Справа № 191/3720/24
Провадження № 3/191/1398/24
16 жовтня 2024 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Синельниківського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,-
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 18.07.2024 р. о 19:00 год. знаходився за місцем свого проживання вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, економічного характеру, а саме забрав усі кошти з сім'ї на які потерпіла має передбачене законом право, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої, повторно протягом року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свої пояснення, які надавав працівникам поліції.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 цього Кодексу).
Порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачений ст. 254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Суд в обов'язковому порядку повинен перевірити матеріали адміністративної справи, що надійшли до суду на їх відповідність вимогам закону, в тому числі статтям 254, 256 КУпАП.
Також ст.280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії, передбачені диспозицією ч.2 ст.173-2 КУпАП, вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення дружини - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 18.07.2024 року вбачається, що остання просить прийняти міри до її чоловіка, який 18.07.2024 року близько 19.00 год. пішов з дому у невідомому напрямку, отримавши на роботі заробітну плату та не віддавши заявниці свою заробітну плату, залишив сім'ю без коштів на існування.
З письмового пояснення ОСОБА_1 , наданих по суті скоєного правопорушення вбачається, що дійсно близько 15.00 год. 18.07.2024 р. він повернувся до дому з праці, на якій отримав заробітну плату, пізніше він пішов до свого друга і взяв заробітну плату із собою, але він не витрачав усю суму, лише частину на відпочинок. На наступний день він повернувся до дому з залишками грошей на які вони скупилися додому. Ніякого конфлікту з дружиною не було, в її бік він не висловлювався нецензурною лайкою та не погрожував.
З вказаного протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 та доданих до нього документів не вбачається наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, та не містяться обставини, які б свідчили, що відбувся сімейний конфлікт, під час якого останній діяв з умислом завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 шляхом вчинення відносно неї дій економічного характеру.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247,283-284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. О. Порошина