Справа № 185/15168/23
Провадження № 1-в/185/276/24
18 жовтня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді матеріал за поданням Павлоградського РВ філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області про звільнення від покарання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Павлоградського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного судом покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Подання обґрунтовано тим, що 09.08.2024 набув чинності закон про декриміналізацію дрібних крадіжок, а саме ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України про посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». ОСОБА_5 засуджений вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік за вчинення крадіжки чужого майна на загальну суму 513 грн., оскільки 09 серпня 2024 року набув чинності Закон № 3886-ІХ про декриміналізацію викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення кримінального правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Представник Павлоградського РВ філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд подання без її участі.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання.
Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали, додані до подання, суд приходить до наступного висновку.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік, зобов'язаний згідно зі ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з п. 13 ч. 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58,частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом.
Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень ч. 2 статті 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 року складає 2684 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2023 році становила 1 342 грн. 00 коп. (2 684 грн : 50% = 1342 грн 00 коп.).
Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х2=2684 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Як вбачається із вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року ОСОБА_5 таємно викрав майно на загальну суму 513 грн., що станом на момент вчинення крадіжки 29.10.2023 складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).
Таким чином, на засудженого ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведені норми закону, суд встановив, що застосовуючи зворотну дію закону у часі на момент вчинення ОСОБА_5 злочину, за який він був засуджений, слід дійти висновку, що особа, яка вчинила крадіжку майна, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення правопорушення перевищує 2684 гривень (у 2023 році). В даному випадку сума є нижчою, що свідчить про наявність підстав для звільнення його від покарання відповідно до норм ч.2 ст. 74 КПК України.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд -
Клопотання начальника Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного судом покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року від призначеного покарання згідно вироку, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1