Справа № 171/2289/24
3/212/3962/24
23 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Козлов Д. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції № 10 Криворізького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 177764 вбачається, що 02 вересня 2024 року об 20-15 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , на сходовій площадці другого поверху третього під'їзду зустрів сусідку з квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 , та в ході розмови виражався нецензурною лайкою на її адресу. Після того, як ОСОБА_2 піднялась до своєї квартири, піднявся за нею та став гучно стукати у вхідні двері її квартири, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 до судового засідання надав заяву в якій зазначив, що своєї провини не визнає. Сварка була обопільною. Просить суд закрити провадження по справі.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Дрібним хуліганством є правопорушення, за яке, передбачена адміністративна (дрібне хуліганство) або кримінальна (злісне хуліганство) відповідальність, склад яких є один і той же: хуліганство це порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке передбачає вчинення дій, явно направлених на безпричинне порушення громадського порядку, на протиставлення йому себе, із ігноруванням прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані,на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
На підтвердження доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП рапорт працівника поліції, протокол прийняття заяви, пояснення ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_1 , довідка про результати розгляду ЄО №3624 від 02.09.2024 року.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Суд не приймає до уваги рапорт працівника поліції, оскільки цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи та відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи, тому з огляду на своє нейтральне становище свідок здатен об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Отже, у даному випадку рапорт працівника поліції не може бути визнано допустимим доказом для підтвердження факту скоєння правопорушення особою за ст. 173 КУпАП.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2020 року по справі № 161/5372/17.
За письмовими поясненнями ОСОБА_2 вбачається, що 02.09.2024 року об 20-15 год. у під'їзді будинку вона зустріла ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Він став їй погрожувати, провокувати, казав що вб'є, погрожував фізичною розправою. Причина конфлікту відбулась з підстав, що таргани з її квартири лізуть до квартири ОСОБА_1 .
За письмовими поясненнями ОСОБА_3 вбачається, що вона мешкає в квартирі АДРЕСА_5 . Її сусідка, ОСОБА_4 порушує правила проживання в будинку, оскільки в її квартирі завелись таргани, які лізуть до квартир інших сусідів. 02 вересня 2024 року вона чула, що з ОСОБА_2 намагався поговорити судів ОСОБА_1 , якого вона впізнала за голосом, з приводу тарганів.
За письмовими поясненнями ОСОБА_1 вбачається, що його сусідка, ОСОБА_2 , порушує правила проживання в будинку, оскільки в її квартирі завелись таргани. На неодноразові зауваження з цього приводу ОСОБА_5 не реагує. 02 вересня 2024 року об 20-15 год., у нього відбулась розмова з ОСОБА_5 , під час якої він розповів ОСОБА_5 все, що думає про неї, у нецензурній формі. Погроз фізичною розправою не висловлював. ОСОБА_5 піднялась до своєї квартири, та він почав стукати в двері з метою продовжити розмову, остання двері не відчинила.
Суд зауважує, що визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.
Жодного доказу в розумінні ст. 251 КУпАП щодо вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, надано не було, матеріали справи таких доказів також не містять.
З огляду на практику ЄСПЛ, враховуючи рішення у справі "Надточій проти України", в тому числі п.п. 24 - 29, на підставі ст. 7 КпАП України, згідно якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити через відсутність в його діях складу даного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Д. О. Козлов