 червня 2024 року, за фатом невиходу ОСОБА_1 на службу складено Акт про відсутність на службі за вих. №790/106/32-2024.
Опитаний в ході службового розслідування гр. ОСОБА_2 пояснив, що 31.05.2024 р. в УКР ГУНП було визначено, що поліцейський ОСОБА_1 буде переведений до батальйону . 11.06.2024 р. вказаному поліцейському за участі особового складу , того ж дня було віддано усний наказ про те, що йому необхідно звернутися ло кадрового підрозділу та оформити відповідні службові документи ( рапорт про призначення на посаду) за фактом переводу до батальйону . У свою чергу 12.06.2024 р. ОСОБА_1 не вийшов на службу , та здійснив оформлення листка непрацездатності у зв'язку із захворюванням . Враховуючи необхідність ознайомити ОСОБА_1 з вимогою Наказу ГУНП від 13.06.2024 р. №126 о/с , за місцем проживання ОСОБА_1 було направлено працівників УКР ГУНП, однак двері його будинку ніхто не відчиняв та на телефонні дзвінки останній з 12.06.2024 р. не відповідав.
ОСОБА_1 13 квітня 2016 року склав присягу наступного змісту: Я, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно службової характеристики, за період, з жовтня 2021 року по теперішній час ОСОБА_1 в займаній зарекомендував себе з негативної сторони, схильний до ухиляння від службових обов'язків, недобросовісний, постійно потребує контролю з боку керівництва. Потенційні можливості по службі негативні. За підвищення рівня службової діяльності та авторитет управління карного розшуку не вболівав, почуття особистої відповідальності за доручену справу відсутнє. Не здатний брати ініціативу, відповідальність на себе. В екстремальній ситуації уникає відповідальності, як керівник та колега.
18 червня 2024 року, дисциплінарною комісією складено Висновок " За фактами відмови окремими поліцейськими структурних служб, територіальних ( відокремлених) підрозділів ГУНП в Закарпатській області виконувати накази керівників", де констатовано:
Таким чином ОСОБА_1 , діючи непрофесійно, хибно розуміючи вимоги Присяги яку склали та ігноруючи обов'язки поліцейського щодо неухильного дотримання положень Конституції України, Закону України " Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 " Про введення воєнного стану України" , наказів Національної поліції України, від 08.04.2022 №242 " Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану " наказу ГУНП в Закарпатській області від 25.02.2022 №455 " Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру ГУНП в Закарпатській області в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності" , не виконали накази своїх безпосередніх керівників, а також керівника ГУНП ( вимога службової телеграми) , грубо порушив вимоги частини 1, пунктів 1, 2, 4, 5, 6 частини 3 статті 1, частин 1, 2, 5 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 с. 18, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про зональну поліцію», пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, абзаців 2, 13 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», яка регламентує етику поведінки декларантів , оскільки поліцейські є суб'єктами декларування, чим намагався спровокувати у інших поліцейських негативну поведінку аналогічного характеру , що в умовах війни України з Російською Федерацією , є неприпустимо.
Згідно відомостей зазначених у службовій характеристиці ОСОБА_1 останній , за період служби в поліції, зокрема, на посадах до призначення у батальйон , зарекомендував себе - посередньо, як поліцейський, який є невмотивований та неініціативний.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування не встановлено.
Дисциплінарною комісією зазначено, що:
1.Проведення службового розслідування за фактом викладених в доповідній записці управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відомостей, з приводу відмови окремих поліцейських структурних служб, територіальних (відокремлених) підрозділів Головного управління Національне порції в Закарпатській області виконувати накази керівників завершити.
2. Відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування , вважати такими, що підтвердилися.
12. За вчинення грубого дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 1, пунктів 1, 2, 4, 5, 6 частини 3 статті 1, частин 1, 2, 5 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 с. 18, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про зональну поліцію», пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, абзаців 2, 13 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», що виразилось у невиході на службу 17.06.2024 та 18.06.2024 в умовах воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, порушенні Присяги та Правил етичної поведінки поліцейського, а також невиконанні наказів безпосередніх керівників керівництва Головного управління Національної поліції Закарпатській області, начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_1 (0072165), відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області від 18.06.2024 №1514 " Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області" ,за вчинення грубого дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 1, пунктів 1, 2, 4, 5, 6 частини 3 статті 1, частин 1, 2, 5 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 с. 18, частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про зональну поліцію», пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, абзаців 2, 13 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», що виразилось у невиході на службу 17.06.2024 та 18.06.2024 в умовах воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, порушенні Присяги та Правил етичної поведінки поліцейського, а також невиконанні наказів безпосередніх керівників керівництва Головного управління Національної поліції Закарпатській області, начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_1 (0072165), відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити зі служби в поліції.
19 червеня 2024 року супровідним листом №839/106/32-2024 начальником ГУНП в Закарпатській області на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , був направлений Витяг з Наказу ГУНП в Закарпатській області " Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області" від 18.06.2024 №1514 для ознайомлення.
Згідно з Витягу з Наказу від 19.06.2024 р. №131 о/с " По особовому складу" , відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції :
за п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України):
підполковника поліції ОСОБА_1 (0072165), начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління національної поліції в Закарпатській області, з 19 червня 2024 року.
Підстава: пункт 10 наказу ГУНП в Закарпатській області від 18.06.2024 №1514 та довідка-розрахунок про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування , строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, №32, видана УЛМ ГУНП 18.06.2024 вих.№682/106/3-2024.
Поряд з цим, судом встановлено, що відповідно до Виписки з медичної карти стаціонарного хворого КНП Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня Ужгородської міської ради №1378/196, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 05.04.2022 року по 08.04.2022 року з діагнозом : прорив медіального меніску, травматичне пошкодження передньої схрещеної зв'язки правого колінного суглобу. Антеро - медіальна нестабільність , блокада правого колінного суглобу.
Лікування: 06.04.2022 року
1. Взяття аутотрансплантату ( сухожилку m.semimembranosus).
2. Ревізійна артроскопія правого колінного суглобу. Артроскопічне відновлення передньої схрещеної зв'язки аутотрансплантатом , парціальна резекція медіального меніску правого колінного суглобу. Дебрідмент правого колінного суглобу.
12.06.2024 року ОСОБА_1 було відкрито лікарняний, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність від 12.06.2024 року №МЕ9Н-ЕРСТ-3ЕХВ-87СТ.
Згідно Виписки з медичної карти стаціонарного хворого КНП Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня УМР №3583/945, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 17.06.2024 р. по 24.06.2024 р. з діагнозом : травматичне пошкодження медіального та латерального менісків правого колінного суглобу . Блокада правого колінного суглобу. Правобічний гонартроз ІІІст. Хондромаляція медіального виростків стегнової та в/г кістки. Циклоп синдром правого колінного суглобу. Стан після артроскопічної пластики ПХЗ . ІХЗ. Кардіосклероз атеросклеротичний . ХСН І ст.
Лікування: 18.06.2024 р.: Ревізійна артроскопія правого колінного суглобу. Парціальна резекція медіального та латерального менісків правого колінного суглобу. Дебрідмент правого колінного суглобу.
Мотиви та норми права застосовані судом
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частиною 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VІІІ).
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.
Згідно з п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 (далі Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023) з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно з ст. 16 цього ж Закону за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-IX, до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою.
При цьому, Законом від 15.03.2022 №2123-IX статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною четвертою такого змісту: «Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Зокрема, стаття 24 Закону України «Про Національну поліцію» у редакції Закону №1702-IX від 16.07.2021 «Про основи національного спротиву» передбачає додаткові повноваження поліції.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону №580-VІІІ у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Аналіз наведених норм права доводить, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції, погоджуються на підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися.
Приписами частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначено чіткий перелік підстав коли поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
В розумінні частини 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з ч.2 цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За приписами частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №,893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п.1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає:
-в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського
-з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення,
- установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку,
- вини поліцейського,
- ступеня тяжкості дисциплінарного проступку,
- розміру заподіяної шкоди
-та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку, службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
-обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
-відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
-вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Відповідно до п.2 розділу VI цього Порядку, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно- правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У відповідності до ч. 2 Розділу IV Порядку поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
3. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
4. Надання чергової відпустки поліцейському, стосовно якого проводиться службове розслідування, здійснюється з повідомленням голови дисциплінарної комісії.
5. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом встановлено, що позивач не надавав пояснень під час службового розслідування, оскільки перебував на лікарняному., а також у звязку з цим був позбавлений всіх вищеперерахованих прав під час службового розслідування щодо нього.
Відповідно до ч. 3 Розділу V Порядку у разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, що підтверджено документально (далі - відсутність на службі за вагомих обставин), час відсутності його на службі не зараховується до строку проведення службового розслідування, про що видається наказ про відсутність на службі за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування.
Судом встановлено , що наказ про відсутність на службі позивача за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування - відсутній, хоча у відповідача була наявна необхідна інформацію про е-лікарняний в Електронному кабінеті страхувальника на Порталі Пенсійного фонду України.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) особою рядового і начальницького складу обов'язків або вчинення ним дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з врахуванням характеру та обставин вчиненого проступку, його наслідків, попередньої поведінки, кваліфікації тощо та бути співмірним дисциплінарному проступку.
Згідно п.1 Розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На підставі ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Аналіз наведених правових норм доводить, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Суд зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Адміністративний суд в силу вимог ч.3 ст.2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У свою чергу, суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями й документами.
Суд враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Необхідно зазначити, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Між тим сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.
Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.
Верховний Суд в постанові від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 наголосив на тому, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України та не виключає необхідність з'ясувати і встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського.
До того ж, в адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, згідно з якою на останнього покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Як встановлено судом, на момент прийняття усіх наказів, в тому числі наказу № 126 від 13.06.2024 року про призначення на нову посаду та наказ про обовязок зявитися 17.06.2024 до внутрішнього двору будівлі ГУНП, невиконання яких інкримінується у вину ОСОБА_1 такий перебував на лікарняному, що підтверджується усіма необхідними та допустимими доказами, а тому вина ОСОБА_1 , як така що може трактуватись як порушення дисциплінарного статуту відсутня, що говорить про неможливість притягнення його до найсуворішої міри відповідальності - звільнення зі служби.
За сукупним аналізом норм КЗпП України, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; Постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328 "Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього"; Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"; Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» вбачається, що Е-лікарняний - електронний документ, що засвідчує факт тимчасової непрацездатності особи. Він є підставою для звільнення від роботи та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. е-лікарняний не потрібно друкувати та надавати роботодавцю у паперовій формі чи надавати будь-які паперові підтвердження тимчасової непрацездатності. У хворого виникає обов'язок повідомити про відкриття е- лікарняного свого роботодавця будь-яким зручним способом, наприклад, телефоном. Що і було вчинено позивачем ще 12.06.2024 року. Роботодавець, у свою чергу має змогу перевірити усю необхідну інформацію про е-лікарняний в Електронному кабінеті страхувальника на Порталі Пенсійного фонду України.
Враховуючи наведене вище вбачається, що відсутність ОСОБА_1 під час стройового огляду була законною так як ще з 12.06.2024 року він був звільнений від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою.
Дисциплінарна Комісія дані факти не перевірила, не надала їм оцінку та незаконно притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Таким чином, пункт 10 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18.06.2024 № 1514 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області». та наказ на реалізацію попереднього наказу від 19.06.2024 № 131 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 , а також від 09.08.2024 № 163 о/с «По особовому складу» "Про часткову зміну пунктів наказу ГУНП в Закарпатській області від 19.06.2024 № 131" слід визнати визнати протиправними та скасувати.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.( ч. 2 ст. 77 КАСУ ), і виходячи з даного обовязку відповідача правомірність оскаржуваних наказів відповідачем не доведена достатніми доказами.
В даному випадку суд застосовує надані йому повноваження згідно ч 2 ст. 9 КАСУ , а саме: суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі- КЗпП України).
Згідно із ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України »Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи те, що суд визнав спірні накази відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції протиправними та такими, що підлягають скасуванню, суд висновує, що належним способом поновлення порушеного права позивача є поновлення його на посаді начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 25.06.2024 року.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок).
Так, відповідно до пп. «з» п. 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
П. 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
П. 3 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.
Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до Довідки №504/106/5-24 від 08.07.2024 р., про заробітну плату ОСОБА_1 , його заробітна плата за останні два місяці перед звільненням склала: за квітень 2024 року -35648,99 грн., за травень 2024 року - 35648,99 грн., середньомісячна -35648,99., середньоденна- 1168,81 грн.
Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу 114 календарних днів за період 25.06.2024 р. по 17.10.2024 р. що підлягає виплаті на користь позивача, становить 133244,34 грн . При цьому, з вказаної суми слід відрахувати податки, збори та інші обов'язкові платежі, які повинні утримуватися із сум доходу поліцейського.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв'язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 35648,99 грн. підлягає до негайного виконання.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, буд. 13,м. Ужгород, Закарпатська обл., Ужгородський р-н,88000, ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 10 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18.06.2024 № 1514 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області».
3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 19.06.2024 № 131 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 .
4. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 09.08.2024 № 163 о/с «По особовому складу» "Про часткову зміну пунктів наказу ГУНП в Закарпатській області від 19.06.2024 № 131".
5. Поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 25.06.2024 року.
6. Стягнути з ГУНП в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) вул. Ференца Ракоці, 13 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) АДРЕСА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.06.24 року по 17.10.2024 року в розмірі 133 244,34 грн. ( сто тридцять три тисячі двісті сорок чотири гривні 34 коп.)
7. Рішення в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 25.06.2024 року підлягає негайному виконанню.
8. Рішення в частині стягнення з ГУНП в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) вул. Ференца Ракоці, 13 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) АДРЕСА_2 середнього заробітку за один місяць в розмірі 35648,99 грн. підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст виготовлено та підписано 23 жовтня 2024 року