Справа № 190/2167/24
Провадження №1-в/190/334/24
21 жовтня 2024 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника ПВК 122 ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про приведення вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року у відповідність до вимог Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого не заперечував.
Представник ПВК 122 ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання засудженого підтримав.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь - якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 2022 рік становило 2481 грн.
Судом встановлено, що вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2022 року остаточно призначено ОСОБА_4 покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно копії вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі без коніскації майна.
Відповідно до зазначеного вироку, ОСОБА_4 :
- 02.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 975 грн.;
- 02.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1960 грн.;
- 03.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1100 грн.;
- 03.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1349,10 грн.;
- 05.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 945 грн.;
- 07.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн.;
- 08.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн.;
- 09.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 455 грн.;
- 10.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 3600 грн.;
- 13.01.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 4710 грн.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами 02.01.2022 року, 02.01.2022 року, 03.01.2022 року, 03.01.2022 року, 05.01.2022 року, 07.01.2022 року, 08.01.2022 року, 09.01.2022 року, оскільки завдав матеріальну шкоду потерпілим на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинені ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час.
При цьому підстави звільнення ОСОБА_4 від покарання, призначеного йому вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року ч. 2 ст. 190 КК України за епізодом від 10.01.2022 року відсутні, адже вартість майна, за викрадення якого він засуджений вказаним вироком, більше двох розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Крім того, кримінальне правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України за вчинення якого ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України за вчинення якого ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року, відповідно до вимог закону не є таким, що входить до поняття «дрібного викрадення чужого майна», тому підстави для звільнення ОСОБА_4 від покарання за вказаними вироками відсутні.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити частково.
На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами 02.01.2022 року, 02.01.2022 року, 03.01.2022 року, 03.01.2022 року, 05.01.2022 року, 07.01.2022 року, 08.01.2022 року, 09.01.2022 року у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 таким, що засуджений вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2022 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна.
В іншій частині клопотання відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через П'ятихатський районний суд.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1