вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"24" жовтня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/870/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" за вх. № 02.3.1-02/8246/24 від 23.10.2024 із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження
за позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі : Міжгірської селищної ради, смт Міжгір'я Хустського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", м.Ужгород
про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 21.09.2022 до договору №160607/2022 про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2022 та стягнення 38 271,00 грн
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 21.09.2022 до договору № 160607/2022 про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2022, укладеної між Міжгірською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 38 271,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/870/24 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 907/870/24 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановивши учасникам справи строк на подання до суду заяв по суті справи.
23.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява (вх. № 02.3.1-02/8246/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справи № 907/870/24 за правилами загального позовного провадження, яка обґрунтована тим, що у вказаній справі окрім вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача 38 271,00 грн також заявлено вимогу немайнового характеру - визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 21.09.2022 до договору № 160607/2022 про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2022.
Крім того, відповідач наголошує на тому, що у справі № 907/870/24 має бути здійснений ретельний аналіз та оцінка укладеної додаткової угоди, щодо якої заявлено вимогу про визнання такої недійсною, зокрема встановлення підстав укладення додаткової угоди; правомірність збільшення ціни товару (електричної енергії) на ринку та перевірка розрахунків позивача щодо визначення суми коштів, що заявлені таким до стягнення з відповідача.
Водночас, загальний обсяг доказів у справі № 907/870/24, поданий прокурором до позовної заяви, нараховує близько 142 сторінки, є достатньо значним та громіздким, який підлягає дослідженню судом та з'ясуванню позиції сторін у справі щодо поданих таких доказів.
Окрім цього, в обґрунтування наявності підстав для здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження відповідач посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 920/51/23.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною 2 статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідачем у встановлений судом строк буде подано заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
При цьому, відповідно до частини 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частинами 3 та 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного так і загального) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Отже, за змістом указаних приписів закону відповідач має право (і судом йому надана така можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а сама процедура спрощеного провадження не означає, що в даній справі судом не встановлюватимуться її обставини, не здійснюватиметься ретельний аналіз та оцінка укладених додаткових угод, щодо яких прокурором заявлено вимоги чи не перевірятимуться розрахунки позивача.
При цьому, загальний обсяг матеріалів справи (кількість її сторінок) в розумінні Господарського процесуального кодексу України не є визначальним критерієм для вибору форми судочинства.
Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №920/51/23 в обґрунтування доводів про неможливість розгляду даного спору у порядку спрощеного позовного провадження у зв'язку із тим, що у цій справі заявлено позовні вимоги немайнового характеру, суд виходить з такого.
Оцінюючи вказані твердження відповідача суд зазначає, що однозначного висновку про заборону розгляду справи з вимогами немайнового характеру - про визнання недійсною додаткової угоди - за правилами спрощеного позовного провадження постанова, на яку посилається заявник, не містить.
При цьому у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 920/51/23 наявне посилання на постанови Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/6898/20 та від 23.11.2021 у справі № 910/14217/20, в яких йдеться про те, що розгляд справи за правилами невірно обраного провадження може бути підставою для скасування судом касаційної інстанції судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до не встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та до ухвалення незаконного рішення.
Так, предметом позову у справі № 910/6869/20 були вимоги про стягнення 1 103 815,73 грн заборгованості за договором підряду в капітальному будівництві. Натомість, позовні вимоги у справі №910/14217/20 стосувались приватизації державного чи комунального майна - і така справа в силу пункту 7 частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України не могла бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином характер спорів, спірні правовідносини та критерії віднесення справ, що можуть бути розглянуті у порядку загального/спрощено позовного провадження у справах №910/6869/20, № 910/14217/20 та у справі 907/870/24, що розглядається - не є подібним.
Однак, вирішуючи питання про розгляду у порядку спрощеного позовного провадження справи з вимогами немайнового характеру суд застосовує до спірних правовідносин висновки Верховного Суду викладені у більш пізній постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 918/753/21 за позовом до Фонду державного майна України щодо нерухомого майна, в якій у пункті 5.32 Суд вказав: "У справі, що розглядається, предметом позову є немайнові вимоги - визнання незаконним спірного наказу та зобов'язання відповідача вчинити дії. Таким чином, зазначена справа не належить до категорії справ, розгляд яких не може бути здійснений у порядку спрощеного провадження".
Відступу від правової позиції постанови Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №918/753/21 - не було.
З огляду на наведене, справа № 907/870/24 підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи відсутність на час розгляду заяви відповідача доказів, які б спростовували її незначну складність, характер спірних правовідносин та предмет доказування, заявлені відповідачем підстави можуть слугувати як заперечення проти позову та їм надаватиметься судом оцінка під час розгляду даної справи, а відтак, в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням наведеного, з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та беручи до уваги декларований відповідачем у поданій суду заяві намір взяти участь у судовому засіданні під час розгляду справи, суд вважає за доцільне призначити справу до розгляду з повідомленням учасників, у зв'язку з чим в справі призначається судове засідання, про яке повідомляються учасники процесу.
Керуючись статтями 12, 42, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" за вх. № 02.3.1-02/8246/24 від 23.10.2024 2024 із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
2. Призначити справу № 907/870/24 до розгляду у судовому засіданні на 20 листопада 2024 р. на 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань № 2.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Є. Мірошниченко