Житомирський апеляційний суд
Справа №295/11434/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/558/24
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
08 жовтня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження №295/11434/24 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 12.09.2024,
Зазначеною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 та продовжено застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю.
Заборонено підозрюваному ОСОБА_8 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22 год. до 06 год. наступної доби, строком до 12.11.2024 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
1) не залишати своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 в період з 22.00 до 06.00 наступної доби;
2) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
3) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свогро місця проживання;
5) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) утримуватися від спілкування із підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постанови нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді у виді особистого зобов'язання із покладенням наступних обов'язків: - прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні за №12023060000000507 від 28.09.2023 року, коло яких визначає орган досудового розслідування. При цьому, зазначає, що ОСОБА_8 відповідно до пред'явленої підозри інкримінується співучасть у незаконній порубці дерев, проте: жодних доказів що дерева були зрубані не в межах дії лісорубного квитка немає; свідки відповідно до показів заперечують будь-яку незаконну порубку; ОСОБА_8 відповідно до своїх функціональних обов'язків взагалі не приймає участі у вирубці дерев; інкриміновані діяння нібито мали місце аж в січні 2024 року. Зазначає, що наразі в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які прямі докази які би вказували на вчинення підозрюваним ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину. Крім того, не було належним чином враховано та надано оцінку наступним обставинам, що характеризують ОСОБА_8 : відсутність судимостей; наявність сім'ї, більше 10 років перебуває у шлюбі; має на утриманні двох неповнолітніх дітей; наявність постійного місця проживання; працевлаштований, працює на посаді директора філії «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» ДП «»Ліси України»; має на утриманні батьків-пенсіонерів. За вказаних обставин, враховуючи наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, а також з метою реалізації законного права особи на працю, вважає в продовженні ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту немає жодної необхідності. Наголошує, що перебування ОСОБА_8 під домашнім арештом унеможливлює здійснення ним трудової діяльності, і відповідно отримання коштів для свого утримання, а також утримання своєї сім'ї та дітей. Наголошує, що жодного конкретного ризику щодо ОСОБА_8 ні стороною обвинувачення, ні судом не було вказано, а тому без будь-яких конкретних та реальних ризиків щодо ОСОБА_8 , останньому безпідставно було продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд вправі обрати підозрюваній менш суворий запобіжний захід.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Згідно з положеннями ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження №295/11434/24, в провадженні другого СВ (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР перебувають матеріали кримінального провадження № 12023060000000507. від 28.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.246, ч.ч.1, 2 ст.364, ч.1 ст.366-2, ч.1 ст.366 КК України.
17.07.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.246, ч.1 ст.364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 01.08.2024 року підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 02.09.2024 ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 01.08.2024, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 16.09.2024 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16.09.2024, заборонено підозрюваному ОСОБА_8 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22 год.00 хв. до 06 год.00 хв. наступної доби.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.09.2024 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023060000000507 від 28.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.246, ч.ч.1, 2 ст.364, ч.1 ст.366-2, ч.1 ст.366 КК України, до чотирьох місяців - до 17.11.2024.
Прокурор Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до відповідного слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 строком на два місяці. За результатами судового розгляду цього клопотання слідчим суддею ухвалено оскаржуване рішення.
В обґрунтування слідчий суддя в оскарженій ухвалі зазначив, що враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній, докази, на які посилається у клопотанні прокурор, встановлену наявність процесуальних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати свідків у цьому кримінальному провадженні, можливе знищення, переховування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та можливе перешкоджання досудовому розслідуванню), застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, та продовжив запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Однак, під час апеляційного перегляду оскарженої ухвали встановлено, що вище зазначені вимоги закону при розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 не були дотримані в повному обсязі.
Визначаючи (продовжуючи) запобіжній захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя не врахував дані про його особу, не перевірив наявність у клопотанні слідчого обґрунтування неможливості запобігання заявленим ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та не навів відповідне обґрунтування у своїй ухвалі, як того вимагають положення ст.ст.178, 194, 196 КПК України.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Отже, наявність підстав для застосування запобіжного заходу має бути ретельно перевірено, існування ризиків негативної поведінки особи чітко наведені та проаналізовано питання щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу. При цьому, сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для тримання особи під вартою, що слідує із усталеної практики Європейського суду з прав людини.
Суд апеляційної інстанції враховує вимоги ст.5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 р. у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».
Висновок слідчого судді про неможливість застосування до ОСОБА_8 іншого більш м'якого запобіжного заходу не аргументований, носить формальний характер.
Як вважає суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування дійшов висновку про наявність ризиків, які б свідчили про намагання ОСОБА_8 незаконно впливати на свідків у провадженні, знищити, переховувати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання досудовому розслідуванню.
Відповідно ж до правової позиції Європейського суду у справі «Москаленко проти України» (остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34), суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання підозрюваного в умовах домашнього арешту.
В даному випадку, слідчим суддею належно не було враховано, що ОСОБА_8 більше 10 років працює на різних посадах в підрозділах ДП «»Ліси України», а з 2023 року працює на посаді директора філії «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» ДП «Ліси України», має місце реєстрації та проживання, має сім'ю та двох дітей на утриманні, має виключно позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, не перебуває на спецобліках.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що прокурором не доведено на даний час спроб з боку підозрюваного позапроцесуальної поведінки, зокрема, в частині незаконного впливу на свідків, як і інші процесуальні ризики. Кримінальне провадження перебуває на завершальній стадії досудового розслідування. При цьому, слід взяти до уваги і той факт, що у відповідності до фактичних обставин інкримінованого, з моменту подій (січень 2024 року) пройшов значний час, на даний час будь-яких фактів позапроцесуальної поведінки підозрюваного органом досудового розслідування не зафіксовано. Жодних доказів прокурором на спростування цього апеляційному суду не надано.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що під час розгляду клопотання слідчий суддя дав неповну оцінку наявним у провадженні обставинам, через що безпідставно дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Як вважає апеляційний суд, з урахуванням стадії досудового розслідування, встановлених фактичних обставин цього провадження та сукупності даних про особу підозрюваного, адекватним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання процесуальних рішень та забезпечить належну поведінку підозрюваного, може бути запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладанням, в порядку ст.194 КПК України, відповідних процесуальних обов'язків.
Покладені обов'язки, на думку суду апеляційної інстанції зменшать ризики (п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України) на які послався прокурор у своєму клопотанні про продовження запобіжного заходу та будуть відповідати меті обраного запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи дані про особу підозрюваного, незначний ступінь ризиків, які існують у даному кримінальному провадженні на даний час, апеляційний суд вважає, що ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладанням відповідних процесуальних обов'язків, який зможе запобігти заявленим у кримінальному провадженні ризикам.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 12.09.2024, якою продовжено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, без застосування електронних засобів контролю, з покладанням відповідних процесуальних обов'язків, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладанням, в порядку ст.194 КПК України, процесуальних обов'язків:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) утримуватися від спілкування із підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин кримінального правопорушення.
Строк дії ухвали в частині покладання процесуальних обов'язків до 12.11.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :