вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про часткове забезпечення позову
23.10.2024м. ДніпроСправа № 904/4601/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову у справі № 904/4601/24
за позовом керівника Криворізької північної окружної прокуратури (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Захисників Азовсталі, буд. 3) в інтересах держави в особі позивача: Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні та повернути земельну ділянку шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки
Суддя Дичко В.О.
Керівник Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якій просить:
- зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266 загальною площею 0,0241 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з, та повернути земельну ділянку шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва: торгівельного комплексу, що складається з торгівельного павільйону та магазину, загальною площею 30,1 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 944461712110), а саме: магазин А-1 площею 22,1 кв.м, торгівельний павільйон Б-1 площею 8 кв.м, навіс В, замощення І;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна - торгівельний комплекс, що складається з торгівельного павільйону та магазину, загальною площею 30,1 кв.м, а саме: магазин А-1 площею 22,1 кв.м, торгівельний павільйон Б-1 площею 8 кв.м, навіс В, замощення І, за адресою: АДРЕСА_2 з, із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 944461712110;
- скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266 загальною площею 0,0241 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 з, із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог керівник Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області вказує наступне.
07 червня 2016 року державним реєстратором КП «Парковка та реклама» Фіясь О. В. здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на спірний об'єкт нежитлової нерухомості на підставі неіснуючих документів, а також декларації про готовність об'єкта до експлуатації, до якої внесені неправдиві відомості, в тому числі щодо земельних ділянок, на яких нібито розміщено спірний об'єкт нерухомості. Підставою для здійснення реєстраційних дій стало також рішення Тернівської районної у м. Кривому Розі ради за № 293 від 18.05.2016 щодо присвоєння поштової адреси торгівельному павільйону, проте таке рішення не має жодного відношення як до спірного об'єкта, так і до присвоєння поштової адреси.
Прокурор також зазначає, що вказаний об'єкт нежитлової нерухомості - торгівельний комплекс, що складається з торгівельного павільйону та магазину, загальною площею 30,1кв.м, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266, яка не виділялась з метою здійснення будівництва.
Разом з позовною заявою прокуратурою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266 площею 0,0241 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2505723012060); об'єкт нежитлової нерухомості - торгівельний комплекс, що складається з торгівельного павільйону та магазину, загальною площею 30,1кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 944461712110), а саме: магазин А-1 площею 22,1 кв.м, торгівельний павільйон Б-1 площею 8 кв.м, навіс В, замощення І, за адресою: АДРЕСА_2 з, заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії;
- заборонити відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, об'єкт нежитлової нерухомості - торгівельний комплекс, що складається з торгівельного павільйону та магазину, загальною площею 30,1 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 944461712110), а саме: магазин А-1 площею 22,1 кв.м, торгівельний павільйон Б-1 площею 8 кв.м, навіс В, замощення І, за адресою: АДРЕСА_2 з;
- заборонити будь-яким особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266 площею 0,0241 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2505723012060).
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що відповідно до відомостей Комунального підприємства "Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" від 15.08.2024 № 799 відсутня інформація щодо заведеної реєстраційної та інвентаризаційної справи на об'єкт нежитлової нерухомості (реєстраційний номер 944461712110), розташований за адресою: АДРЕСА_2 з.
18 червня 2020 року укладено договір купівлі продажу нежилого приміщення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., зареєстрований у реєстрі за № 2-974. Предметом указаного договору є нежиле приміщення, а саме: торгівельний комплекс, що складається з торгівельного павільйону та магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 "з".
Прокуратура зазначає, що відповідачі вчиняють численні реєстраційні дії з нерухомим майном та земельними ділянками з метою зміни їх характеристик та адреси для унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому. При цьому прокуратурою враховується недобросовісна поведінка відповідача, спрямована на використання земельної ділянки, об'єкта самочинного будівництва без законних на те підстав, неодноразова зміна власника нерухомого майна, тому, на думку прокурора, існують об'єктивні причини вважати, що відповідач продовжить вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому. У зв'язку з цим прокуратура вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно з метою унеможливлення відчуження майна та зміну його площі, конфігурації та адреси.
Також прокуратура вказує, що заборона державним кадастровим реєстраторам проводити дії, спрямовані на зміну площі та конфігурації земельної ділянки унеможливить проведення зазначених дій та забезпечить існування предмета спору до набрання законної сили рішенням суду.
Господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно та повно дослідивши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Частинами 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені в ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення позову.
Суд указує, що обрання належних, відповідних предмету спору, заходів забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування позовних вимог, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. У першу чергу суд має оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Ураховуючи те, що прокуратура звернулась до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення в разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в такому немайновому спорі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Така правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18, від 26.09.2019 у справі № 917/751/19, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Суд звертає увагу, що відчуження особою, яку визначив прокурор відповідачкою в даній справі, в будь-який спосіб нерухомого майна призведе до зміни власника цього майна, а тому прокуратура буде змушена знову звертатися до суду з позовом до нового власника нерухомого майна.
Ураховуючи вищевикладене, припущення про те, що у випадку відчуження спірного нерухомого майна прокуратура не захистить у межах одного судового провадження права Криворізької міської територіальної громади, є обґрунтованим.
Отже, суд вважає, що у випадку відчуження спірного нерухомого майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій прокуратура не зможе захистити в межах одного цього судового провадження права Криворізької міської територіальної громади без нових звернень до суду.
Тому суд дійшов висновку щодо часткового забезпечення позову, а саме щодо:
- заборони відповідачці та будь-яким особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкта нежитлової нерухомості - торгівельного комплексу, що складається з торгівельного павільйону та магазину, загальною площею 30,1кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 944461712110), а саме: магазин А-1 площею 22,1 кв.м, торгівельний павільйон Б-1 площею 8 кв.м, навіс В, замощення І, за адресою: АДРЕСА_2 "з";
- заборони будь-яким особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266 площею 0,0241 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2505723012060).
Вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони вчинення реєстраційних дій спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення в цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів Криворізької міської територіальної громади в межах заявлених позовних вимог та уникнення порушення прав та законних інтересів третіх осіб, які не є учасниками даного спору.
Вжиття таких заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав Криворізької міської територіальної громади та виконанню в подальшому рішення суду в разі задоволення позовних вимог прокуратури.
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги межі заявлених позовних вимог, суд вбачає наявність зв'язку між указаними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав Криворізької міської територіальної громади до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Спірне нерухоме майно може бути передане в користування іншій особі, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, вже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси Криворізької міської територіальної громади, а також зумовить необхідність звернення з іншим позовом до суду.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає вжиті заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Суд не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідачки чи інших осіб та спрямовані на те, щоб не допустити переходу прав до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення в даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншим позовом. Більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, є адекватними та не порушують балансу інтересів сторін.
Також суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266 площею 0,0241 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2505723012060); об'єкт нежитлової нерухомості - торгівельний комплекс, що складається з торгівельного павільйону та магазину, загальною площею 30,1 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 944461712110), а саме: магазин А-1 площею 22,1 кв.м, торгівельний павільйон Б-1 площею 8 кв.м, навіс В, замощення І, за адресою: АДРЕСА_2 з.
Прокуратурою при поданні заяви про забезпечення позову не надано суду належних доказів існування обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття таких заходів забезпечення позову. При цьому належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокуратура звернулась до суду.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Однак з листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №3560/299-24 від 11.10.2024, інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.10.2024, інформаційної довідки №399394530 від 15.10.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки площею 0,0241 га з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266, що долучені прокуратурою до позовної заяви, вбачається, що ця земельна ділянка з 10.11.2021 належить на праві власності Криворізькій міській територіальній громаді в особі Криворізької міської ради, а не Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , що виключає можливість накладення арешту на таку земельну ділянку.
Суд зазначає, що в поданій заяві про забезпечення позову відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують необхідність термінового забезпечення позову шляхом накладення арештів на земельну ділянку та торгівельний комплекс.
Часткова відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою, за наявності належного обґрунтування.
Керуючись статтями 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Заборонити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкта нежитлової нерухомості - торгівельного комплексу, що складається з торгівельного павільйону та магазину, загальною площею 30,1 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 944461712110), а саме: магазин А-1 площею 22,1 кв.м, торгівельний павільйон Б-1 площею 8 кв.м, навіс В, замощення І, за адресою: АДРЕСА_2 "з".
3. Заборонити будь-яким особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:379:0266 площею 0,0241 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2505723012060).
4. У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Стягувач: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388)
Боржник: Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Ухвала про часткове забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 23.10.2024.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 23.10.2027.
Ухвала про часткове забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про часткове забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.О. Дичко