про відмову в прийнятті звіту
та встановлення нового строку для його подання
23 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/9657/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши питання про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - відповідач, Департамент) про визнання протиправними дій щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, що враховується для перерахунку пенсії виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року та зобов'язання вчинити такі дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії.
Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року пенсії ОСОБА_1
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
20 вересня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки відповідач не повністю виконав судове рішення.
Ухвалою суду від 20 вересня 2024 року прийнято та призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №240/9657/24 до розгляду в порядку письмового провадження. Установлено Департаменту з питань виконання кримінальних покарань у разі заперечення проти задоволення заяви до 26 вересня 2024 року для надання суду, з доказами направлення іншій стороні, заперечення на заяву та докази, на підставі яких ґрунтуються заперечення проти задоволення такої.
Ухвалою суду від 27 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено, зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань, подати суду у тридцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали звіт про повне виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі №240/9657/24.
11 жовтня 2024 року на адресу суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення суду.
У звіті зазначено, що з метою забезпечення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі № 240/9657/24 Департаментом видано ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії за посадою начальник Управління Державної пенітенціарної служби у Вінницькій області від 19 серпня 2024 року № 9/3-2762, яку листом Департаменту від 20 серпня 2024 року №7125//9/3//7-52-24 надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. У довідці зазначено відсоток надбавки за особливості проходження служби - 50 %, премії - 422,7%. Наказом Міністерства юстиції України від 13 березня 2018 року № 686/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 березня 2018 року за № 388, затверджено переліки посад осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які скорочені та прирівнюються до існуючих посад, та переліку посад осіб рядового і начальницького складу органів, підрозділів, закладів та установ виконання покарань МВС, які прирівнюються до існуючих посад Державної кримінально-виконавчої служби України. Відтак розпорядником такої інформації є Міністерство юстиції України. З метою визначення середніх розмірів, виплачених за відповідний період, Міністерство юстиції України, як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, збирає дані щодо фактично виплачених сум за відповідний місяць (місяць в якому виникає право на перерахунок - січень 2021, 2022, 2023 і т.д.) з усіх державних установ, державних підприємств та інших органів Державної кримінально-виконавчої служби України, консолідує їх, виводить середній розмір та доводить листами. З метою виконання рішень судових інстанцій щодо надання довідок особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, листом Міністерства юстиції України від 11 травня 2023 року № 58665/16.3.2/32-23 доведено інформацію щодо середнього розміру (у відсотках) надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які встановлені виходячи з розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним званням, розрахованих з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 гривні), та фактично виплачені за січень 2023 року.
Що стосується розрахунку безпосередньої суми цього відсотка та невикористання при такому розрахунку прожиткового мінімуму 2023 року зазначає, що на момент виникнення права на перерахунок пенсії (01 січня 2023 року в цьому випадку) розміри посадових окладів, окладів за військове звання та надбавки за вислуги років працівників Державної кримінально-виконавчої служби України фактично базуються та розраховуються відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік, тобто фактично виплачені суми грошового забезпечення залишаються "на рівні" 2018 року, то й для розрахунку відповідних середніх розмірів (наприклад премії) для перерахунку пенсії використовується прожитковий мінімум станом на 2018 рік.
23 жовтня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що вказаним рішенням суду Департамент не зобов'язано видати ОСОБА_1 довідку з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії від нових основних видів грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року. Разом з тим, в довідку включені середні розміри надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50% та премії у розмірі 422,7%, які встановлені виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, розрахованих з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 гривні), та фактично виплачені за січень 2023 року, які доведені до Департаменту листом Міністерства юстиції України від 11 травня 2023 року № 58665/16.3.2./32-23.
Дослідивши поданий звіт про виконання рішення суду, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац 3 пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Окрім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі ОСОБА_2 проти України від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1 та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 1291 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд).
Як установлено судом, відповідач заперечує, що рішення у справі не виконано, та переконує, що зазначене рішення суду виконано в повному обсязі відповідно до його резолютивної частини.
Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача та із грошовим розрахунком складових довідки від 19 серпня 2024 року № 9/3-2762 з огляду на таке.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", визначений Порядком № 45.
Згідно із пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.
Пунктом 3 Порядку № 45, зокрема, передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 3 названої Постанови виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України визначено Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 28 березня 2018 року №925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 року за №377/31829 (далі - Порядок №925/5).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
Пунктом 1 глави 5 розділу II Порядку №925/5 встановлено, що особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника органу чи установи в межах кошторисних призначень встановлюється надбавка за особливості проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.
З огляду на наведені приписи, надбавка за особливості проходження служби визначається шляхом множення відповідного відсотка на суму посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.
Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу II Порядку №925/5 особам рядового і начальницького складу, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень), виплачується надбавка за службу в умовах режимних обмежень до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:
з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків;
з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків;
з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Тобто, надбавка за службу в умовах режимних обмежень визначається у відсотковому значенні від суми посадового окладу.
Окрім цього, як указано вище, згідно з положеннями підпункту 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Пунктом 2 глави 13 розділу II Порядку №925/5 передбачено, що преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється згідно з положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.
Тобто, розмір премії також визначається шляхом множення відповідного відсотка на суму посадового окладу.
Таким чином, аналіз зазначених положень вказує на те, що розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення залежать від розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Так, зі змісту наданої позивачем суду довідки про розмір грошового забезпечення від 19 серпня 2024 року № 9/3-2762 убачається, що розмір посадового окладу визначено у розмірі 13960,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням 2362,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) 8032,00 грн. Правильність визначення їх розмірів позивачем не оспорюється. Не оспорюється також правильність визначення у довідці відсоткового розміру додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас, аналізуючи наведені у примітці до вказаної довідки відомості, суд робить висновок, що надбавка за особливості проходження служби, премія та надбавка за службу в умовах режимних обмежень розраховані, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762,00 грн), з урахуванням листа Міністерства юстиції України від 11 травня 2023 року №58665/16.3.2/32-23.
Так, розмір надбавки за особливості проходження служби станом на 01 січня 2023 року має бути визначений у розмірі 50,00% розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років (13960,00 грн + 2362,00 грн + 5355,00 грн) х 50,00%), що становить 10838,50 грн, натомість у довідці зазначено 8032,50 грн.
Розмір надбавки за службу в умовах режимних обмежень станом на 01 січня 2023 року має бути визначений у розмірі 15% від розміру посадового окладу, тобто (13960,00 грн х 15%), що становить 2094,00 грн, натомість у довідці зазначено суму 1374,00 грн.
Розмір премії має бути визначений у розмірі 422,70% від розміру посадового окладу, тобто (13960,00 грн х 422,7%), що становить 59008,92 грн, натомість у довідці зазначено суму 38719,32 грн.
Суд зауважує, що відповідач при оформленні довідки від 19 серпня 2024 року № 9/3-2762 був зобов'язаний застосовувати розрахункову величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, як при обчисленні посадового окладу, окладу за спеціальним званням, так і під час розрахунку надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії. Застосування відповідачем прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 грн) для визначення надбавки за особливості проходження служби та премії станом на 01 січня 2023 року є протиправним.
Таким чином, відповідач оформлюючи довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 19 серпня 2024 року № 9/3-2762 безпідставно не враховує положення Постанови №704 в частині застосування для розрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року та положення Порядку №925/5, внаслідок чого невірно розрахував розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії.
Суд убачає, що відповідач вказаний обрахунок складових провів посилаючись на лист Міністерства юстиції України від 11 травня 2023 року № 58665/16.3.2./32-23.
Однак, використання в обрахунку складових грошового забезпечення зазначеного листа суд уважає помилковим, оскільки на відповідача покладена функція із складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
У спірних правовідносинах таким рішенням Кабінету Міністрів України є Постанова №704, а також зміна розміру посадового окладу у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у січні відповідного року.
Лист Міністерства юстиції України від 11 травня 2023 року № 58665/16.3.2./32-23України не є нормативно-правовим актом, який регулює питання зміни розміру видів грошового забезпечення.
При цьому, суд зауважує, що правила арифметичного обрахунку не можуть змінюватись за жодних обставин, навіть з урахуванням роз'яснень чи то листів з такого питання, тобто сталі відсоткові величини мають обраховуватись із оновленого розгляду посадового окладу та окладу за військове звання.
Таким чином, зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду у цій справі не виконано, а тому у суду відсутні підстави для прийняття звіту про виконання рішення суду та завершення процедури судового контролю.
З огляду на викладене, суд уважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У прийнятті звіту Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі №240/6957/24 відмовити.
Встановити новий строк Департамент з питань виконання кримінальних покарань для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі №240/6957/24 протягом тридцяти днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис