Справа № 199/7122/24
(2/199/3226/24)
23.10.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська 10.09.2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з заявленими вимогами позивач просить суд: визнати виконавчий напис, вчинений 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі № 18596 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 63180,62 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За замістом позовної заяви убачається, що предметом спору є визнання виконавчого написом нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За змістом ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Місце виконання рішення визначене ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. перебуває виконавче провадження № 63011060 з примусового виконання виконавчого напису № 18596, вчиненого 11.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., боржником у якому є ОСОБА_1 , а стягувачем - ТОВ «Вердикт капітал».
У позовній заяві зазначена наступна адреса позивача: м. Дніпро, вул. Симеїзька, 11. Відповідно до відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради адресою реєстрації місця проживання відповідача була: м. Дніпро, вул. вул. Симеїзька, 11. Знятий з реєстрації місця проживання з 15.07.2024 року.
Даних про місцезнаходження майна позивача матеріали справи не містять.
Місцезнаходженням відповідача ТОВ «Вердикт капітал» відповідно до позовної заяви, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є наступна адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, що відноситься до адміністративної території Шевченківського району м. Києва.
Враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги полягають у визнанні виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська дана позовна заява як за правилами ч. 2 ст. 27 ЦПК України, так і за правилами ч. 12 ст. 28 ЦПК України територіально не підсудна, що позбавляє Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська права прийняти дану справу до свого провадження, не порушуючи правил підсудності, відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила загальної підсудності.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи та беручи до уваги місцезнаходження відповідача, суддя доходить висновку про наявність визначених законом підстав для передачі вказаної цивільної справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача ТОВ «Вердикт капітал».
Керуючись ст. ст. 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Руденко