Справа № 275/1138/24
23 жовтня 2024 року смт. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130, ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
з участю ОСОБА_1 ,-
05.10.2024 о 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 , в с.Соболівка по вул.Центральній, 32 Житомирського району Житомирської області та в с. Озера по вул.. Київській, 24-А, керуючи автомобілем «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення п.п. 2.10 «д», 11.3 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки не вибрав належної швидкості руху в результаті чого не впорався з керуванням здійснив наїзд на ліве узбіччя, а в подальшому на електроопору, внаслідок чого транспортний засіб та електроопора отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу серії ЕПР1 № 144130 від 06.10.2024 ОСОБА_1 ставиться у вину те, що в нього, 05.10.2024 о 21 год. 00 хв., в с.Соболівка по вул.Центральній, 32 Житомирського району Житомирської області та в с. Озера по вул.. Київській, 24-А, після керування автомобілем «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_2 , вчинивши ДТП яку залишив до приїзду працівників поліції в порушення п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мова не чітка. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справ надійшли до Брусилівського районного суду Житомирської області з ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області 09.10.2024, справи № 275/1135/24, № 275/1137/24, № 275/1138/24, справи призначалась до розгляду з дотриманням строків, передбачених ст. 277 КУпАП.
Відповідно до положень ст.36 КУпАП, суддя вважає за необхідне об'єднати вказані протоколи в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за ст. 124 КУпАП визнав, вказав, що 05.10.2024 вечором не впорався з керування авто і в'їхав у стовп, потім залишив місце ДТП та поїхав додому. Вже наступного дня зранку вживав алкоголь, коли до нього приїхали поліцейські та склали матеріали. За пошкодження стовпа розрахувався, місце ДТП залишив, бо пошкодив лише свій автомобіль, тому не вважав за потрібне викликати поліцію, алкоголь вжив на наступний день, бо не чекав приїзду поліцейських.
Заслухавши особу, дослідивши матеріали справи, доходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№ 144095 та ЕПР1 № 144084, схемою місця ДТП від 05.10.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.10.2024, рапортом про отримання виклику на лінію «102», змістом відеозапису від 06.10.2024.
При цьому, з самого відеозапису події також вбачаються ушкодження на авто ОСОБА_1 , його обізнаність з ДТП та ознаки сп'яніння.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 щодо невизнання вини за ст. 122-4 КУпАП в зв'язку з відсутністю інших учасників ДТП, оскільки Правила дорожнього руху чітко регламентують дії водія в разі причетності до ДТП, і в даному випадку водієм було їх порушено та залишено місце події, хоча він усвідомлював свою причетність до неї.
Тому суд вважає доведеним поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачений ст.124 та 122-4 КУпАП.
Що стосується протоколу за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП (в редакції статті станом на 06.03.2021), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Порядок ).
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з ч.3 цієї статті, в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Згідно ч. 5 цієї статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Також, в рішенні від 21.07.2010 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Оцінюючи докази в їх сукупності суд зауважує наступне.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2024 вбачається, що підставою для пропозиції пройти огляд ОСОБА_1 для виявлення стану алкогольного сп'яніння став факт керування останнім напередодні, 05.10.2024, транспортним засобом та вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
В свою чергу, пояснення ОСОБА_1 в суді та послідовні його пояснення на відеозаписі від 06.10.2024 про те, що він вживав алкоголь на наступний день після події ДТП - жодним доказом не спростовані, а усі сумніви щодо доведеності вини особи, згідно ст.62 Конституції України, тлумачаться на її користь.
Крім цього, ч. 4 ст. 130 КУпАП не встановлює час, протягом якого вживання особою алкоголю після причетності до ДТП є правопорушенням, проте вочевидь, що такий час може тривати лише розумний строк і з врахуванням, зокрема, двохгодинного строку на проведення огляду, передбаченого ч. 4 ст. 266 КУпАП.
Суд констатує, що складання протоколу від 06.10.2024 як і перше після ДТП спілкування водія з поліцейськими сталося на наступний день після події ДТП, безпосереднього переслідування водія після ДТП не відбувалося, як і його зупинки на місці події чи затримання, особа вільно залишила місце ДТП та на момент оформлення матеріалів знаходилася вдома.
Вказане, а також значний проміжок часу між подією ДТП та виявленням ознак сп'яніння у водія на наступний день вже за місцем свого проживання, відсутність належних доказів того, що вживання особою алкоголю відбулося саме 05.10.2024 - ставить під обгрунтований сумнів можливість притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП та не спростовує поза розумним сумнівом його послідовні пояснення про вживання алкоголю на наступний день.
Суд зауважує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р. та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р.).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Таким чином, в ході розгляду справи на підставі сукупності наданих суду доказів не було доведено поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного, провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю.
В свою чергу, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених: ст. 124 КУпАП, а саме - порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд, та ст. 122-4 КУпАП - залишення водієм транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, тобто в діях ОСОБА_1 наявний склад вказаних правопорушень.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При обрані міри адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, обставин що обтяжують чи пом'якшують відповідальність не встановлено, тому до правопорушника згідно вимог ст. 36 КУпАП слід застосувати остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, яка є найсуворішою стягненням у виді штрафу.
Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням характеру правопорушення, особи порушника, обставин справи та керуючись ст. 7, 9, 40-1, 33, 35, 36, 122-4, 124, ч.4 ст.130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
На підставі ст.36 КУпАП, об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 275/1135/24, № 275/1137/24, № 275/1138/24 та присвоїти єдиний унікальний номер справи № 275/1138/24.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 05.10.2024 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомир обл./Житомир обл./ 21081300, код отримувача (код ЄРДПОУ): 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300).
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Копію постанови направити до ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та особі, яка вчинила правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови
Суддя П. В. Миколайчук