?
02 жовтня 2024 року
м. Київ
права № 904/203/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (колегія суддів: Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б., Іванов О. Г.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 (суддя Ярошенко В. І.) у справі
за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Сільськогосподарського риболовецького товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, зобов'язання повернути майно,
за участю представників:
прокурора - Кравчук О. А.,
відповідача - Гетьмана І. Г.,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Дніпропетровська ОДА) до Сільськогосподарського риболовецького товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького (далі - СРТДВ ім. Богдана Хмельницького), в якому просив:
- усунути перешкоди державі в особі Дніпропетровської ОДА у користуванні Шолохівським водосховищем - водним об'єктом з площею водного дзеркала 13,5 кв. км, об'ємом 97 млн. куб. м, що розташоване на річці Базавлук, в межах Апостолівського та Нікопольського районів Дніпропетровської області, що входить до складу територій і об'єктів ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Базавлуцький прибережно-річковий комплекс", шляхом заборони його використання для здійснення рибогосподарської діяльності (промислового рибальства) СРТДВ ім. Богдана Хмельницького;
- усунути перешкоди державі в особі Дніпропетровської ОДА в користуванні та розпорядженні Шолохівським водосховищем, а також земельною ділянкою під ним шляхом зобов'язання СРТДВ ім. Богдана Хмельницького повернути державі в особі Дніпропетровської ОДА водний об'єкт - Шолохівське водосховище площею водного дзеркала 13,5 кв. км, об'ємом 97 млн. куб. метрів, що розташоване на річці Базавлук, в межах Апостолівського та Нікопольського районів Дніпропетровської області, що входить до складу територій і об'єктів ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Базавлуцький прибережно-річковий комплекс", разом із земельною ділянкою під ним.
2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини:
- Шолохівське водосховище та річку Базавлук віднесено до об'єктів природно-заповідного фонду заказників загальнодержавного значення, на території яких заборонена будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, у т. ч. будь-яке рибальство;
- відповідач використовує водосховище для потреб своєї господарської діяльності без належним чином оформлених правовстановлюючих документів та без будь-яких на це законодавчих прав, що порушує права держави в особі Дніпропетровської ОДА;
- із часу набуття Шолохівським водосховищем статусу території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення дія дозволу відповідача на спеціальне використання водних біоресурсів не поширюється на відповідну територію, а тому він не може здійснювати рибогосподарську діяльність на території цього водного об'єкта;
- порушення інтересів держави полягає у здійсненні відповідачем незаконної господарської діяльності на Шолохівському водосховищі, яке має статус об'єкта природно-заповідного фонду, недодержанні встановленого чинним законодавством особливого режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду на землях природно-заповідного призначення, що суперечать встановленим видам використання та може призвести до порушення цілісності екомережі держави в цілому.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що основним видом діяльності СРТДВ ім. Богдана Хмельницького є прісноводне рибальство (код КВЕД 03.12), який включає: прісноводне рибальство на комерційній основі, ловлю прісноводних ракоподібних і молюсків, ловлю прісноводних видів тварин.
4. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство також здійснює діяльність, пов'язану з прісноводним рибництвом (аквакультурою) (КВЕД 03.22), переробленням та консервуванням риби, ракоподібних і молюсків (КВЕД 10.20), оптовою та роздрібною торгівлею іншими продуктами харчування, у т. ч. рибою, ракоподібними та молюсками (КВЕД 46.38, КВЕД 47.23).
5. 20.12.2018 на підставі Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 801 СРТДВ ім. Богдана Хмельницького отримало дозвіл № 000011/2018 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) зі строком дії з 20.12.2018 до 19.12.2023 (далі - Дозвіл на промислове рибальство).
6. Дозвіл на промислове рибальство видано відповідачу із зазначенням в ньому даних щодо дозволених для використання знарядь лову, а також видів та обсягів водних біоресурсів на промислове вилучення водних біоресурсів (промислове рибальство) згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації Шолоховського водосховища на річці Базавлук (Дніпропетровська область) на період 2009- 2017 років, який 18.08.2007 погоджено Головним державним управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області, було погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області 12.08.2008 та затверджено Головою Державного комітету рибного господарства України 01.12.2008 (далі - Режим рибогосподарської експлуатації).
7. 07.12.2009 Державним комітетом рибного господарства України затверджені доповнення до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (Дніпропетровька область).
8. Відповідно до змін до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (р. Базавлук, Дніпропетровська область), які погоджено 02.12.2013 Головою Державного Агентства рибного господарства України, термін дії режиму продовжено до 31.12.2027.
9. Пунктом 15.2 змін до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища застережено, що у зв'язку із запланованим створенням в межах Шолохівського водосховища та прилеглих ландшафтів природоохоронної території господарська діяльність на Шолохівському водосховищі може бути обмежена.
10. Указом Президента України від 11.04.2019 № 139/2019 "Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення" оголошено ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Базавлуцький прибережно-річковий комплекс" (далі - Заказник).
11. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.08.2019 № 284 затверджено Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Базавлуцький прибережно-річковий комплекс" (далі - Положення про ландшафтний заказник).
12. Згідно з пунктом 1.3 Положення про ландшафтний заказник територія Заказника має загальну площу 3538,1197 га, охоплює західну частину Нікопольського району Дніпропетровської області і включає в себе долину нижньої течії річки Базавлук та її лівої притоки річки Солоної, а також Шолохівське водосховище і водосховище № 2, у тому числі: 1668,2 га земель водного фонду, 1607,9197 га земель сільськогосподарського призначення і 262 га земель несільськогосподарського призначення.
13. У відповіді Дніпропетровської ОДА від 23.11.2021 № 3- Z536/0/261/-21Ю, наданої на запит відповідача від 16.11.2021, вказано про відсутність картографічної схеми з прив'язкою до місцевості або кадастрового номера земельної ділянки та неможливість з'ясувати включення до Заказника території вздовж річок Базавлук та Солона у Нікопольському районі.
14. Згідно із відповіддю на адвокатський запит від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.11.2021 № 29-4-0.222-9443/2-21 вказано, що за інформацією відділу № 2 управління у Нікопольському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка, що охоплює Заказник, не зареєстрована та її межі не встановлені. Документація із землеустрою у відділі відсутня, тому неможливо надати інформацію щодо площі та точних меж території, які входять до території, що охоплює Заказник.
15. Відповідно до листа від 08.02.2022 № 7605-22 з 19.06.2020 та станом на 07.02.2022 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (орган, який видає дозвіл на використання ландшафтного заказника) не затверджувало ліміт та не видавало дозвіл на використання природних ресурсів у межах Заказника, а СРТДВ ім. Богдана Хмельницького щодо затвердження такого ліміту та видачі дозволу не зверталось.
16. У звітах СРТДВ ім. Богдана Хмельницького про обсяги вилову водних біоресурсів станом на 01.12.2021, 01.01.2022, 01.02.2022, які надавались відповідачем Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, містяться посилання на водний об'єкт Шолохівське водосховище.
17. Відповідно до акта Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпровська та Кіровоградська області) від 22.09.2021 № 374/4.2/21, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів СРТДВ ім. Богдана Хмельницького, встановлено, що станом на 21.09.2021 промислову діяльність на Шолоховському водосховищі СРТДВ ім. Богдана Хмельницького не здійснює.
18. 29.03.2022 начальником обласної військової адміністрації прийнято розпорядження № 87/0/527-22 "Про заборону використання суден та вилову водних біоресурсів на водоймах Дніпропетровської області у період воєнного стану", відповідно до якого заборонено навігацію на водних об'єктах Дніпропетровської області малих суден, моторних суден, прогулянкових вітрильних суден, прогулянкових суден, спортивних суден, швидкісних суден та спортивних суден, а також водних мотоциклів і засобів для розваг на воді та заборонено вилов водних біоресурсів шляхом промислового, любительського та спортивного рибальства на водних об'єктах Дніпропетровської області. Дія зазначеного розпорядження поширюється, зокрема, на Шолохівське водосховище, яке знаходиться на території Дніпропетровської області.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
19. 09.08.2023 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2024, про відмову у задоволенні позову.
20. Судові рішення мотивовані посиланням на те, що:
- згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка, що охоплює Заказник, не зареєстрована та її межі не встановлені, а з наявних в матеріалах справи доказів неможливо достеменно встановити точні дані щодо площ та точних меж території, які входять до території Заказника;
- факт використання СРТДВ ім. Богдана Хмельницького саме площі водного дзеркала 13,5 кв. км, об'ємом 97 млн. куб. м, що розташоване на річці Базавлук, в межах Апостолівського та Нікопольського районів Дніпропетровської області, що входить до складу територій і об'єктів Заказника, разом із земельною ділянкою під ним не підтверджений матеріалами справи;
- надані Прокурором на підтвердження своїх вимог докази не підтверджують, що відповідач здійснює промислове рибальство на території Шолохівського водосховища, чим перешкоджає державі у розпорядженні та користуванні водним об'єктом - Шолохівським водосховищем та земельною ділянкою під ним.
21. Окрім цього, суди першої та другої інстанцій дійшли висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі № 160/3225/20 не містить преюдиційних фактів для вирішення даної справи. Зазначеним судовим рішенням адміністративного суду не було встановлено, що у спірний період відповідач здійснював господарську діяльність на території Шолохівського водосховища.
Короткий зміст касаційної скарги
22. 18.07.2024 заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської ОДА через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
23. Підставою касаційного оскарження скаржником визначено пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
24. На підтвердження заявленої підстави прокурор зазначає, що при постановленні оскаржуваних судових рішень не були враховані висновки у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено скаржником у касаційній скарзі, у зв'язку із чим наявні підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовної заяви.
25. Скаржник вважає, що судові рішення у справі прийняті із неповним з'ясуванням судами всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків судів обставинам справи, з порушенням норм процесуального права - статей 73, 76- 79, 86, 236, 237 ГПК України, та неправильним застосуванням норм матеріального права: статті 16 Конституції України, статті 51 Водного кодексу України, частини першої статті 5, частини четвертої статті 7, статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", норм Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів", положень Порядку видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459, Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992, Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4.
26. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до необхідності здійснення переоцінки доказів та незгоди із наданням судами переваги акту Державної екологічної інспекції над звітами відповідача про обсяги вилову водних біоресурсів, які були надані прокурором на підтвердження факту використання відповідачем спірного водного об'єкта та земельної ділянки під ним.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
27. У відзиві відповідача на касаційну скаргу СРТДВ ім. Богдана Хмельницького він просить залишити її без задоволення, а постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, посилаючись на те, що доводи скаржника узагальнено зводяться до спроби здійснити переоцінку доказів та встановити нові обставини справи.
Позиція Верховного Суду
28. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
29. Предметом позову в цій справі є вимоги прокурора про усунення перешкод державі як власнику у користуванні та розпорядженні об'єктом водного фонду та земельною ділянкою під ним, які віднесені до території Заказника, шляхом заборони відповідачу використовувати та зобов'язання його повернути водосховище разом із земельною ділянкою під ним.
30. При розгляді цієї справи суди виходили з того, що з огляду на предмет і підстави заявленого позову прокурор мав довести, зокрема те, що відповідач здійснює свою діяльність з промислового вилову риби на території Заказника, така його діяльність є протиправною і у зв'язку з цим чиняться перешкоди державі в особі Дніпропетровської ОДА у користуванні Шолохівським водосховищем та земельною ділянкою під ним.
31. Суди попередніх інстанцій, дослідивши акт Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 22.09.2021 № 374/4.2/21, яким встановлено, що СРТДВ ім. Богдана Хмельницького не здійснює промислову діяльність на Шолохівському водосховищі, та, враховуючи відсутність будь-яких реагувань з боку Держрибагенства, дійшли висновку щодо недоведеності факту здійснення відповідачем господарської діяльності на Шолохівському водосховищі у відповідний період, а тому немає підстав для задоволення позову про усунення перешкод державі в особі Дніпропетровської ОДА у користуванні Шолохівським водосховищем та земельною ділянкою під ним.
32. Додатково судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до Публічної кадастрової карти України Шолохівське водосховище, а саме: земельна ділянка дна водосховища та ділянка прибережної захисної смуги, не відноситься до території, що охоплює Заказник.
33. Враховуючи чинність станом на дату подання позову розпорядження начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 29.03.2022 № 87/0/527-22, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що відповідач не веде підприємницьку діяльність - фактично не здійснював та не здійснює спеціальне використання (вилов) водних біоресурсів (промислове рибальство) на Шолохівському водосховищі (Дніпропетровська область).
34. Відповідно до висновків судів перших двох інстанцій у даній справі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі № 160/3225/20 не містить преюдиційних фактів для вирішення даної справи; цим рішенням не було встановлено, що у спірний період відповідач у даній справі здійснював господарську діяльність на території Шолохівського водосховища.
35. У вказаній адміністративній справі вирішувалось питання щодо правомірності бездіяльності Державного рибного агентства України, яка полягала в ненаданні СРТДВ ім. Богдана Хмельницького серії та номерів бірок для здійснення такої діяльності на вказаному водосховищі. У судовому рішенні у справі № 160/3225/20 адміністративний суд надав власну правову оцінку тому факту, що дія Дозволу на промислове рибальство СРТДВ ім. Богдана Хмельницького не поширюється на використання водних біоресурсів в межах природно-заповідного фонду. З цих підстав суд відмовив СРТДВ ім. Богдана Хмельницького в задоволенні позову.
36. Таким чином, доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій преюдиційні обставини - здійснення відповідачем господарської діяльності на Шолохівському водосховищі є безпідставними та оцінка їм була надана під час апеляційного перегляду справи.
37. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
38. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
39. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
40. З урахуванням наведеного принципу змагальності саме прокурор повинен довести, що відповідач здійснює в межах заказника на Шолохівському водосховищі свою діяльність, що ця діяльність є протиправною, що відповідач здійснює перешкоди державі в особі Дніпропетровської ОДА у користуванні Шолохівським водосховищем і наявні підстави для усунення таких перешкод у судовому порядку.
41. За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.
42. Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
43. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
44. При цьому належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
45. Судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів у справі було встановлено, що прокурор не довів обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та які входять до предмета доказування у цій справі.
46. Доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, отже, вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 ГПК України.
47. З огляду на імперативні положення статті 300 ГПК України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.
48. За таких обставин, Верховний Суд в межах доводів касаційної скарги дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.
49. Щодо посилань скаржника на неврахування висновків Верховного Суду в інших справах, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
50. Проаналізувавши судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано судами в оскаржуваних судових рішеннях, було встановлено, що оскаржувані судові рішення не суперечать таким наведеним скаржником висновкам Верховного Суду, оскільки у позові прокурора у даній справі було відмовлено саме з підстав недоведеності використання спірного об'єкта відповідачем.
51. За таких обставин доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 908/2153/20, від 22.11.2018 у справі № 806/449/15, від 16.05.2019 у справі № 806/3184/18, від 19.11.2019 у справі № 806/1350/15, від 21.03.2019 у справі № 923/213/18, від 02.04.2024 у справі № 904/917/23, від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18, від 19.09.2023 у справі № 385/1018/22, колегія суддів відхиляє, оскільки судові рішення у таких справах були ухвалені за інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин, та зібраних доказах, іншого суб'єктного складу учасників судового процесу, ніж у справі, що розглядається. Тобто зазначені вище скаржником справи і справа, судові рішення в якій переглядаються, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.
52. Так, зокрема в адміністративних справах, на які посилається скаржник, прокурором заявлялися вимоги до суб'єктів владних повноважень, а предметом оскарження були прийняті ними рішення з підстав їх невідповідності вимогам спеціального законодавства, що свідчить про неподібність зазначених нижче справ зі справою, яка переглядається:
1) у справі № 806/3184/18 прокурор звертався до суду з позовом в інтересах держави до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України та заявляв вимоги про визнання протиправним та скасування погодження відповідачами режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта
2) у справі № 806/449/15 (постанова Верховного Суду від 23.11.2018, а скаржником помилково зазначено - 22.11.2018) прокурор звертався до суду з позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області про визнання незаконним та скасування погодження відповідачем режиму рибогосподарської експлуатації водосховища;
3) у справі № 806/1350/15 прокурор звертався до суду з позовом до Державного агентства рибного господарства України, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області з вимогами про визнання незаконним та скасування погодження відповідачами режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта та визнання незаконним дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів.
53. У постанові від 02.04.2024 у справі № 904/917/23, на яку також посилається скаржник, Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18. Проте у даній справі суди не обґрунтовували відмову у позові посиланням на відсутність у Заказника відповідного статусу об'єкта природно-заповідного фонду у зв'язку з тим, що процедура встановлення меж не була завершена.
54. У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу, який розпорядився землею. Неприйняття вказаним вище органом рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим. Однак у даній справі оскаржувані судові рішення не обґрунтовувалися тим, що земельна ділянка під Шолохівським водосховищем не належить до земель природно-заповідного призначення всупереч тому, що на ній розміщений водний об'єкт природно-заповідного фонду, а тому відмінності у правозастосуванні у порівнянні зі справами № 813/4701/16 та № 385/1018/22, на незастосуванні висновків в яких зазначав скаржник, пов'язані із встановленням різних фактичних обставин.
55. Прокурор у даній справі, на відміну від справ № 923/213/18 та № 908/2153/20, посилання на які міститься у касаційній скарзі, не визначав підставою позову використання відповідачем водосховища без отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), у тому числі і земель водного фонду (зокрема і під цими об'єктами), що спростовує посилання на незастосування висновків Верховного Суду, сформульованих у зазначених вище постановах.
56. Таким чином, доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі на підтвердження підстав касаційного оскарження ухвалених у даній справі судових рішень, не підтвердились та не спростували висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
58. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
59. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Судові витрати
60. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу відповідача залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 у справі № 904/203/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач