про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/20115/24
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування вимогу виконавця,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу державного виконавця від 26 вересня 2024 року № 149733.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) перевіряючи на етапі відкриття провадження матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України та щодо подання позову у встановлений строк, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цих норм Кодексу з таких підстав.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись 18 жовтня 2024 (через підсистему "Електронний суд") до суду, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу державного виконавця від 26 вересня 2024 року № 149733, а також зазначає, що ним отримано оскаржувану вимогу 08 жовтня 2024 року, однак не додає доказів того, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо саме 08 жовтня 2024.
Тож з'ясування відповідних обставин щодо дотримання десятиденного строку звернення до суду з цим позовом потребує перевірки належними доказами.
Також, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання мотивовано тим, що позивач являється розпорядником грошових коштів з державного бюджету 3 рівня, сплата розміру судового збору з казначействі займає певний строк, що є форс-мажорною обставиною та унеможливлює подачу квитанції (платіжної інструкції) про сплату судового збору одночасно з подачею позовної заяви. Також позивач звертає увагу суду на те, що від 21 жовтня 2024 року рахунки позивача заблоковані, що підтверджується листом Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області від 21 жовтня 2024 року № 02-08-06/3325, тому сплата судового збору за подачу позовної заяви наразі є неможливою. У зв'язку з цим, квитанція про сплату судового збору буде долучена позивачем згодом.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні положення закріплено у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, Державна установа "Житомирська виправна колонія (№4)" не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати (аналогічно вказав Верховний Суд в ухвалі від 15 жовтня 2024 року).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, Державна установа "Житомирська виправна колонія (№4)" за подачу до суду цього позову повинна сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (розрахунок: 3028,00 грн (за немайнову вимогу) х 0,8 (коефіцієнт пониження).
Однак, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України Державною установою "Житомирська виправна колонія (№4)" не додано документ про сплату судового збору.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи викладене, задля усунення недоліків позовної заяви надати:
- належні докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної вимоги виконавця. У разі ж подання позову після закінчення десятиденного строку позивачу належить подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням щодо поважності підстав його пропуску, підтвердженим належними доказами;
- оригінал документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
Позовну заяву Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько