24 жовтня 2024 року м. Житомир справа №240/9638/23
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шимоновича Р.М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, стягнення коштів,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/9638/23.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як інваліду війни ІІ групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як інваліду війни ІІ групи, щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Житомирським окружним адміністративним судом 05 березня 2024 року видано позивачу виконавчий лист.
Від позивача до суду надійшла заява про зміну способу виконання рішення у справі, у якій просить змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 у справі №240/9638/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року, як особі з інвалідністю 2-ї групи внаслідок війни, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплаченої частини на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь недоотриманої грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік в сумі 11 566 грн.
Від представника відповідача на подану заяву надійшли заперечення, в яких просить відмовити у її задоволенні, оскільки зміна способу виконання призведе до зміни рішення суду по суті.
Відповідно до ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на викладене та враховуючи відсутність вимоги сторін про розгляд заяви з викликом сторін, керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2021 №845, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Обгрунтовуючи заяву про зміну способу виконання рішення, позивач вказав, що на даний час прийняте у цій справі рішення не виконане у повному обсязі, зокрема, здійснено розрахунок недоотриманої суми щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 11566,00 грн, однак вказану суму боржник не виплатив. А тому, на думку позивача, наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду на стягнення з відповідача нарахованої суми.
При цьому, судом встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 у справі №240/9638/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено розрахунок недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, яка становить 11566,00 грн, але виплатити ці кошти на даний час немає можливості, оскільки територіальне управління не може використовувати кошти Пенсійного фонду України на виплату грошової допомоги.
З огляду вказане, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідно фінансування не може вважатися невиконанням рішення за відсутності поважних причин.
Суд вказує, що з 01.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги" від 16.12.2020 №1279, згідно з якою вносяться зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596.
Пунктом 3 постанови закріплено, що Пенсійному фонду України до 01.04.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Постановою також внесено зміни до пп.4 п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, згідно з яким Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Отже, з 01.04.2021 функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України.
Тобто рішення суду в частині доплати до пенсії боржником фактично виконується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Саме тому виплата за вказаними рішеннями здійснюється із Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати таким чином, що особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що не є справедливим по відношенню до інших громадян, які також чекають на виплату коштів із бюджету.
Суд зауважує, що приписи ст.378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Натомість, обставини викладені у заяві представника стягувача не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Також суд звертає увагу, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2023 року по справі №340/6875/21.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу виконання рішення у справі №240/9638/23.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 в адміністративній справі №240/9638/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.М.Шимонович