Єдиний унікальний номер 205/13583/24
1-кс/205/1234/24
Єдиний унікальний №205/13583/24
Провадження №1-кс/205/1234/24
24 жовтня 2024 року м.Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області - капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпро, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12024041690001085, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, а також перевіривши надані матеріали клопотання, наглядового провадження та дослідивши докази по даних матеріалах,
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, ОСОБА_5 вступив у попередню змову на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, не маючи передбаченого законом дозволу на проведення законних дій з психотропними речовинами, всупереч ст. 4 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863 від 08.07.1999, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб придбали особливо небезпечну психотропну речовину, яку в подальшому почали зберігати за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою її подальшого збуту.
05.09.2024 року, близько 11 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, діючи із корисливих міркувань, зустрівся біля буд. АДРЕСА_2 , з ОСОБА_8 , який діяв на той час з відома та під контролем правоохоронних органів з метою викриття незаконної діяльності ОСОБА_5 , де передав ОСОБА_8 паперовий згорток, всередині якого знаходилась психотропна речовина PVP, а у відповідь отримав від нього грошові кошти в сумі 200 грн., як оплату за отриману від нього психотропну речовину, таким чином незаконно збув вказану психотропну речовину. Того ж дня, тобто 05.09.2024 року, ОСОБА_8 , в період часу з 11 години 38 хвилин до 11 години 47 хвилин, знаходячись поблизу буд. АДРЕСА_3 , біля гаражних приміщень, в ході огляду місця події, видав слідчому СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, придбаний у ОСОБА_5 паперовий згорток, всередині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, масою 0,1061 г., яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/36131-НЗПРАП від 11.09.2024 року, містить PVP - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. Маса PVP в речовині становить 0,0854 г., що відповідно до таблиці «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, не перевищує невеликий розмір, тобто менше 0,15 г.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, вчинених за попередньою змовою групою осіб, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.
23.10.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні та просив слідчого суддю застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 , заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати йому запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, або встановити мінімальний розмір застави.
Заслухавши думки учасників провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи із наявних та наданих слідчому судді матеріалів провадження, зокрема:
-протоколу прийняття заяви від ОСОБА_9
-протоколу допиту свідка ОСОБА_9
-протоколу допиту свідка ОСОБА_10
-протоколу допиту свідка ОСОБА_8
-протоколів оглядів.
-Висновку експерта №СЕ-19/104-24/36131-НЗПРАП від 11.09.2024.
-протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.
-протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відео контроль особи.
-протоколу про визнання речових доказів та інших зібраних під час досудового розслідування доказів, слідчий суддя доходить висновку, що вказані вище докази, у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України (ризику переховування від органів досудового розслідування та суду), п.3 ч.1 ст.177 КПК України (ризику незаконного впливу на свідків та потерпілу особу у цьому ж кримінальному провадженні) та п.5 ч.1 ст.177 КПК України (ризик вчинення іншого кримінального правопорушення).
В даному випадку слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо того, що тяжкість можливого покарання сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваної особи переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Встановлені слідчим суддею обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, враховуючи характер і тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_11 та дані про його особу, які свідчать про відсутність будь-яких стримуючих факторів, які б переконували слідчого суддю в тому, що він не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні та не вчинить нового злочину, слідчий суддя вважає необхідним застосувати відносно вказаної особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що в даному випадку жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризиків, а при обранні відносно підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, останній із високою долею ймовірності може здійснити спробу переховування від органів досудового розслідування та суду а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом із цим, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи те що, запобіжний захід у вигляді застави у цьому провадженні йому раніше не обирався і не був порушений, а також враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення та наявні підстави, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, суд приходить до переконання за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень) грн. 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
1. Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області -капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м.Дніпра, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12024041690001085, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, тобто до 00 години 00 хвилин 19 грудня 2024 року, включно.
3. Одночасно визначити заставу для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
4. Заставу визначити у розмірі, що становить 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
6. У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд, слідчого про зміну свого місця проживання.
7. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.
8. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави та з моменту його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
9. Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1