СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-в/759/440/24
ун. № 759/1868/23
23 жовтня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_3 , поданого в інтересах засудженої ОСОБА_4 , про звільнення засудженої ОСОБА_4 від покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України, у зв'язку з декриміналізацією вчиненого нею діяння, та подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 про звільнення від призначного покарання стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Києва, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_3 , засудженої ОСОБА_4 , інспектора ОСОБА_5 ,
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбуття покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 (два) роки.
14.10.2024 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 , поданого в інтересах засудженої ОСОБА_4 , про звільнення засудженої ОСОБА_4 від покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України, у зв'язку з декриміналізацією вчиненого нею діяння.
22.10.2024 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від призначного покарання на підставі ч.2 ст. 74 КПК України.
В судовому засіданні захисник, думку якого підтримала засуджена ОСОБА_4 , подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник органу з питань пробації в судовому засіданні просила задовольнити її подання та звільненити засуджену ОСОБА_4 від призначного покарання.
Прокурор не заперечував проти задоволення подання та клопотання захисника, з огляду на те, що наявні всі правові підстави для звільненя засудженої ОСОБА_4 від призначного покарання.
Суд, вислухавши думку прокурора, захисника, засудженої, пояснення представника органу з питань пробації, дослідивши матеріали справи, вважає що подання та клопотання захисника підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України).
09.08.2024 року набув чинності Закон Українивід 18.07.2024року №3886-IX«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст.51КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 року складає 2684 грн 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2023 році становила 1342 грн 00 коп. (2684 грн : 50% = 1342 грн 00 коп.).
Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х2=2684 грн.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 306/7567/12, вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до вироку Святошинського районного суду міста Києва від 21.02.2023 р. ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: за закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану. Так, 20.01.2023 року, приблизно о 20 годині 08 хвилин, ОСОБА_7 в умовах воєнного стану, знаходячись в приміщенні магазину «Ашан», розташованого по вул. Сім'ї Сосніних, 17 у м. Києві , намагалась таємно викрасти чуже майно, на суму 498 грн. 34 коп. (без ПДВ), однак не довела злочин до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Отже, на засуджену ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 17 .02. 2023 року завдала матеріальну шкоду потерпілій стороні на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто вчинене нею діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на даний час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити засуджену ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 4, 5, 74 Закону України №3886-ІХ, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_3 та подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 про звільнення від призначного покарання - задовольнити.
Звільнити засуджену ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 21.02.2023 року на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого нею діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб.
Суддя ОСОБА_1