номер провадження справи 5/291/23
08.10.2024 Справа № 908/3625/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянув матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (електрона пошта: nec.court.mail@ua.energy; вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227)
До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (електрона пошта: kanc@zoe.com.ua; вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926)
про стягнення 123 148 563,53 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Сапунцов В.Д., довіреність №06/11-68 від 06.11.2023 (посвідчення адвоката України №698 від 03.10.2008);
від відповідача: Капуста А.В., довіреність №317 від 21.12.2023 (свідоцтво №979 від 05.07.2012);
07.12.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення 123 148 563,53 грн.
07.12.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3625/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/291/23 та підготовче засідання призначено на 10.01.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін визнана обов'язковою.
Судове засідання призначене на 10.01.2024 об 11 год. 30 хв. було відкладено на 07.02.2024 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2024 № 908/3625/23 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 04.03.2024 на 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
04.03.2024 від Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач заперечив проти позовних вимог.
Ухвалою суду від 04.03.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.03.2024 о 15 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
У судовому засіданні 11.03.2024 судом оголошено перерву до 10.04.2024 об 10 год. 30 хв.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2024 вирішено повернутись на стадію підготовчого провадження у справі № 908/3625/23. Підготовче засідання призначено на 13.05.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Запропоновано позивачу до призначеного судового засідання направити на адреси відповідача та суду письмові пояснення (заперечення) на клопотання про зупинення провадження у справ, докази чого надати суду у вказаний вище строк.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 №908/3625/23 клопотання ПАТ "Запоріжжяобленерго" № б/н від 09.04.2024 (вх. № 7795/08-08/24 від 10.04.2024) про зупинення провадження у справі №908/3625/23 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23 залишено без задоволення. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10.06.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 30.05.2024 № 908/3625/23 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 10.06.2024 об 11:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10.06.2024 від ПАТ "Запоріжжяобленерго" до суду надійшло клопотання № б/н від 10.06.2024 (вх. № 12017/08-08/24 від 10.06.2024) про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 10.06.2024 вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/3625/23 та підготовче засідання призначити на 01.07.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні 01.07.2024 оголошено перерву до 24.07.2024 об 10 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 22.07.2024 задоволено клопотання ПРАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про забезпечення проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити.
У судовому засіданні 24.07.2024 оголошено перерву до 31.07.2024 об 14 од. 30 хв.
Ухвалою суду від 31.07.2024 № 908/3625/23 відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" від 10.06.2024 про призначення судової експертизи. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 09.09.2024 о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 09.09.2024 оголошено перерву до 30.09.2024 об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 30.09.2024р. судом оголошено перерву до 08.10.2024р. о 10 год. 00 хв.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання, в т.ч. 08.10.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції та фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.
В судовому засіданні 08.10.2024р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованість згідно договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.19 № 0503-03041 у розмірі 123 148 563, 53 грн., а саме: суму основного боргу в розмірі 121 229 031,39 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 1163 220,23 грн. та суму 3 % річних у розмірі 756 311,91 грн., з підстав викладених у позові у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати послуг.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві за вих. від 27.12.23 на позовну заяву, вказавши, що він не погоджується з обсягами наданих послуг з огляду на її надання на адміністративно-територіальній одиниці провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» всієї території Запорізької області. Посилаючись на норми Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу системи передачі, Кодексу комерційного обліку вказує, що при пepeдaчi даних комерційного обліку електричної енергії має бути забезпечено достовірність даних, що передаються. Період заборгованості по даній позовній заяві стосуються заборгованості за період липень-листопад 2023, частково червня 2023 р. Проте, на даний час між Позивачем та Відповідачем існує спір щодо
обсягів наданих послуг за липень 2023 за Договором від 27.05.2019 № 0503-03041. Також вважає безпідставним нарахування Позивачем інфляційних нарахувань, та 3 % річних. Вказує,що ПАТ «Запоріжжяобленерго» згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 провадить діяльність з розподілу електричної енергії на території Запорізької області, більша частина якої оточена (блокована) або на який ведуться активні бойові дії.
За таких умов Відповідачу на значній території обмежено у виконанні зобов'язання при здійсненні діяльності з розподілу електричної енергії в частині контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах. 21 липня 2023 року Відповідач отримав Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати №2300-23-3315 щодо неможливості з 01 серпня 2022 року виконання зобов'язань по договору №0503-03041 від 27.05.2019 року на територіях на яких велися (ведуться) бойові дії, або тимчасово окупованих територіях. Крім того, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України. Відповідач неодноразово повідомляв Позивача про настання форс-мажорних обставин, а тому ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі п. 7.1 Договору звільняється від відповідальності (в т.ч. ч. 2 ст. 625 ЦК України) за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором. Просить у задоволенні позову відмовити.
У своїй відповіді на відзив Позивач не погодився з доводами Відповідача, оскільки той з початку введення воєнного стану в Україні припинив сплачувати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. За весь період виникнення заборгованості, з липня по листопад 2023 року, позивач визначав плановий обсяг Послуги на основі наданих відповідачем повідомлень. Жодного заперечення щодо планового обсягу позивач від відповідача не отримав, він погоджувався з обсягами отриманих послуг за спірний період, підписуючи акти надання Послуги без зауважень. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому місяці, що відображається в актах приймання-передачі послуги, визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі - на підставі даних про обсяг (з цією метою використовуються дані комерційного обліку Адміністратора комерційного обліку). Обсяг послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визнається та коригується відповідно даних, наданих відповідачем як учасником ринку в якості ППКО, а не позивачем самостійно. При відсутності у відповідача можливості фізично отримати дані, нормативно-правовими актами передбачений певний порядок визначення обсягів оціночним шляхом. НЕК «Укренерго» не здійснює збирання та завантаження даних комерційного обліку, а лише адмініструє ці дані як АКО в порядку, визначеному чинними нормативно-правовими актами. НЕК «Укренерго» здійснило коригування даних в системі MMS по об'єктах електроенергетики, які працюють несинхронно з ОЕС України згідно переліку, який відповідач надав позивачу листом від 30.06.2023 № 007-63/3069. Також посилаючись на судову практику Верховного Суду вказує, що допустимими та належними доказами відповідач не довів факту того, що введення воєнного стану в Україні призвело до неможливості виконання ним зобов'язань за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
У своїх запереченнях Відповідач додатково вказав, що НКРЕКП було встановлено порушення з боку НЕК «Укренерго» ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії за не надання сертифікованих даних комерційного обліку, що підтверджує необґрунтованість виставлених рахунків Позивачем. Позивач у відповіді на відзив помилково робить висновок про те, що обсяги електричної енергії, зазначені в системі ММS сформовані на підставі даних Відповідача, як ППКО. Так, з 31 ресурсних об'єктів генерації що розташовані на тимчасово окупованих територіях російською федерацією, які з липня 2022 року працюють несинхронно з ОЕС України, Відповідач виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (ППКО) лише по 13 об'єктам.
Також Позивач надавав суду додаткові пояснення від 29.05.2024р. та 31.07.2024, які долучені судом до матеріалів справи.
Також Відповідач надав до суду заперечення від 04.03.2024р. на відповідь на відзив Позивача та клопотання від 30.09.2024р. про зменшення заявлених до стягнення 3% річних, посилаючись на свій надскрутний фінансовий стан
Позивач заявою від 07.10.2024р. надав свої заперечення на клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення 3% річних.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», Позивач, ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Позивач/«НЕК «Укренерго») відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго». (публічно доступний за адресою https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/).
НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.
Як вбачається з матеріалів справи обставини укладення 27.05.2019 р. між Державним підприємством Національна енергетична компанія "Укренерго" ( Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець ) та Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (Замовник) укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041 (договір) та його виконання, були предметом дослідження господарським судом Запорізької області у справі № 908/374/23, рішенням якого від 28.06.2023р. позов задоволено частково: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія "Укренерго" 197 455 151 грн. 52 коп. основного боргу за період лютий - вересень 2022р. 3 070 123 грн. 24 коп. пені, 2 242 666 грн. 50 коп. 3 % річних, 16 434 975 грн. 99 коп. інфляційних втрат, та 939 306 грн. 06 коп. судового збору, в іншій частині позову відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 р. залишено без змін.
Протоколом узгодження розбіжностей від 26.06.2019 р. до договору про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041, сторонами погоджена редакція п. 2.4., п. 2.6., п. 2.8., п. 3.1.1., п. 3.2.4., п. 3.4.1. та п. 6.1. договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041.
29.07.2019 р. відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 р. № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 р. № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" було утворено приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Додатковою угодою від 16.08.2019 р., договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 викладений у новій редакції.
Додатковою угодою № 3 від 03.08.2021 р. до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041, сторони домовились: 1. Вилучити з договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 Додаток 7 "Положення про взаємодію Регіонального диспетчерського центру Дніпровського регіону ПрАТ "НЕК "Укренерго", структурних підрозділів ПрАТ "НЕК "Укренерго", відділів відокремленого підрозділу Дніпровської електричної системи ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ПАТ "Запоріжжяобленерго" при диспетчерському (оперативно-технологічному) управлінні". 2. Долучити до договору Додаток 7 "Положення про взаємодію ОСП та ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ОСР) при диспетчерському (оперативно-технологічному) управлінні".
Додатковою угодою від 17.09.2021 р. договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. №0503-03041 викладений у новій редакції.
У цій справі № 908/3625/23 судом також встановлено, що Додатковою угодою від 02.01.2023 вказаний договір викладений в новій редакції, якою сторони домовилися про наступне.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору ОСП (оператор системи передачі, Позивач) зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга), а Користувач (Відповідач) зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління.
Відповідно до пп. 2.2., 2.3., 2.4. Договору, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Згідно з п.2.5. Договору, розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:
- до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги;
- до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги;
- до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.
Відповідно до п. 2.6. Договору плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період.
У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
Згідно з п. 10.1. Договору планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати Виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження.
Згідно з п. 2.7. Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов'язаний подавати Виконавцю до 10ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом З днів їх погоджує і повертає Користувачу.
10.2. Виконавець щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної у Додатку 6 до цього Договору, та надсилає його Користувачу. Користувач у триденний термін має повернути Виконавцю підписаний зі свого боку акт звірки розрахунків наданої Послуги.
10.3. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право у триденний термін направити свій варіант акта звірки розрахунків Виконавцю з мотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий Виконавцем у триденний термін, підписаний у разі згоди та наданий Користувачу.
10.6. Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов'язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
10.7. Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Згідно з п. 2.9. Договору за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди Користувача.
При цьому, згідно з п. 3.2.1., 3.3.2. Договору Виконавець (Позивач) має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу, а Відповідач (Користувач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.
З огляду на вказані вище умови Договору вбачається, що оплата за Договором здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період (3-ма платежами протягом розрахункового місяця у строки, передбачені п. 2.5. Договору) на основі наданого Користувачем повідомлення щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період, а за наслідком завершення розрахункового періоду, яким є календарний місяць, остаточний розрахунок Користувачем проводиться за фактом наданих послуг на підставі акту приймання-передачі Послуги.
Тобто, сума трьох грошових зобов'язань щодо здійснення попередніх оплат планової вартості послуги розрахункового періоду, яким є календарний місяць, змінюється та з моменту отримання акту перетворюється на одне грошове зобов'язання, що становить різницю між вартістю фактично наданих послуг за підсумками місяця, зазначеною в акті надання Послуги, та сумою сплачених попередніх оплат вартості Послуги відповідного розрахункового періоду. При цьому обов'язок сплатити грошове зобов'язання на вказану суму (якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданих послуг згідно акту надання Послуги) виникає на підставі акту надання Послуги та строк його виконання становить: - до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) (згідно з п. 2.7. Договору).
Оплата вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів, здійснюється згідно з актом коригування до акту надання послуги за відповідний розрахунковий період у наступний строк: - до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту надання Послуги (включно) (згідно з п. 2.7. Договору).
Згідно з п. 6.1. Договору, за внесення платежів, передбачених главою 2 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
Повідомленням за вих. від 04.03.2022 р. № 01/9965 ПрАТ "НЕК "Укренерго" повідомило ПАТ "Запоріжжяобленерго" про настання форс-мажорних обставин згідно з умовами укладених між підприємствами договорів.
Повідомленням за вих. від 09.03.2022 р. № 007-007/1533 ПАТ "Запоріжжяобленерго" повідомило ПрАТ "НЕК "Укренерго" про настання форс-мажорних обставин за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041.
Повідомленням за вих. від 18.03.2022 р. № 007-007/1706 ПАТ "Запоріжжяобленерго" повідомило ПрАТ "НЕК "Укренерго" про надіслання останньому повідомлення про настання форс-мажорних обставин за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 та просило не застосовувати до ПАТ "Запоріжжяобленерго" відповідальність визначену Правилами ринку та умовами договорів укладених з ПрАТ "НЕК "Укренерго" у зв'язку з неналежним виконанням/невиконанням ОСР зобов'язань за такими договорами, зокрема не застосовувати штрафні санкції та інші нарахування, а також статус "Переддефолтний".
Листами за вих. від 22.08.2022 р. № 809/003, від 20.09.2022 р. № 001-46/1988, від 18.11.2022 р. № 001-46/2524, від 15.02.2023 р. № 001-46/369 ПАТ "Запоріжжяобленерго" повідомило ПрАТ "НЕК "Укренерго", що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникли форс-мажорні обставини, які ускладнюють виконання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041. Згідно переліку визначеного в наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75 (зі змінами) 64 територіальні громади Запорізької області розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Знаходження такої кількості території в тимчасовій окупації або в зоні проведення воєнних (бойових) дій значним чином відображається на господарській діяльності ПАТ "Запоріжжяобленерго", зокрема практично унеможливлюється облік електричної еенергії на неконтрольованих територіях області через відсутність доступу до електролічильників на цих територіях. Враховуючи викладене, ПАТ "Запоріжжяобленерго" просить ПрАТ "НЕК "Укренерго" не застосовувати до них штрафні санкції.
Внаслідок невиконання Відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за Договором станом з 01 жовтня 2022 року по червень 2023 року з урахуванням актів коригування, складених у зазначений період, утворилася заборгованість у розмірі 180 737 881,95 грн. На теперішній час в провадженні Господарського суду Запорізької області розглядається справа № 908/2528/23 про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором за вказаний період. На теперішній час в провадженні Господарського суду Запорізької області розглядається справа № 908/2528/23 про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором за вказаний період.
Між тим, як вказує Позивач, Відповідач подовжує не виконувати зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати послуг за Договором. Так, станом на 12.11.2023 основний борг становить 121 229 031,39 грн. з ПДВ. за період з липня 2023 по листопад 2023 включно (період, який не охоплені попередніми позовами) з врахування третього плану та залишку акту червня 2023, без врахування залишку планів листопада 2023.
Позивач при розрахунку штрафних санкцій врахував положення абз.16 п.п.3 п. 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НРЕКП) від 26.04.2022 № 413 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, а тому керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив лише нарахування 3% річних у розмірі 756 311,91 грн. за користування коштами та інфляційні втрати у розмірі 1 163 220,23 грн. за період з 01.07.2023 по 16.11.2023.
Оцінивши та дослідивши представлені сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи рішення у справі суд виходить з наступного.
Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно із п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
У відповідності до п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", об'єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про ринок електричної енергії", в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії. Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.
Пунктом 1.4 підрозділу 1 Визначення основних термінів та понять розділу I. Загальні положення Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 309 визначено, що оперативно - технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об'єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.
Згідно із п.п.1.1-1.5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління ( далі - диспетчерське управління ). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії" та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
Як зазначалося раніше, укладений між сторонами договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 р. № 0503-03041 за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 2 ст. 193 ГК України сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.19№ 0503-03041 ( з урахуванням додаткових угод до нього ), ПрАТ "НЕК "Укренерго" надало послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ПАТ "Запоріжжяобленерго", що підтверджується (том 1, арк. справи 23-48 ):
- прогнозними обсягами послуги передачі для ПАТ "Запоріжжяобленерго", за підписом його кормерційного директора О.Фоменко;
- рахунками-фактурами за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, виписаними НЕК «Укренегрго»;
- актами наданих послуг за підписами обох сторін, з урахуванням актів коригування.
Вказані акти надання послуг та акти коригування підписані уповноваженими представниками сторін у відповідності до умов договору від 27.05.2019 р. № 0503-03041 та додаткової угоди від 02.01.2023 .
Отже, з вказаного вбачається, що самим Відповідачем у 2023 році, тобто підчас воєнного стану, на підставі додаткової угоди від 02.01.2023р. до договору надавалися Позивачу прогнозні обсяги послуги передачі для ПАТ "Запоріжжяобленерго", при цьому жодних застережень відносно того, що ці обсяги надаються з урахуванням споживачів на тимчасово-окупованих територіях Запорізької області Відповідач суду не надав. Будь-які вказівки на це відсутні також і у додатковій угоді від 02.01.2023р. Таким чином, під час надання послуги Відповідач мав усвідомлювати, що вказана послуга надається виключно на підконтрольній Україні території.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" розрахунки за надані послуги згідно договору від 27.05.2019 р. № 0503-03041 здійснило не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 12.11.2023 в останнього утворилась заборгованість у розмірі 121 229 031,39 грн. з ПДВ. за період з липня 2023 по листопад 2023 включно що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання також заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 756 311,91 грн. за користування коштами та інфляційні втрати у розмірі 1 163 220,23 грн. за період з 01.07.2023 по 16.11.2023.
Здійснивши перевірку вказаних розрахунків Позивача за спірний період за допомогою ІПС «Законодавство», суд дійшов висновку, що вони здійснені вірно, відповідають вимогам чинного законодавства України, будь-яких заперечень щодо цих розрахунків відповідач суду не надав.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються в силу викладеного, а також виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні клопотання Відповідача про призначення експертизи ухвалою від 31.07.2024р. суд зокрема вказав, що подавши клопотання про призначення судової економічної експертизи ПАТ "Запоріжжяобленерго" намагається дослідити обставини, які не відносяться до предмету доказування у цій справі, оскільки відповідно до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041 сторонами складаються прогнозуючі Акти надання послуг, фактичні Акти надання послуг, на підставі яких виставляються рахунки на оплату, та в подальшому відповідні Акти коригування наданих послуг, тобто саме на підставі первинних документів, які складаються відповідачем, у ПАТ "Запоріжжяобленрего" виникає обов'язок сплатити кошти за отримані послуги, та твердження відповідача щодо необхідності вдаватись до аналізу синхронізації або десинхронізації електростанцій є безпідставним та необґрунтованим.
Крім цього ухвалою від 13.05.2024р. суд відмовив у задоволенні клопотання ПАТ "Запоріжжяобленерго" № б/н від 09.04.2024 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23, в обґрунтування якої суд, зокрема, вказав, що відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" Позивач, як оператор системи передачі, виконує функції адміністратора комерційного обліку - особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії.
Зокрема, в пп. 1 п. 2 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що адміністратор комерційного обліку здійснює адміністрування відносин щодо комерційного обліку електричної енергії шляхом забезпечення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії, а також контролю за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог кодексу комерційного обліку.
Пунктом же 10.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021) передбачено, що планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати Виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю.
Отже, умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами, передбачений певний механізм визначення планового обсягу Послуги. Так, сам відповідач надавав позивачу повідомлення щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період.
Питання постачання електричної енергії або надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на тимчасово-окуповану територію не є предметом Договору, спірні правовідносини за яким розглядаються господарським судом у справі № 908/3625/23. Натомість, Відповідач у справі № 908/3625/23, як постачальник універсальної послуги укладає відповідні договори з побутовими споживачами.
Крім цього, відповідач зареєстрований у м. Запоріжжя, а отже не перебуває на тимчасово-окупованій території. З поданих сторонами доказів не вбачається, що обсяги послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором безпосередньо визначається на підставі показів приладів обліку електричної енергії споживачів, в т.ч. таких, що розташовані на тимчасово-окупованій території.
В той же час, спір у справі № 908/1162/23 стосується правовідносин постачання електричної енергії безпосередньо на тимчасово-окуповану територію України та застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Щодо посилань Відповідача на наявність форс-мажорних обставин, на які Відповідач посилається як підставу проти задоволення позову, а саме: ведення бойових дії або тимчасової окупації російською федерацією частини території Запорізької області, у зв'язку з чим вважає такі дії форс-мажорними обставинами через які: неможливо правильно визначити фактичний обсяг наданої послуги з диспетчеризації на таких територіях; надходження від суміжних ліцензіатів (операторів ППКО) ПАТ «Запоріжжяобленерго» даних комерційного обліку щодо обсягів прийому/віддачі електричної енергії в мережу, які не пройшли валіадацію та сертифікацію (в період дії воєнного стану, після окупації частини території ліцензійної діяльності та захвату ресурсних об'єктів генерації та об'єктів відповідача; відсутня можливість у ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо перевірки даних засобів комерційного обліку на місці їх встановлення, також за допомогою програмного забезпечення, яке приймає дані комерційного обліку та забезпечує перевірку відповідності результатам вимірювання на основі яких вони утворені. Дані, отримані від суміжних ліцензіатів (ОСР/ОСП/ППКО), визначаються розрахунковим шляхом та не можуть відображати достовірні та фактичні обсяги споживання електричної енергії в мережу. Відповідач, посилаючись на п. 7.1. Договору, вважає, що звільнений від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором.
Відповідач листом від 09.03.2022 № 007-007/1533 повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин.
Натомість, відповідно до п. 7.4. Договору наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України. Відповідним документом згідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" є сертифікат ТПП України про настання форс-мажорних обставин, виданий стороні Договору.
До відзиву на позовну заяву додана копія сертифікату Запорізької торгово - промислової палати від 21.07.2023 № 2300-23-3315, яким засвідчені форс-мажорні обставини, а саме військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, щодо певних обов'язків відповідача за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041, додаткової угоди до Договору від 31.12.2021.
Проте, цей сертифікат не підтверджує неможливість виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
У постанові Касаційного господарського суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 суд послався на раніше сформульований у цілій низці своїх постанов висновок, відповідно до якого: засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 зроблено висновок про те, що «форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку».
Суд також враховує, що відповідно до постанови КГС ВС від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію рф проти України і на який посилався відповідач у судах попередніх інстанцій, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Цей лист не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести не лише наявність таких обставин, а й те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію рф проти України, сам по собі не є підставою для зменшення або звільнення від відповідальності за невиконання / неналежне виконання договірних зобов'язань.
Отже, Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що введення воєнного стану в Україні само по собі призвело призвело до неможливості виконання ним зобов'язань за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
При цьому суд звертає увагу, що додаткова угода від 02.01.2023р. укладена сторонами вже під час дії воєнного стану та тимчасової окупації частини Запорізької області. Тобто йому було достеменно відомо про наявність вказаних обставин на дату укладання цієї додаткової угоди, але жодних зауважень відносно неможливості виконання своїх зобов'язань за договором Відповідач Позивачу не повідомив.
Також суд зазначає, що у випадку доведення наявності підстав для звільнення сторони від відповідальності за порушення умов договору внаслідок дії форс-мажорних обставин така сторона не звільняється від виконання самого зобов'язання. При цьому заходами відповідальності у господарських відносинах є неустойка (штраф, пеня), про стягнення якої позовні вимоги у цій справі не заявлені.
Кірм цього, згідно абз.16 п.п.3 п. 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НРЕКП) від 26.04.2022 № 413 зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Отже, Позивач правомірно згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив лише нарахування 3% річних за користування коштами та інфляційних втрат, виходячи з суми простроченої заборгованості за надану послугу за період з 01.07.2023 по 16.11.2023.
Обґрунтовуючи підстави для зменшення суми стягнення 3 % річних, що були здійснені Позивачем за прострочення сплати ПАТ «Запоріжжяобленерго» вказує, що воно є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, а також є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Заборгованість виникла внаслідок невідповідності встановленого для ПАТ «Запоріжжяобленерго» рівня тарифів на послуги з розподілу електричної енергії. Істотно ускладнює виконання товариством Договору тяжкий фінансовий станом товариства, яке не має взагалі будь-яких джерел для покриття витрат, які НКРЕКП пропонує покривати за рахунок другої частини прибутку, що не є джерелом інвестиційної програми, зокрема покриття дефіциту коштів для фінансування пріоритетних операційних витрат згідно Постанови НКРЕКП від 29.11.2023 № 2243 . Також вказує, що 19.04.2024 було відкрите виконавче провадження ВП №74799068 та здійснюються заходи виконавчого провадження для примусового стягнення боргу, зокрема накладено арешт на всі рахунки товариства на суму 242 156 731,34 грн. та заблоковано проведення розрахункових операцій. У зв'язку із постійними пошкодженнями та руйнуваннями енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії спричинені російською збройною агресією проти України значна кількість грошових коштів щомісячно спрямовується товариством на проведення аварійно-відновлювальних робіт, вжиття заходів щодо захисту об'єктів електроенергетики, проведення поточних ремонтів, сплати першочергових платежів. Не використання судом права на зменшення заявленого розміру 3 % річних призведе до погіршення тяжкого фінансового стану Відповідача, оскільки Позивачем буде здійснюватися примусове виконання рішення суду, що призведе до накладення додаткових арештів на рахунки Відповідача, та як наслідок загрози у функціонуванні об'єднаної енергетичної системи України.
Разом з тим суд не вважає вказані твердження Відповідача такими що заслуговують на увагу, оскільки у Постанові ВП Верховного суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на яку він посилається як на підставу для зменшення 3% річних, йдеться про можливість зменшення річних відсотків у випадку, коли відбулось договірне збільшення 3% річних до 40% річних протягом дев'яноста днів та навіть 96% річних після закінчення дев'яноста днів до повної оплати. А сам розмір штрафних санкцій з річними майже двічі перевищував суму боргу на яку вони нараховувались (п. 8.40. Постанови ВП Верховного суду). Проте, у справі № 908/3265/24 НЕК «Укренерго» відсотки річних нараховані у відповідності встановленому законодавством розміру у 3% річних (ст.625 ЦКУ), що не порушує принципи розумності, справедливості та пропорційності.
При цьому суд також враховує, що посилання на скрутний фінансовий стан ПАТ «Запоріжжяобленерго» не підтверджено доказами, а НЕК «Укренерго» є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, а також є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Стабільна та безперебійна робота НЕК «Укренерго» має вкрай важливе значення для забезпечення життєдіяльності України в цілому і в тому числі Запорізької області.
Також, Відповідачем не надано доказів направлення звернень щодо приведення тарифів за 2023 рік до НКРЕКП до економічно обґрунтованих або стягнення збитків у разі їх завдання через суд.
Щодо посилань Відповідача на рішення РНБО від 17.10.2023, введеного в дію Указом Президента від 17.10.2023 № 695/2023 "Про організацію захисту та забезпечення безпеки функціонування об'єктів критичної інфраструктури та енергетики України в умовах ведення воєнних дій", то суд погоджується з доводами Позивача, що у даному рішенні РНБО відсутні вказівки про припинення оплати за послуги НЕК «Укренерго», яке є оператором критичної інфраструктури, що здійснює управління особливо важливими об'єкти, які мають загальнодержавне значення, значний вплив на інші об'єкти критичної інфраструктури та порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації державного значення.
Також, через військову агресію російської федерації проти України у НЕК «Укренерго» пошкоджено та знищено велику кількість обладнання високовольтних підстанцій та магістральних мереж електропередачі, спеціальних транспортних засобів, тощо. Саме об'єкти НЕК «Укренерго» неодноразово ставали основною ціллю ракетних атак російської федерації. НЕК «Укренерго» також має значні збитки, але у військових умовах проводить аварійно-відновлювальні роботи, забезпечує стійкість та надійність об'єднаної енергосистеми України. Неотримання НЕК «Укренерго» коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій.
Наявність виконавчого провадження по справі № 908/374/23, в якому стягується заборгованість за надані послуги з березня 2022 по вересень 2022 , та в якому ПАТ «Запоріжжяобленерго» на його виконання не сплатило жодної копійки, також не є підставою для зменшення нарахованих у цій справі 3% річних .
Також суд враховує, що Верховний Суд в постановах від 26.05.2022 у справі № 902/186/21 та від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 виклав свої висновки щодо застосування ст. 625 ЦК України, а саме: «Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої палати ВС від 19.06.2019 у справах №№703/2718/16-ц та 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18».
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про зменшення 3 % річних, які нараховані Позивачем відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.
Підсумовуючи викладене суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам. Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі..
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227):
- суму основного боргу в розмірі 121 229 031 (сто двадцять один мільйон двісті двадцять дев'ять тисяч тридцять одну) гривню 39 коп.;
- 3% річних в розмірі 756 311 (сімсот п'ятдесят шість тисяч триста одинадцять) гривень 91 коп.;
- інфляційні втрати в розмірі 1 163 220 (один мільйон сто шістдесят три тисячі двісті двадцять) гривень 23 коп.;
- 751 520 (сімсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот двадцять) гривень 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне судове рішення, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на навчанні у Національній школі суддів України, складено та підписано 21.10.2024р.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.