Справа № 551/742/24 Номер провадження 33/814/1081/24Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
23 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника - адвоката Нагайника М.Г.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою захисника Нагайника Миколи Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 10 вересня 2024 року,
Постановою судді Шишацького районного суду Полтавської області від 10 вересня 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 15 червня 2024 року близько 21:09 год. в с. Шишаки Миргородського району по вул. Короленка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом «Yamaxa Aprio» б/н, не маючи права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП
Також 15 червня 2024 року близько 21:09 год. в с. Шишаки Миргородського району по вул. Короленка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом «Yamaxa Aprio» б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан спяніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі, у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №35 від 15.06.2024, чим порушив п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції захисник Нагайник М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій просять постанову скасувати та закрити провадження в зв'язку з відсутністю в діях водія складу правопорушень за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказують про безпідставність взяття судом в якості доказу копії судового рішення про притягнення ОСОБА_1 до адмівідповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки відсутні докази набрання вказаним судовим рішенням законної сили.
Також, посилаючись на проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я сторонньою жінкою, яка двічі підносить водію газоаналізатор для продуття, а не лікарем - наркологом, вважають проведений по справі огляд недійсним.
Вказують, що долучений працівниками поліції відеозапис не доводить провину водія у скоєному правопорушенні, а навпаки свідчить про недійсність проведеного огляду на стан сп'яніння, що виключає відповідальність останнього.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за які він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами по справі є:
протокол серії ААД №750371 складений 15.06.2024 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1 щодо керування ним т/з повторно протягом року, не маючи права керування, постанова ЕНА №1424779,
протокол серії ААД №750370 складений 15.06.2024 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1 , щодо керування ним ТЗ в стані алкогольного сп'яніння,
висновок щодо результатів медичного огляду КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_1 та перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння,
записи з бодікамери працівника поліції.
З метою з'ясування обставин правопорушення, судом першої інстанції також було витребувано з закладу хорони здоров'я акт медичного огляду, на підставі якого лікарем-наркологам було видано висновок №35 щодо огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Одночасно суд залучив надані захисником копії акту огляду водія, направлення, свідоцтва про повірку газоаналізатора, сертифікату калібрування алкотестеру, які були ним отримані на відповідний адвокатський запит.
Зазначені докази в своїй сукупності містять фактичні дані про подію скоєних правопорушень та не були спростовані притягнутим та його захисником в ході розгляду справи..
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення в розумінні положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долученого до справи відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається переслідування та подальша зупинка службовим авто поліції мопеда без державного номерного знаку під керуванням водія без шолому.
Під час спілкування, водієві (особу якого було встановлено як ОСОБА_1 ), працівники поліції повідомили як причини зупинки, так і про виявлені в нього ознаки сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров'я.
Водій погодився пройти огляд в медичному закладі, куди його було доставлено у визначеному законом порядку.
Після продуття газоаналізатора в КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» о 22:28 год. результат виявився позитивним - 2,32%, а після повторного продуття через 20 хв. - 2,36%.
Перевищення допустимої норми більше ніж в 10 разів стало підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на повторне керування ОСОБА_1 протягом року ТЗ, не маючи при цьому права на керування ним, працівниками поліції також було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Доводи захисника щодо взяття в якості належного доказу судом першої інстанції копії постанови про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП, оскільки відсутні дані щодо набрання законної сили вказаною постановою, відхиляються апеляційним судом як безпідставні.
Згідно ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Вказана постанова у відповідності до норм вказаної статті, набрала законної сили в день її винесення, тобто 12.02.2024 з урахуванням того, що водій отримав копію постанови, про що свідчить його підпис у відповідній графі.
Крім того, захисник звертає увагу, що копія постанови не засвідчена належним чином, а тому є неналежним доказом. Разом з тим копія постанови засвідчена печаткою Відділення поліції №1 Миргородського РВП, що в даному випадку є достатнім посвідченням з огляду на процесуальну природу таких постанов, складених на місці скоєння порушення ПДР.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, що водієм чи його захисником вказана постанова працівника поліції оскаржувалась в передбаченому законом порядку, а відтак могла бути скасована чи змінена за результатами судового розгляду згідно положень КАС України.
Вказана позиція та висловлені з цього приводу заперечення водія ОСОБА_1 мають розцінюватись як обораний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєні правопорушення.
Посилання апелянта на відсутність пояснень, будь-яких письмових записів водія ОСОБА_1 в протоколі, що, на думку захисника, свідчить про невизнання ним своєї вини, а отже неналежність як доказу складеного відносно нього протоколу, є безпідставним, оскільки водій відмовився від дачі власних пояснень, що є його правом, а не обов'язком, а відтак не може в такому випадку розцінюватись як безумовне свідчення невизнання ним своєї вини.
В частині доводів захисника щодо порушень під час проведення огляду на стан сп'яніння, а саме проведення процедури продуття «невідомою жінкою», апеляційний суд звертає увагу на наступне.
З долучених відеозаписів вбачається доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу з метою проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння (22:10 год.).
О 22:25 год. лікар починає заповнення висновку, а медична сестра о 22:28 год. та о 22:45 год. виконує виключно технічну процедуру - тримання газоаналізатора під час продуття та повторного продуття його ОСОБА_1 .
В подальшому, з 22:33 по 22:37 год. саме лікар - нарколог проводить огляд водія, перевіряючи вегетативно-судинні реакції, пульс, тиск, рухову сферу та інше, що в цілому і становить поняття «проведення огляду лікарем -наркологом» .
Проведення технічної допоміжної функції як тримання газоаналізатора медичною сестрою, а не лікарем, жодним чином не свідчить про порушення проведення порядку огляду водія на стан сп'яніння. При цьому з відеозапису вбачається, що продуття газоаналізатора відбувається під контролем лікаря.
За вказаних обставин, наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про невчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених вищевказаними статтями.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили-б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Нагайника Миколи Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 10 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна