22 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4659/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024
у справі №916/4659/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 заява розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №916/4659/23 задоволена:
- накладено арешт на нежитлові приміщення, загальною площею 4 571, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 258008746101), що зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" (код ЄДРПОУ 42739750; 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2);
- заборонено Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству Національні інформаційні системи та будь-яким іншим суб'єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно нежитлових приміщень, загальною площею 4 571, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 258008746101).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів по справі №916/4659/23 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів по справі №916/4659/23 залишено без змін.
07.10.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі №916/4659/23 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/4659/23 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.10.2024.
09.10.2024 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ". Заперечення мотивовані тим, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до ч.3 ст. 9 КУзпБ.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги з наступних підстав.
З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".
Рекомендацією №R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в ухвалах від 29.09.2022 у справі № 910/13550/20 та від 27.10.2022 у справі №918/1223/21 та в постанові Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 916/1950/16.
Предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
На переконання Верховного Суду, достатнім є одноразовий перегляд ухвал господарських судів щодо забезпечення вимог кредиторів та неможливість повторного перегляду відповідних ухвал господарського суду після здійснення їх апеляційного перегляду, що в достатній мірі відповідатиме сутності суспільних відносин, які виникають у межах провадження у справі про банкрутство при забезпеченні вимог кредиторів.
За змістом частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" на вказане судове рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.
Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" подано касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 916/4659/23 предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, яка відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись частинами 1, 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 286, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі №916/4659/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді С.В. Жуков
В.Я. Погребняк